Хронічні захворювання печінки та їх прояви

Найпоширеніші хронічні захворювання печінки

Хронічні патології печінки бувають двох типів: генетичні та набуті. До генетичних відносяться:

• Хвороба Вільсона – Коновалова. Це вроджене порушення метаболізму міді, яке зазвичай проявляється у молодому віці. При цій хворобі мідь «накопичується» у печінці, що може призвести до її фіброзу, а потім і цирозу. Мідь також виділяється в кровообіг і після осідає в головному мозку, нирках та очах. Відмінною особливістю цього захворювання є наявність кільця Кайзера – Флейшера. Це відкладення навколо рогової оболонки ока зеленувато-бурого пігменту. Відкладення міді в головному мозку призводить до характерних неврологічним та психіатричним порушенням.

• Гемохроматоз. При цьому захворюванні в організмі також накопичується метал, тільки не мідь, а залізо. Крім печінки, гемохроматоз негативно впливає на серце, підшлункову та ендокринну залози. В основному гемохроматоз передається у спадок. При цій хворобі шкіра, слизові оболонки і сітківка набувають сірого кольору з коричневим відтінком. Як і хвороба Вільсона – Коновалова, гемохроматоз може призвести до цирозу, а також до серцевої недостатності та цукрового діабету .
• Синдром Жільбера. Це порушення функції печінки, яке полягає у знешкодженні нею непрямого білірубіну, що утворюється при розпаді гемоглобіну. Періодичне підвищення білірубіну в крові призводить до жовтяниці, але у третини хворих ця патологія взагалі ніяк не проявляє. Спровокувати її загострення може безліч факторів – від травми та інфекції до стресів та екстремальних дієт. Але у всіх випадках хвороба легко усувається.

Серед набутих захворювань печінки найчастіше зустрічаються:

• Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖБП). Це захворювання, при якому в клітинах печінки накопичується жир, що призводить до їх запалення та руйнування. Алкогольний гепатоз поводиться подібним чином, але, як легко зрозуміти з назви хвороби, НАЖБП виникає не через захоплення спиртним. Однак за відсутності лікування це захворювання також може призвести до цирозу. За результатами Всеросійського епідеміологічного дослідження поширеності НАЖБП, яке проводилося у 2013–2014 роках у 16 ​​містах нашої країни, неалкогольна жирова хвороба печінки була виявлена ​​у 37,3% людей. У групі ризику перебувають люди з ожирінням, цукровим діабетом другого типу, і навіть інсулінорезистентністю. Неалкогольна жирова хвороба печінки лікується спеціальною дієтою та прийомом цукрознижувальних препаратів. Початкова стадія захворювання протікає безсимптомно, але при посиленні НАЖБП проявляється болем у правому підребер’ї, підвищеною стомлюваністю та слабкістю. За відсутності лікування НАЖБП може спричинити цироз печінки .
• Алкогольна хвороба печінки. У тій чи іншій стадії зустрічається у 90% людей, які зловживають алкоголем довгий час. Як ми вже згадували, при алкогольній хворобі печінки в її клітинах накопичується жир, що спричиняє переродження тканини. Запущена форма захворювання призводить до цирозу – незворотних заміщень паренхіматозної тканини, що складається з клітин епітелію і є основним структурно-функціональним елементом органу, фіброзною сполучною тканиною, вона ж є стромою. Уражена цирозом печінка змінюється у розмірах і стає щільною, бугристою та шорсткою. Цироз печінки може призвести до раку печінки, а також печінкової коми та кровотечі стравоходу, яка, у свою чергу, може призвести до летального результату. Алкогольна хвороба печінки частіше зустрічається у чоловіків, однак у жінок це захворювання прогресує швидше. Його симптоми – знижений апетит, нудота та біль у правому підребер’ї. У деяких випадках у пацієнтів спостерігається жовтяниця. Принцип лікування очевидний: повна відмова від спиртного та прийом препаратів для відновлення печінки.
• Вірусні гепатити B і C. Найбільш поширені у своїй групі захворювання, які передаються через кров та статевим шляхом. Обидва віруси досить підступні, тому що можуть не проявляти себе протягом півроку після потрапляння в організм. Та й симптоми захворювань досить «змащені»: нудота, слабкість, підвищена стомлюваність, пожовтіння шкіри та білків навколо очей, а також потемніння сечі. За відсутності терапії хвороба швидко перетікає на хронічну стадію. Найбільш оперативно такі вірусні гепатити розвиваються в дітей віком першого року життя, тому відразу після народження у багатьох країнах малюкам роблять відповідні щеплення. Ускладнення у вірусних гепатитів серйозні: той самий цироз, печінкова недостатність і рак печінки.
• Лікарські ураження печінки. Буває й отже лікування одного захворювання провокує розвиток іншого. Гепатотоксичних препаратів більше тисячі, і не всі є сильнодіючими антибіотиками. Ті ж ацетилсаліцилова кислота та парацетамол при тривалому прийомі впливають на печінку не найкращим чином. Дозування та протипоказання вказуються в інструкції до препаратів не просто так – їх важливо суворо дотримуватися навіть при прийомі найневинніших ліків. І звичайно, ніколи не можна займатися самолікуванням та приймати препарати без консультації з лікарем .

