Лікування грибка шкіри: які засоби можна застосовувати

Причини розвитку грибкової хвороби

Грибкові інфекції бувають різними, але основними збудниками хвороби є дерматофіти, дріжджоподібні та плісняві гриби. Відповідно до цієї системи, що враховує глибину проникнення та локалізацію інфекції, виділяють:

• Кератомікози – вражають лише поверхневий роговий шар епідермісу та кутикулу волосся.
• Дерматомікози – глибоко вражають шкіру та її придатки – нігті та волосся, але не торкаються підшкірної клітковини (найбільша група, в яку включаються оніхомікози та мікоз стоп).
• Кандидоз – крім вищепереліченого, може вражати слизові оболонки та внутрішні органи (викликається дріжджоподібними грибами роду Кандіда).
• Глибокі мікози – системні мікози, які можуть інфікувати підшкірну клітковину, лімфатичні вузли, лор-органи, легені, ШКТ, головний мозок та ЦНС в цілому (викликаються дріжджовими та дріжджоподібними грибами).
• Псевдомікози – вражають тільки роговий шар, не чіпаючи нігті та волосся (викликаються бактерією Corynebacterium minutissimum, яку раніше плутали з грибами).

Найпоширенішими видами мікозів шкіри є дерматофітії – дерматомікози, що викликаються грибами із трьох пологів: Trichophyton, Epidermophyton та Microsporum. Переважна більшість всіх уражень шкіри та її придатків у межах епідермісу припадає саме на трихофітію, епідермофітію та мікроспорію, і найчастіше захворювання вражає шкіру стоп та нігті. Як можна заразитися грибком? Цьому може сприяти ціла низка факторів:

• відвідування громадських лазень та саун, басейнів та аквапарків, громадських пляжів, тренажерних залів, соляріїв та манікюрних/педикюрних кабінетів, масажних салонів, оскільки в цих місцях особливо високий ризик контакту ніг чи рук із зараженими поверхнями;
• примірка чужого взуття або використання загального взуття;
• недостатня гігієна стоп, особливо при підвищеній пітливості;
• тривале носіння закритого взуття, яке не дозволяє нозі «дихати»;
• проживання з людиною, яка вже страждає від грибка шкіри;
• травмування шкіри або нігтя занадто тісним взуттям – грибок легше проникає в організм через пошкоджені місця.

Значним чинником є ​​підвищені вологість і температура, у яких постійно перебувають стопи. Саме в таких умовах грибок розвивається найактивніше, тому грибкові ураження часто зустрічаються або в регіонах із субтропічним кліматом, або там, де люди змушені довго носити тепле взуття — у регіонах з холодним кліматом. Місцем первинної локалізації грибка при мікозі шкіри стоп зазвичай є міжпальцеві складки, але при прогресуванні захворювання ураження виходить за їх межі.

Однак мікози вражають не лише шкіру стоп, захворювання може мати практично будь-яку локалізацію, включаючи особу. Нерідко уражаються великі складки, особливо пахово-стегнові, гомілки та сідниці.

Лікування грибка шкіри: які засоби можна застосовувати

Мікози шкіри мають специфічні симптоми, які досить легко помітити:

• Лушпиння і сухість – один з перших проявів інфекції. На ураженому ділянці спочатку з’являються окремі лусочки, спричинені відторгненням верхнього шару епідермісу. При глибшому проникненні грибка виникає активне лущення, яке згодом лише посилюється.
• Плями білого або червоного кольору округлої форми з чітко окресленими краями. Дуже важливо не прогаяти цей симптом на початковій стадії захворювання, оскільки в цей час пляма може бути одиночною і мати невеликий розмір. Пізніше з’являються нові плями, які поступово зливаються одна з одною.
• Потовщення шкіри. Уражені ділянки стають щільними, шорсткими і грубими, нерідко змінюють колір: шкіра з рожевої або білої стає жовтуватою або сірою.
• Поява дрібних висипань, міхурів, наповнених рідиною.
• Часткова втрата волосяного покриву.
• Сверблячка і печіння – один з найпоширеніших симптомів грибка шкіри. Він може бути постійно, а може проявлятися лише періодично. Тут важливо розуміти, що свербіж і печіння можуть бути ознакою інших захворювань шкіри, наприклад алергічного характеру.

