Аденокарцинома матки

Аденокарцинома матки

22.01.2019 Off By admin




Аденокарцинома матки – злоякісна пухлина ендометрія. Походить з залозистої тканини, частіше вражає дно матки. Може довгий час протікати безсимптомно. У жінок постклімактеричного віку можливі кровотечі, у молодих хворих – незвично рясні менструації. При поширенні аденокарциноми матки з’являються болі в попереку, збільшення живота, виділення з піхви і неспецифічні симптоми раку (слабкість, втрата ваги і апетиту). Діагноз встановлюється на підставі даних огляду, лабораторних та інструментальних досліджень. Лікування – хірургічне втручання, хіміотерапія, променева терапія, гормонотерапія.

Причини аденокарциноми матки

Аденокарцинома матки є гормонозалежної пухлиною. Стан залозистої тканини ендометрія циклічно змінюється під впливом статевих стероїдних гормонів. Збільшення кількості естрогенів провокує посилену проліферацію клітин ендометрію і підвищує ймовірність розвитку пухлини. У числі факторів ризику розвитку аденокарциноми матки, пов’язаних зі зміною гормонального фону, фахівці вказують ранній початок менструацій, пізніше настання клімаксу, синдром полікістозних яєчників, гормонпродуцирующая пухлини яєчників, ожиріння (жирова тканина синтезує естрогени) і тривалий прийом великих доз естрогенсодержащих препаратів.

Аденокарцинома матки: симптоми, діагностика

Аденокарцинома матки: симптоми, діагностика

Імовірність розвитку аденокарциноми матки підвищується при наявності деяких захворювань, зокрема, при гіпертонічній хворобі та цукровому діабеті. Варто відзначити, що гормональні та обмінні порушення є частим, але не обов’язковим фактором, що передує розвитку аденокарциноми матки. У 30% хворих перераховані вище розлади відсутні. У числі інших факторів ризику онкологи називають відсутність статевого життя, вагітностей та пологів, а також наявність раку молочної залози і раку ендометрія у близьких родичів. Злоякісна пухлина часто розвивається на тлі аденоматозу і поліпозу матки.

Класифікація аденокарциноми матки

З урахуванням рівня диференціювання клітин розрізняють три види раку ендометрія:

  1. Високодиференційована аденокарцинома матки – більшість клітин зберігає нормальну структуру. Виявляється невелика кількість клітин з порушеною структурою (з подовженими ядрами, витягнутих або збільшених в розмірі).
  2. Помірно диференційована аденокарцинома матки – клітинний поліморфізм виражений більш яскраво, спостерігається посилене ділення клітин.
  3. Низькодиференційованих аденокарцинома матки – наголошується яскраво виражений клітинний поліморфізм, виявляються множинні ознаки патологічного зміни структури клітин.

З урахуванням напрямку росту пухлини виділяють три види аденокарциноми матки: з переважно екзофітним зростанням (пухлина росте в порожнину матки), з переважно ендофітний зростанням (пухлина проростає підлеглі тканини) і змішану. Найчастіше виявляються злоякісні новоутворення з екзофітним зростанням.

З урахуванням поширеності процесу розрізняють чотири стадії аденокарциноми матки:

  • I стадія – пухлина локалізується в тілі матки, навколишні тканини не задіяні.
  • II стадія – пухлина поширюється на шийку матки.
  • III стадія – аденокарцинома матки поширюється на навколишню клітковину, можуть виявлятися метастази в піхву і регіонарні лімфовузли.
  • IV стадія – аденокарцинома матки поширюється за межі малого таза, проростає в пряму кишку або сечовий міхур, можуть виявлятися віддалені метастази.

Симптоми аденокарциноми матки

Хвороба довгий час може протікати безсимптомно. У жінок постклімактеричного віку насторожувати є маткові кровотечі. У жінок репродуктивного віку можливі занадто рясні і дуже тривалі менструації. Кровотечі не є патогномонічним ознакою аденокарциноми матки, оскільки даний симптом може з’являтися при цілому ряді інших гінекологічних захворювань (наприклад, при аденомиозе і міомі матки), однак наявність цього симптому має викликати онкологічну настороженість і послужити приводом для поглибленого обстеження. Особливо це стосується появи маткової кровотечі в період усталеного климактерия.

