Шепелявість у дітей: причини, симптоми, лікування

Шепелявість – патологія розвитку мови, при якій людина відчуває певні труднощі з вимовою деяких звуків і вимовляє їх неправильно. Як правило, шепелявість виникає при вимові свистячих і шиплячих звуків. При цьому людина не відчуває дискомфорту при вимові слів без проблемних звуків. Більш того, пацієнт чудово розуміє мову інших людей і не відчуває дефіциту в словниковому запасі.

Шепелявість є однією з варіацій більш широкого за поширеністю захворювання – дислалии. Дислалия – це загальне поняття для проблем, що виникають у людей з вимовою певних звуків. Наприклад, дислалия, яка пов’язана з труднощами вимови звуку [р] – називається ротацизм, труднощі з вимовою [л] – ламбдацизм.

Причини розвитку шепелявість

Причин, які викликають неправильну вимову слів, може бути кілька. Окремі причини можна сформувати в групи за спільною ознакою:

• Вроджені анатомічні аномалії і органічні порушення:

1. Укорочена вуздечка верхньої губи або під’язикова вуздечка
2. Занадто великий язик (макроглоссия)
3. Товсті губи
4. Мікроглоссія – укорочений мову

• Аномалія розвитку кісткового апарату лицьової частини черепа:

1. Готичне небо (високий звід)
2. Неправильний прикус
3. Ущелини, заяча губа
4. Широкі міжзубні проміжки – діастеми

• Соціальні причини:

1. Наслідування дітей – дорослим
2. Наслідування дорослих – дітям
3. Травмування лицьової частини черепа – переломи, вивихи та інше.
4. Порушення слуху – туговухість
5. Генетична схильність

Порушення дикції і шепелявість завдають пацієнтові соціальний дискомфорт. Люди, які відчувають подібну проблему стають більш замкнутими, мовчазними. Соціальна активність знижується так, як людині стає важко донести свою думку опонента. У важких випадках шепелявості розвивається комплекс неповноцінності, людина більш дратівливий, ніж зазвичай, перебуває в постійному стресі.

Шепелявість у дітей: причини, симптоми, лікування

Симптоми шепелявість

При появі шепелявості пацієнт спочатку намагається уникати використання в мові важкі для слова. Однак, настають моменти, коли пацієнти не можу виключити проблемні слова. При вимові з шепелявістю пацієнти починає відчувати психологічний дискомфорт і замикатися в собі.

• Людина стає менш соціальним, уникає живого спілкування з людьми, вважаючи за краще сучасним замін спілкування – інтернет.
• Деякі пацієнти (частіше діти), що володіють шепелявістю, плутають деякі звуки, вживаючи їх недоречно для певного слова.
• Також розрізняють фізіологічні види шепелявості, що зустрічаються у дітей. Як правило, така шепелявість проходить сама собою у віці 5-6 років.

Діагностика шепелявість

При виявленні проблем у дитини з вимовою певних звуків необхідно проконсультуватися у логопеда, дефектолога. Лікар повинен отримати найбільш повну картину, супутню розвитку шепелявості:

1. Перебіг вагітності, які були пологи
2. Зовнішній огляд і виявлення органічних дефектів у дитини
3. Консультація стоматолога – наявність неправильного прикусу, диаст і інших стоматологічних патологій
4. Консультація логопеда
5. Також слід з’ясувати ступінь ознайомлення дитини з правильністю вимови деяких звуків, граматики, слухової пам’яті
6. Визначається словниковий запас дитини (при шепелявості він не повинен бути порушений).

Лікування шепелявість

Шепелявість вимагає індивідуального підходу і тривалого комплексного лікування. Якщо причинами шепелявості виступають органічні порушення порожнини рота – проводиться консультація відповідного фахівця, а також постає питання про можливе оперативне втручання (при патології вуздечки, ущелині неба та ін).

Після відновлення всіх аспектів, що відповідають за правильність мови з дитиною повинен працювати психолог і логопед. При розвитку комплексів пацієнт повинен пройти соціальну реабілітацію одночасно працюючи з логопедом. Позитивний ефект дає логопедичний масаж, логопед проводить заняття, де проводиться правильна постановка проблемних звуків.

Читати по темі: Зайва вага у молоді: причини, профілактика