Головне передлежання плода

Головне передлежання плода – поздовжнє положення плоду з зверненої до входу в малий таз головкою. Залежно від передлежачої частини голівки плоду розрізняють потиличний, переднеголовное, лобне і лицьове розташування. Визначення передлежання плода в акушерстві має значення для прогнозування пологів. Передлежання плоду з’ясовується в ході обстеження за допомогою спеціальних акушерських прийомів і УЗД. Головне передлежання є найбільш поширеним і бажаним для самостійних пологів. Однак в деяких випадках (при лобному передлежанні, задньому вигляді лицьового передлежання та ін.) Може бути показано хірургічне розродження або накладення акушерських щипців.

Варіанти головного передлежання плода

При головному передлежанні плода можливо кілька варіантів розташування головки: потиличний, переднеголовное, лобне і лицьове. Серед них найбільш оптимальним акушерство і гінекологія вважає згинальні потиличний передлежання. Провідною точкою просування по родовому каналу служить мале джерельце.

Передлежання плоду

При потиличному варіанті головного передлежання плода під час проходження по родових шляхах шийка дитини виявляється зігнутою таким чином, що при народженні першим з’являється звернений вперед потилицю. Таким чином протікає 90-95% всіх пологів. Однак при головному передлежанні плода зустрічаються варіанти разгибательного вставляння головки, що розрізняються між собою.

• I ступінь розгинання голівки – переднеголовное (переднетеменном) передлежання. У разі переднеголовном предлежания плода провідний точкою в період вигнання стає велике тім’ячко. Переднеголовное передлежання плода не виключає можливості самостійних пологів, проте при цьому ймовірність родового травматизму дитини і матері вище, ніж при потиличному варіанті. Пологи характеризуються затяжним перебігом, тому при такому передлежанні необхідне проведення профілактики гіпоксії плоду.
• II ступінь розгинання голівки – лобне передлежання. Лобове головне передлежання також характеризується входженням в малий таз голівки плоду своїм максимальним розміром. Провідний точкою через родовий канал служить лоб, опущений нижче інших частин головки. При цьому варіанті природні пологи неможливі, в зв’язку з чим показано оперативне розродження.
• III ступінь розгинання голівки – лицьове передлежання. Крайнім ступенем розгинання головки служить лицьовою варіант головного передлежання плода. При такому варіанті провідною точкою є підборіддя; головка виходить з родового каналу назад потилицею. У цьому випадку можливість самостійних пологів не виключається за умови достатнього розміру таза жінки або невеликого плоду. Проте, лицьове передлежання в більшості випадків розглядається як показання до кесаревого розтину.

Розгинальні варіанти головного передлежання плода становлять близько 1% від усіх випадків поздовжніх положень. Причинами різних нестандартних положень та предлежаний плода можуть служити наявність у вагітної вузького таза; аномалій будови матки, міоми матки, які обмежують доступне для дитини простір; передлежанняплаценти, багатоводдя; в’ялою черевної стінки; спадковості і ін. чинників.

Діагностика головного передлежання

Передлежання плоду визначається акушером-гінекологом, починаючи з 28 тижня вагітності за допомогою прийомів зовнішнього акушерського дослідження. Для цього лікар має розкриту долоню правої руки над симфізом і охоплює передлежачої частини плода.

При головному передлежанні плода над входом в малий таз визначається голівка, яка пальпується як щільна округла частина. Для головного передлежання плода характерно балотування (рухливість) головки в навколоплідних водах.

Головне передлежання плода при вагітності

Дані зовнішнього обстеження уточнюються при піхвовому гінекологічному дослідженні. Серцебиття при головному передлежанні плода вислуховується під пупком жінки. За допомогою акушерського УЗД уточнюється положення, членорасположеніе, передлежання, позиція плода і її вигляд.

Тактика пологів при головному передлежанні

Правильними і прогностично сприятливими в акушерстві вважаються пологи, що протікають при передньому виді потиличного головного передлежання плода (потилицю звернений кпереди), що сприяє створенню оптимальних взаємин між розмірами і формою головки, а також таза породіллі.

В цьому випадку при вході в малий таз голівка плода згинається, підборіддя виявляється наближеним до грудної клітки. При просуванні через родовий канал мале джерельце є провідною провідний точкою. Згинання головки трохи зменшує предлежащую частини плода, тому через малий таз голівка проходить своїм меншим розміром. Одночасно з просуванням вперед голівка здійснює внутрішній поворот, в результаті якого потилицю виявляється зверненим до лонного зчленування (наперед), а личко – до крижів (вкінці).

При прорізуванні голівки відбувається її розгинання, потім відбувається внутрішній розворот плічок і зовнішній поворот голівки таким чином, що личко дитини виявляється поверненим до стегна матері. Слідом за народженням плечового пояса без праці з’являються тулуб і ніжки дитини.

У разі перебігу пологів в задньому вигляді головного потиличного передлежання плода потилицю розгортається до крижової западині, т. Е. До заду. Поступове просування головки при задньо-потиличній головному передлежанні плода затягується, в зв’язку з чим існує ймовірність розвитку вторинної слабкості родової діяльності або асфіксії плода. Такі пологи ведуться вичікувально; в разі слабкої пологової діяльності проводиться стимуляція, при розвитку асфіксії накладаються акушерські щипці.

Механізм пологів при передньому головному передлежанні плода в основних моментах збігається з попереднім варіантом. Провідна точка при такому передлежанні головки – велике тім’ячко. Тактика пологів носить вичікувальний характер; оперативне розродження робиться в разі загрози здоров’ю матері або плода.

Передлежання плоду – що це таке

При лобовому головному передлежанні плода самостійні пологи зустрічаються вкрай рідко, протікають тривало з затяжним періодом вигнання. При самостійних пологах прогноз частіше несприятливий:

1. нерідкі ускладнення у вигляді глибоких розривів промежини, розривів матки,
2. освіти піхвової-міхурово свищів,
3. асфіксії і загибелі плоду.

При підозрі або визначенні лобного головного передлежання ще до вставляння головки може бути зроблено поворот плода. У разі відсутності можливості повороту показано кесарів розтин. При ускладненому перебігу самостійних пологів проводиться краніотомія.

Умовами благополучного самостійного розродження при особовому головному передлежанні плода служать нормальні розміри таза породіллі, активна родова діяльність, дрібний плід, передній вид лицьового передлежання (спрямованість підборіддя вперед). Пологи ведуть вичікувально, проводять ретельний контроль динаміки пологової діяльності і стану породіллі, серцебиття плода за допомогою кардіотокографії, фонокардіографії плода. При задньому вигляді лицьового передлежання, коли підборіддя звернений назад, потрібно кесарів розтин; при мертвому плоді виконується плодоразрушающая операція.

Профілактика ускладнень під час пологів

Ведення вагітності у жінок груп ризику пов’язане з аномальним перебігом пологів. Такі жінки повинні госпіталізуватися в пологовий будинок заздалегідь для визначення оптимальної тактики пологів. При своєчасній діагностиці неправильного положення або передлежання плода найбільш сприятлива для матері і дитини операція кесаревого розтину.

Читати по темі: Затримка місячних