Передлежання плоду: яким воно буває і чому це важливо

Добре, якщо дитина зайняла класичну позу, тобто розташувалася головою вниз (лікарі називають це положення головним передлежанням). Однак деякі діти вважають за краще розташуватися ніжками або попкою вниз (тазове передлежання) або займають поперечне або косо положення.

Поява тазового передлежання пояснюється безліччю причин: недоношеністю, низьким прикріпленням плаценти, маткою з перегородкою (подвійною), однорогою маткою, міоматозним вузлом, через який малюкові не вистачає місця і який заважає йому розвернутися, надлишком або недоліком навколоплідних вод (багатоводдя чи маловоддя) , розтягнутою після кількох пологів маткою Є думка, що це положення залежить і від зрілості вестибулярного апарату дитини, тому чим менше термін вагітності, тим частіше малюк укладається попкою або ніжками вперед.

Класичний стан

Оскільки спочатку матка має форму груші, що «дивиться» вниз, малюк «вимушений» приймати таку позу, в якій йому буде найзручніше. Саме цим можна пояснити класичне положення дитини в матці, коли в найширшому місці вона розміщує найбільшу частину тіла – попку.

Ідеальне становище дитини – головне передлежання – лікарі визначають на сьомому місяці вагітності під час УЗД, піхвового огляду чи промацування (пальпування) живота. Останній метод дозволяє знайти об’ємну та м’яку попку у верхній частині матки, круглу та тверду головку – у нижній, а з боків з різних боків – спинку, ручки, ніжки малюка.

Зазвичай у головному передлежанні дитина народжується досить легко (акушерка лише допомагає їй у цьому). Однак іноді під час пологів відбувається так зване розгинання головки – голова немовляти, проходячи через малий таз мами, не нахиляється до грудки, а відкидається назад. У цьому випадку першим через родові шляхи просувається чоло або обличчя малюка. Найчастіше лицьові або лобові передлежання трапляються у жінок, які стають мамою не вперше, крім того, до цього мають вузький таз, сідлоподібна матка, багатоводдя, передлежання плаценти, міома матки, недоношена, маленька або, навпаки, велика дитина.

Лобне передлежання можна визначити за допомогою піхвового обстеження, його неможливо виправити, і, як правило, пологи доводиться закінчувати операцією кесаревого розтину. Лицьове передлежання також встановлюється лише під час пологів: пальці лікаря-акушера визначають очі, ніс, рот малюка. Зазвичай такі пологи ведуть через родові природні шляхи, але іноді доводиться робити операцію.

Передлежання плоду: яким воно буває і чому це важливо

Догори ногами

• Тазове передлежання – становище, протилежне класичному. Розрізняють кілька його різновидів.
• Ягодичне передлежання – у нижній частині матки знаходиться попка малюка, а його ніжки витягнуті вздовж тулуба.
• Змішане сідничне передлежання – дитина сидить «по-турецьки», ніжки зігнуті та звернені до входу в малий таз (це становище зустрічається вдвічі рідше порівняно з попереднім).
• Ніжне передлежання – у нижній частині матки знаходяться одна або дві ніжки дитини.

Щоб прийняти рішення про те, як малюк з’явиться на світ, лікар повинен оцінити стан майбутньої матері: її вік, розміри таза, ріст і вагу дитини (надто великий або занадто маленький), положення головки плода (чи нахилена вона до грудки або відкинута до спинки ), Визначити остаточний варіант тазового передлежання (ягідне, змішане, ножное), стать дитини. Досить часто лікарі висловлюються за операцію кесаревого розтину. Однак у тому випадку, якщо вага дитини невелика, голова нахилена до грудей, а таз майбутньої мами нормальних розмірів, акушер-гінеколог може погодитись на природні пологи.

Якщо ваш малюк відмовляється приймати правильне становище, знайте, що він не перший і не єдиний. Обов’язково поставте запитання лікарю, який зможе пояснити вам, як «наставити» дитину на істинний шлях і що робити, якщо нічого не вийде.

Поперек правил

Поперечне положення дитини визначають за допомогою зовнішнього дослідження: голова та сідниці малюка знаходяться з обох боків тіла жінки. Якщо термін вагітності більше 30 тижнів, майбутня мама може спробувати повернути малюка за допомогою спеціальних вправ. Для цього потрібно лягти на жорстку поверхню і, повертаючись то на правий, то на лівий бік, залишатись у такому положенні приблизно десять хвилин. Повторювати ці вправи потрібно 3-4 рази і робити їх тричі на день перед їдою. Якщо становище дитини виправилося, для закріплення ефекту лікарі рекомендують носити бандаж. Якщо ні, бандаж одягати не потрібно, тому що є надія, що малюк перевернеться та займе правильне становище.

Якщо лікарі визначили у майбутньої мами поперечне становище дитини, їй знадобиться приїхати до пологового будинку за 37–38 тижнів вагітності. Лікар проведе обстеження і підготує пацієнтку до кесаревого розтину: пологи через природні родові шляхи теоретично можливі, але вони загрожують багатьма ускладненнями.