Остеосинтез навколосуглобових та внутрішньосуглобових переломів

Остеосинтез навколосуглобових та внутрішньосуглобових переломів

04.07.2020 Off By admin

Показання та суть операції

ЧКДО застосовують при подвійних переломах парних кісток, при наявності уламків (і відповідної репозиції, тобто «збірки кістки заново»), при переломах надколінника, ключиці, ліктьового відростка і в інших випадках, коли гіпсова іммобілізація недостатньо ефективна і надійна. Компресійно-дистракційний остеосинтез дозволяє фіксувати переломи не тільки в «звичайної» ортопедичної травматології (переломи кінцівок), але і в такій складній і відповідальній області, як, скажімо, щелепно-лицьова хірургія.

Суть методу полягає в тому, що в кістку, – перпендикулярно її поздовжньої осі, – вводиться одна або кілька металевих спиць, що натягуються і закріплюються різьбових з’єднань зовні. Основи методології були закладені зовсім не академіком Г. А. Ілізарова, як думають багато хто, а німецьким хірургом М.Кіршнером, ще на початку ХХ століття розробив і тактику проходження кістки дрилем, і конструкцію зовнішньої скоби, і систему натягу.

Застосовуваний імплант досі носить його ім’я ( «спиця Кіршнера») і має безліч переваг перед трохи більш раннім швейцарським винаходом ( «цвях Штейнманна»). Що стосується легендарного динамічного компрессионно-дистракційного апарата Ілізарова, універсального і застосовного в самих різних ситуаціях і модифікаціях, то ця ідея була воістину геніальною (причому далеко не єдиною у цього видатного фахівця).

Вона отримала всесвітнє визнання і забезпечила революційний прорив не тільки у вітчизняній, а й у світовій ортопедії.

Недоліки та протипоказання

У багатьох джерелах вказується, що загальним недоліком усіх металлоостеосінтетіческіх методів, в тому числі і передбачають використання перпендикулярних спиць, є необхідність їх вилучення, тобто повторного втручання з усіма проистекающими звідси ризиками. Однак недоліком це можна назвати лише з відомою натяжкою.

Справа в тому, що з технічної складності і інвазивності (обсягом втручання, його травматичності) видалення спиці не йде ні в яке порівняння з початковою операцією по кісткової репозиції, відновленню нормальної анатомії та встановлення імплантів (будь то спиці, внутрішньокісткові штифти або накісткового пластини).

  1. Більш того, фіксатори з біосумісних матеріалів можна і зовсім не видаляти – така процедура обов’язкова лише для пацієнтів молодого та зрілого віку, щоб повністю виключити навіть гіпотетичну ймовірність ускладнень і побічних ефектів в майбутньому. У ряді випадків краю фіксує спиці знаходяться не зовні, а під шкірою; питання про її видалення або залишення на місці є, взагалі кажучи, діскутабельним, і в кожному випадку вирішується по строго індивідуальними показаннями, з урахуванням безлічі наявних обставин і чинників.
  2. Нарешті, слід зазначити, що вже сьогодні з успіхом застосовуються досить міцні саморассасивающіеся (біорозчинність, біодеградіруемие) матеріали, яким, ймовірно, в перспективі має бути повністю замінити метали в остеосинтезе. Перспективною альтернативою вважається також ультразвукової остеосинтез.
Остеосинтез навколосуглобових та внутрішньосуглобових переломів

Остеосинтез навколосуглобових та внутрішньосуглобових переломів

Протипоказань до металлоостеосинтез, в т.ч. чрескостной компрессионно-дистракційного, порівняно небагато: важке соматичне стан хворого, ураження ЦНС з судорожним синдромом, виражені порушення кровообігу в кінцівках, остеопороз (підтверджена спеціальним діагностичним дослідженням тенденція до витончення, структурній зміні і прогресуючої крихкості кісткових тканин), а також велика ранова площа при відкритих переломах, особливо при інтенсивному її забрудненні і / або інфікуванні.

Терміни і процедура видалення

Термін перебування металевого фіксатора може варіювати досить широко – в залежності, знову ж таки, від нескінченно різноманітних особливостей конкретних ситуацій. Зазвичай для зрощення досить 4-6 тижнів, а верхньою межею тимчасової металлофіксаціі вважається 8-12 місяців. Це обумовлено закономірностями біологічних процесів в кісткових тканинах: саме після закінчення зазначеного періоду може намітитися тенденція до остеопорозу, обростання імпланту окістям і т.д., – або, навпаки, можуть підтвердитися свідчення (і відсутність протипоказань) до постійної, довічної фіксації.

  • Не можна не відзначити, що будь-яке хірургічне втручання взагалі, – і будь-яка остеосінтетіческая імплантація зокрема, – не гарантує стовідсоткового виключення ускладнень і несприятливого результату, тому в деяких випадках спиці доводиться видаляти достроково і негайно (напр., При гнійних запаленнях, формуванні помилкового суглоба і т.д.).
  • Нормальна ж, планова процедура вилучення дуже проста і практично безболісна: спиці із зовнішнім кріпленням просто «скусивают» (спилюють) і витягують назовні, при підшкірному розташуванні знадобиться лише невеликий розріз. Після цього терміни остаточної і повної реабілітації не перевищують одного-півтора тижнів.

Читати по темі: Що таке перелом? Які симптоми, причини і типи