Затримка статевого дозрівання: симптоми, причини, діагностика та лікування

Затримка статевого дозрівання – це порушення, при якому у підлітка в належний час не формуються вторинні статеві ознаки, а також не наступають гормональні та психологічні зміни, характерні для пубертатного періоду. Зустрічаються й інші назви цієї патології: затримка статевого розвитку, уповільнене (пізніше) статевий розвиток (дозрівання), дисгармонія (затримка) пубертатного розвитку.

Симптоми

Діагностувати уповільнене статеве дозрівання у дівчаток і у хлопчиків можна за різними ознаками. Ці симптоми є першорядними, однак є і загальні ознаки зазначеної патології, характерні для дітей обох статей.

• Уповільнене статевий розвиток у хлопчиків

Статевий розвиток хлопчика вважається уповільненим, якщо до 13 років у нього не спостерігається збільшення яєчок, а в 15-річному віці відсутні лобкові волосся.

• Уповільнене статевий розвиток у дівчаток

У дівчаток при діагностиці пізнього статевого розвитку виділяють наступні симптоми: нерозвинені молочні залози у віці 13 років, відсутність лобкових волосся в 14 років, а також відсутність менструацій у 16-річному віці.

• Інші ознаки затримки пубертатного розвитку

Спільними симптомами, характерними як для хлопчиків, так і для дівчаток, є недолік зростання (гіпостатура) або пізній його стрибок. Можливі також зниження м’язового тонусу, плоскостопість, слабість суглобів, низькі адаптаційні можливості.

Причини

Головним критерієм, що впливає на швидкість статевого розвитку, є генетична схильність. Часто уповільнене статеве дозрівання спостерігається у членів однієї сім’ї. Якщо у батьків дитини відбувалася подібна затримка, лікування звичайно не потрібно. Статевий розвиток і стрибок зростання у таких дітей спостерігаються пізніше, але в цілому протікають без відхилень.

Затримка статевого дозрівання: симптоми, причини, діагностика та лікування

Інші фактори, що впливають на статевий розвиток, можна умовно розділити на три категорії.

1. Конституціональні причини.
   До конституційним причин затримки статевого розвитку можна віднести сповільнене зростання і затримку розвитку кісткової тканини. Зазвичай ці причини спостерігаються при генетичної схильності до пізнього пубертатного розвитку. Лікування в таких випадках практично не потрібно.
2. Ендокринні причини.
   До ендокринних причин відносять хромосомні аномалії (наприклад, синдром Клайнфелтера у хлопчиків, коли в генотипі присутній одна зайва X-хромосома), захворювання ендокринної системи (цукровий діабет та інші), аномалії статевих залоз. Часто уповільнене статеве дозрівання обумовлено недоліком синтезу гонадотропінів – гормонів, «відповідальних» за розвиток статевих органів. Таке відхилення може спостерігатися в тому випадку, якщо у дитини пошкоджена або недостатньо розвинена область мозку, в якій знаходяться гіпофіз і гіпоталамус. В цьому випадку дуже важливо обстежити хворого на предмет наявності пухлини головного мозку або аномалій його розвитку.
3. Неендокрінние причини.
   Неендокрінние причини дисгармонії пубертатного розвитку в основному являють собою фактори, здатні опосередковано впливати на швидкість статевого розвитку. Це, в першу чергу, загальне виснаження організму, хронічні захворювання печінки і легенів, важкі патології травної та серцево-судинної систем (в т.ч. вроджені вади серця), муковісцидоз, хвороба Крона (ілеїт) та інші захворювання.

Діагностика і лікування

Затримку статевого дозрівання не можна назвати окремим захворюванням, це скоріше набір симптомів, які можуть свідчити про цілу низку хвороб. Лікування цієї патології відбувається за рахунок лікування основного захворювання. Щоб діагностувати першопричину затримки, проводять ряд досліджень.

Для початку у дитини беруть кров на аналіз. Проводиться хромосомні дослідження, метою якого є виключення хромосомної аномалії. Потім кров перевіряють на анемію, цукровий діабет та інші захворювання. Крім того, проводиться рентгенологічне дослідження на предмет зрілості кісток: перевіряють кисті і зап’ястя підлітка. Лікар також направляє дитини на магнітно-резонансну (МРТ) та комп’ютерну томографії (КТ), щоб виключити пухлину головного мозку. Вивчається і анамнез, оскільки хронічні захворювання можуть зіграти свою роль у затримці статевого розвитку.

Читати по темі: Методи лікування кіфозу