Симптоми та причини безпліддя у жінок

Основні причини жіночої безплідності

Факторів, через які вагітність не настає за регулярного сексу (за умови хорошої спермограми партнера), може бути кілька. Основними причинами безпліддя можуть вважатися запальні захворювання органів малого тазу, генетична патологія, вроджена аномалія дітородних органів, хірургічне втручання у репродуктивну систему, черепно-мозкові травми, стрес та дисбаланс обміну речовин, природне уповільнення всіх фізіологічних процесів після 35 років.

Види безпліддя у жінок: симптоми, причини, діагностика

Розрізняють кілька видів безпліддя. Так, первинним вважається безпліддя, у якому жінка ніколи була вагітна, вторинним — коли вагітність і (або) пологи вже були, проте повторно зачаття немає. Дослідження та статистика свідчать про те, що причиною первинної безплідності у 60 випадках зі 100 є ендокринні захворювання, а вторинного — перенесені захворювання внутрішніх статевих органів (90% випадків).

Абсолютним вважається безпліддя, за якого у жінки відсутні маткові труби або матка. Якийсь час тому вважалося, що дана патологія не дозволить стати матір’ю, проте екстракорпоральне запліднення дало надію багатьом жінкам, які мріють про дитину. Відносне безпліддя завжди зумовлене причинами, що заважають настанню вагітності в даний момент і, як правило, ці причини подолання. Подібні види безпліддя можна класифікувати як тимчасове безпліддя, наприклад, у разі ановуляторного циклу, і постійне — коли у жінки відсутня матка. Наявність таких проблем, як атрезія піхви або шийки матки, рудиментарна матка, призводить до вродженої абсолютної первинної безплідності, а недостатній розвиток жіночих статевих органів як наслідок латентних інфекцій та недостатнього харчування стає причиною набутого первинного відносного безпліддя.

За статистикою причиною набутого безпліддя у половини жінок, які звернулися до лікаря, виявляється аборт, а приблизно 65% жінок страждають від набутої відносної безплідності через непрохідність маткових труб.

• Розрізняють також імунологічне безпліддя – воно пов’язане з порушенням репродуктивної функції та поділяється на чоловіче та жіноче. Виражається дана патологія у поразці сперматозоїдів антиспермальними антитілами. Це набута проблема, що найчастіше виникає в результаті перенесених або хронічних інфекцій статевих шляхів. Для того щоб з’ясувати, чоловік або жінка страждає від імунологічної безплідності, обстеження проходять обидва партнери: здають ряд аналізів крові та сечі, чоловікові також призначається спермограма, жінці – аналіз мазків слизової оболонки піхви та шийки матки.

Так званою трубною безплідністю, що виникає, як правило, через непрохідність маткових труб, в Росії страждає 66% жінок. Непрохідність часто протікає безсимптомно, не завдаючи жінці ніяких незручностей. Для її діагностики зазвичай призначається гістеросальпінгографія або, як наступний етап, лапароскопія. Ці методи дозволяють як визначити ступінь прохідності труб, а й мають деякий терапевтичний ефект.

Симптоми та причини безпліддя у жінок

Ендокринне безпліддя виникає у жінок внаслідок дисфункції яєчників, надниркових залоз, гіпофізу або щитовидної залози. Необхідні гормони не виробляються у потрібній кількості та у потрібний час, що призводить до збою в дозріванні яйцеклітин. Такий вид безпліддя найчастіше є тимчасовим та зникає після нормалізації гормонального фону.

• Маточне безпліддя є наслідком одного або декількох захворювань: від вад розвитку або аномального становища матки до аденоміозу, міоми матки, а також патологій шийки матки. Серед жінок з первинною безплідністю міому матки діагностують кожній третій пацієнтці, а у кожної п’ятої саме міома матки стає причиною, яка не дозволяє зачати дитину. Діагностика цього захворювання не складна: для того щоб виявити міому великого та середнього розміру, лікарю достатньо клінічної картини, гінекологічного огляду та результатів УЗД. У деяких випадках до обстежень додають гістероскопію, яка дозволяє визначити стан ендометрію. Лапароскопію на заключному етапі обстеження призначають для того, щоб виключити трубні та перитонеальні причини безпліддя. Як правило, безпліддя при міомі матки є тимчасовою, і після видалення вузла жінка може завагітніти.
• Полікістоз вважається однією з найрідкісніших причин безпліддя – за статистикою це захворювання виявляється у 4-8 жінок зі ста, які не досягли сорока років. Хвороба супроводжується множинним утворенням дрібних кіст яєчників – звідси назва – і може бути діагностована вже у підлітковому віці. На ранніх стадіях захворювання легко лікується. Однак одна з перших явних ознак полікістозу – порушення менструального циклу – часто списують на процес статевого дозрівання, упускаючи початковий етап розвитку патології.

Причинами захворювання

Причинами захворювання можуть бути спадковість, гормональні порушення, застудні захворювання, ангіна та постійні стреси. Найбільш надійним способом діагностики є УЗД.

Існує два напрями лікування полікістозу: консервативний та хірургічний. Всі операції на яєчниках рекомендується робити із застосуванням лапароскопії, оскільки інші види хірургічного втручання можуть призвести до спайок і, фактично вирішивши одну проблему безпліддя, спровокувати іншу.

• Ендометріоз – захворювання, при якому ендометрій або подібна до нього тканина локалізується поза порожниною матки. Зустрічається у 5-10 жінок із 100. Причинами безпліддя при ендометріозі можуть бути як механічні фактори, так і імунологічні, а також гормональні порушення. Для постановки діагнозу лікаря буває достатнього результату гінекологічного та ультразвукового обстежень пацієнтки. У деяких випадках показано оперативне втручання – лапароскопію. Патогенез цього захворювання досі не до кінця вивчений, тому єдиного підходу до лікування, на жаль, не існує.

Генетична безплідність зустрічається як у чоловіків, так і у жінок. Запідозрити жіночу генетичну безплідність можна після невиношування у двох і більше випадках. Це може бути обумовлено як вродженими мутаціями генів – такими як синдром Шерешевського-Тернера, синдром ломки Х-хромосоми, трисомія 16-ї хромосоми та деякі інші. Також вважається, що «запустити» генетичну мутацію можуть такі фактори, як куріння, прийом деяких лікарських препаратів, іонізуюче опромінення тощо. У разі підозри на генетичну безплідність рекомендується пройти консультацію лікаря-генетика. Крім того, підключати генетика до планування вагітності рекомендують усім парам, у яких обидва партнери або тільки жінка перебувають у віці старше 35 років.

Ще один вид безпліддя – психологічний – виникає в результаті стресу та інших факторів, що не стосуються фізіології. Статистика каже, що не менше 30% пар не можуть зачати дитину саме через психологічну безплідність. Серед основних причин, що провокують його, називають страх відповідальності за дитину або майбутніх пологів, страх не встигнути зачати дитину до певного віку або втратити привабливість для чоловіка. Такий вид безпліддя піддається лікуванню, причому працювати з психологом рекомендується не лише жінці, а й чоловікові.