Хронічні захворювання печінки та їх прояви

Фактори ризику, способи лікування та профілактики

Зі спадковими захворюваннями все зрозуміло — маючи родича з подібною недугою, варто бути подвійно уважним до свого здоров’я і регулярно здавати аналізи. При підозрі на генетичне захворювання печінки слід одразу обстежитись, щоб його виключити або підтвердити. Але буває і так, що хронічні дифузні захворювання печінки виникають у людей без будь-якої природної схильності до них. Причина цього у кількох факторах.

• Алкоголь. Примітивна і, на жаль, поширена проблема. Любителі пропустити келих за обідом можуть скільки завгодно говорити про користь невеликої дози для серця і судин, але численні дослідження доводять протилежне. По суті, алкоголь — той самий наркотик, лише легалізований. Він токсичний у будь-якій кількості, і жодної «безпечної норми» насправді не існує. Печінка створена природою для фільтра харчових елементів, а спиртне утворює для неї додаткове навантаження. Тому навіть після найскромнішого застілля цей орган потребує підтримки. Люди, що випивають, втішають себе, що печінка регенерується, але це відбувається до певного часу. При ряді патологій – тому ж цирозі – компенсаторні механізми порушуються, печінка втрачає здатність до регенерації.
• Токсичні ліки. Ми вже згадували про лікарські ураження печінки — на відміну від алкоголю до них наводять «добрі наміри», коли людина хоче вилікувати одне захворювання і випадково провокує інше. Ще раз підкреслимо, що при покупці будь-яких ліків варто уважно прочитати його побічні дії та при необхідності розпочати прийом препаратів для підтримання печінки. Звичайно, перед застосуванням того чи іншого засобу потрібна консультація з лікарем.
• Неправильне харчування . Минули часи, коли люди їли жирну їжу, щоб вижити та знайти сили для важкої фізичної роботи. Зараз ми споживаємо набагато більше «природної» калорійної норми, що для багатьох не минає безслідно. Захоплення фастфудом і сидяча робота відбиваються як на фігурі, а й у печінки, порушуючи її жировий обмін.

Як захистити печінку? Насамперед — змінити спосіб життя. Веселитися і відпочивати можна і без алкоголю, а смачно харчуватися – без майонезу та смаженої в олії картоплі, благо в інтернеті безліч рецептів здорових страв. При перших неприємних симптомах варто відразу звернутися до лікаря, який призначить терапію, виходячи з характеру захворювання та його стадії. Але завжди доведеться скоригувати харчування і перейти на так званий «Стіл № 5». Ця дієта виключає жирну, гостру та смажену їжу, а також кислі овочі та фрукти; м’ясо вариться чи готується на пару. Перевагу варто віддавати м’ясу кролика, птиці та нежирним сортам риби. Про те, що при хронічних захворюваннях печінки не можна пити жодної краплі спиртного, можна і не говорити.

Препаратів для лікування захворювань печінки чимало, багато з них сильнодіють і відпускаються за рецептом. Всі подібні ліки потрібно пити лише за призначенням лікаря, проте в аптеках є препарати для попередження хвороб печінки. Вони підходять людям із групи ризику, а також усім тим, хто хоче «почистити» печінку після не найкориснішого відпочинку. Найчастіше під такими препаратами маються на увазі ліки з есенціальними фосфоліпідами, проте їхня дія спрямована насамперед на мембрани клітин печінки. Є й ефективніші засоби, які забезпечують природне відновлення клітин печінки зсередини.

Як і будь-яке інше захворювання, хворобу печінки краще запобігти, ніж лікувати її наслідки. В інтернеті багато народних рецептів «очищення» організму, але в такому серйозному питанні краще віддати перевагу фармакології. На ринку є перевірені препарати, які довели свою ефективність.