Передменструальний синдром: як розпізнати та перемогти?

Передменструальний синдром: як розпізнати та перемогти?

21.01.2022 Off By admin




Що таке ПМС?

Медики уникають називати ПМС хворобою, а використовують термін «симптомокомплекс». Причина в тому, що передменструальний синдром – це справжній «букет» із психоемоційних, вегетосудинних та ендокринних порушень, які проходять (як правило, без лікування) протягом кількох днів після настання менструації. ПМС виникає у дівчат та жінок за 2-14 днів до початку менструального циклу. Причина розвитку ПМС досі невідома, проте вважається, що цей процес пов’язаний із щомісячним коливанням рівня гормонів – естрогену та прогестерону. З цієї причини ПМС не буває у вагітних, жінок, що годують або увійшли в період менопаузи – у них гормональний фон виглядає інакше.

 

Жінки, що народжували, кажуть, що відчуття при ПМС трохи подібні до того, що вони відчували на ранніх термінах вагітності. То що може відчувати жінка перед настанням критичних днів?

  1. переймоподібні болі внизу живота;
  2. болючість грудей;
  3. головні болі;
  4. болі в спині та попереку;
  5. здуття живота, метеоризм;
  6. нудота;
  7. запаморочення;
  8. проблеми зі шкірою (акне, висипання);
  9. підвищена дратівливість, перепади настрою.

Цей список має досить загрозливий вигляд. Втішає одне: з початком місячних усі нездужання, пов’язані з передменструальним синдромом, пройдуть. Щоправда, з’являться звичайні для критичних днів фізіологічні незручності. Про те, як допомогти собі у цей період, почитайте тут.

Симптоми передменструального синдрому

Якщо говорити про психоемоційні прояви, то це швидка зміна настрою, знижена працездатність, дратівливість, агресія або депресія. Деякі жінки відзначають також тривожність, розсіяність, сонливість чи, навпаки, безсоння – це вірні супутники ПМС.

Передменструальний синдром: як розпізнати та перемогти?

Передменструальний синдром: як розпізнати та перемогти?

На фізіологічному рівні швидкий початок місячних може відчуватися появою в’язких виділень, нагрубанням і хворобливістю молочних залоз, набряками та пов’язаною з ними тимчасовою надбавкою у вазі. Крім живота та грудей, можуть хворіти голова, суглоби та м’язи. Причому головні болі перед критичними днями, що наближаються, можуть бути дуже сильними – аж до нудоти і запаморочення. Іноді підвищується температура.

ПМС може проходити у легкій або, навпаки, у вираженій формі (у другому випадку не варто уникати візиту до лікаря). З віком симптоми зазвичай посилюються. Є щасливиці, яким не знайомі такі страждання. Всім іншим (приблизно чотирьом жінкам із п’яти) доводиться шукати способи полегшити цей непростий період менструального циклу.

Як перемогти ПМС

Якщо жінка з юності переживає тяготи передменструального синдрому, то повністю позбавитися його проявів навряд чи можливо. А ось зменшити їх і досягти покращення самопочуття цілком реально. У всякому разі, з легкою формою ПМС здатна самостійно впоратися будь-яка жінка.

Читайте також:  Спайкова хвороба органів черевної порожнини

Для цього достатньо дотримуватися рекомендацій медиків та дієтологів про здорове та збалансоване харчування. На якийсь час обмежте в раціоні стимулятори нервової системи (кофеїн, алкоголь), а також сіль (щоб уникнути набряків). Якщо страждаєте на здуття живота – їжте не 3-4, а 5-6 разів на день, але потроху. А ось порцію сну варто, навпаки, збільшити – на нічний відпочинок має припадати щонайменше 8 годин.

  • Регулярний спорт або активне проведення дозвілля – теж відмінні помічники. Рух та невеликі фізичні навантаження сприяють зростанню кількості ендорфінів, і, отже, покращують настрій та загальний стан. А щоб під час тренування не турбуватися про свіжість білизни, використовуйте тампони Tampax або прокладки Naturella Ultra або Classic, які чудово вбирають, запобігають подразненню шкіри, а ще – приємно пахнуть ромашкою.

З помірною та важкою формою ПМС слід звертатися до лікаря. У таких випадках може знадобитися лікування медикаментозними препаратами або призначення вітамінно-мінеральних комплексів (наприклад, добавки з кальцієм та/або магнієм). Приймати знеболювальні або спазмолітичні засоби (навіть ті, що продаються без рецепта) теж бажано лише після розмови з лікарем.