Молоді жінки, які страждають аденокарциномой матки, нерідко звертаються до гінеколога в зв’язку з дисфункцією яєчників, безпліддям, нерегулярними менструаціями і виділеннями з піхви. Літні пацієнтки можуть пред’являти скарги на серозні виділення різної консистенції. При розвитку аденокарциноми матки білі стає рясними, водянистими. Наявність смердючих виділень є прогностично несприятливою ознакою, що свідчить про значне поширення і розпад аденокарциноми матки.

Аденокарцинома (залозистий рак), що це таке?

Аденокарцинома (залозистий рак), що це таке?

Болі зазвичай з’являються при поширенні пухлинного процесу, локалізуються в ділянці нирок і нижній частині живота, можуть бути постійними або нападоподібний. Частина пацієнток звертаються до лікаря лише на стадії проростання і метастазування. У числі можливих скарг при пізніх стадіях аденокарциноми матки – слабкість, відсутність апетиту, зниження ваги, гіпертермія та набряки нижніх кінцівок. При проростанні стінки кишечника і сечового міхура спостерігаються порушення дефекації і сечовипускання. У деяких жінок виявляється збільшення розмірів живота. На пізніх стадіях можливий асцит.

Діагностика аденокарциноми матки

Діагноз встановлюють на підставі даних гінекологічного огляду, результатів інструментальних та лабораторних досліджень. Найпростішим методом лабораторної діагностики аденокарциноми матки є аспіраційна біопсія, яку можна багаторазово проводити в амбулаторних умовах. Недолік методики – низька інформативність на початкових стадіях аденокарциноми матки. Навіть при повторних дослідженнях ймовірність виявлення початкової стадії раку за аналізом аспіраційного вмісту становить всього близько 50%.

В ході скринінгового обстеження і при появі підозрілих симптомів призначають УЗД органів малого таза. Цей метод інструментальної діагностики дозволяє виявляти об’ємні процеси і патологічні зміни структури ендометрія. Провідне місце в діагностиці аденокарциноми матки займає гістероскопія. В ході процедури гінеколог не тільки оглядає внутрішню поверхню матки, але і здійснює прицільну біопсію змінених ділянок, РДВ порожнини матки і цервікального каналу.

Перспективним діагностичним методом при аденокарцинома матки є флуоресцентна діагностика – ендоскопічне дослідження порожнини матки після введення в організм фотосенсибилизаторов, вибірково накопичуються в змінених тканинах. Методика дозволяє візуалізувати об’ємні утворення діаметром до 1 мм. Після гістероскопії і флуоресцентної діагностики проводять гістологічне дослідження біоптату. Для оцінки поширеності аденокарциноми матки, виявлення уражених лімфовузлів і віддалених метастазів застосовують КТ і МРТ.

Лікування аденокарциноми матки

Найкращі показники п’ятирічної виживаності при аденокарцинома матки відзначаються після проведення комплексної терапії, що включає в себе оперативне втручання, променеву і медикаментозну терапію. Лікувальну тактику, інтенсивність і час використання кожного компонента комплексної терапії онкогінекологи визначають індивідуально. Показанням до операції є I і II стадії аденокарциноми матки. Доцільність хірургічного втручання на III стадії визначають з урахуванням кількості несприятливих прогностичних факторів.

Рак матки: симптоми, причини

Рак матки: симптоми, причини

При раку ендометрія може виконуватися гістеректомія, пангістеректоміі або розширене видалення матки з аднексектомія, видаленням регіонарних лімфовузлів і тазової клітковини). Променеву терапію при аденокарцинома матки застосовують на етапі передопераційної підготовки і в післяопераційному періоді. Використовують дистанційне опромінення і брахітерапії матки (опромінення за допомогою циліндра, що вводиться в матку або піхву).

Хіміотерапія і гормонотерапія при аденокарцинома матки є допоміжними методиками, спрямованими на зменшення ризику рецидивів і корекцію гормонального фону. В процесі хіміотерапії застосовують цитостатики. В ході гормонотерапії призначають препарати, що впливають на прогестеронові і естрогенових рецепторів, розташовані в області злоякісного новоутворення. При аденокарцинома матки IV ступеня хірургічне втручання не показано, лікування здійснюється з використанням хіміотерапії і радіотерапії.

Читати по темі: Рак легенів