Не варто ігнорувати появу тріщин та мозолів на ногах. Хоча самі по собі вони не є симптомами грибкового захворювання, через них грибкова інфекція потрапляє в організм набагато швидше.

Як вилікувати грибок шкіри

Умовно можна виділити два підходи до боротьби з грибком шкіри. Один із них — немедикаментозний, за якого використовуються різні засоби народної медицини, другий — фармакологічний.

До так званих домашніх методів входять використання ванн з настоями лікарських трав, лікування грибка шкіри йодом, розчином соди або оцту… Ефективність подібного лікування шкірного грибка не доведена клінічно. Якщо воно і здатне допомогти, то виключно на ранніх стадіях розвитку захворювання, адже більшість народних засобів не може проникати в глибокі шари епідермісу, де зазвичай і розташована колонія грибка. Тому при будь-якому мікозі не варто марнувати час і посилювати ситуацію, а натомість необхідно звернутися до лікаря для діагностики та призначення адекватної терапії.

Значний ефект дає системне лікування шкіри грибка на тілі за допомогою лікарських препаратів у формі капсул або таблеток. Сучасні засоби містять у своєму складі речовини, здатні зупиняти зростання нових спор, блокувати розподіл клітин лише на рівні ДНК/РНК, руйнувати клітинні мембрани грибка. Проте системні антимікотики (вони ж фунгіцидні та фунгістатичні препарати системної дії) мають безліч побічних ефектів та протипоказань, їх не можна приймати спільно з деякими лікарськими засобами – діабетичними, антигістамінними, протизаплідними. Обмеженнями до застосування таблетованих форм, наприклад, захворювання крові, патології нирок або печінки. Крім того, на період лікування рекомендується дотримуватися суворої гіпоалергенної дієти. Усе це звужує можливості проведення системної терапії.

Креми, спреї та розчини – ефективний (доведений клінічно) метод місцевого лікування грибка шкіри та оніхомікозів, що має не так багато протипоказань. Він дає високий відсоток одужань, застосовується на будь-якій стадії розвитку грибкової інфекції та може використовуватися разом із системною терапією з метою зниження дозувань препаратів, що приймаються перорально.

Антимікотичні компоненти у складі гелів, мазей і розчинів в основному є аліламіни, азоли або піримідини, які пригнічують життєдіяльність грибка, позбавляють його харчування, зупиняють розвиток та поширення на інші ділянки шкіри. Місцева терапія за допомогою цих препаратів дає можливість створювати у шкірі, на поверхні нігтя та у його порожнинах високі концентрації діючої речовини, що залишаються на тижні після завершення лікування. При цьому важливо, що в процесі застосування зовнішніх засобів активна речовина майже не потрапляє в системний кровотік, у зв’язку з чим негативно не впливає на організм в цілому.

Багато протигрибкових препаратів місцевої дії мають протизапальний і антибактеріальний ефект, пом’якшують шкіру, усувають свербіж і почервоніння, їх легко наносити на уражену поверхню, а спреями та розчинами зручно обробляти навіть волосисті частини тіла у разі їх ураження. Тривалість лікування зовнішніми засобами та частота їх нанесення визначаються лікарем.

Дерматомікоз легше попередити, ніж лікувати, але якщо були помічені ознаки грибка шкіри на тілі, лікування потрібно починати негайно. Важливо не запустити процес та вчасно вжити відповідних заходів, а почати потрібно з звернення до фахівця. Саме лікар підкаже, як швидко вилікувати грибок шкіри. Спроби кустарного лікування у разі можуть лише погіршити ситуацію.