Аденокарцинома товстої кишки

Аденокарцинома товстої кишки – це злоякісне новоутворення, що розвивається з клітин залозистого епітелію. На ранніх стадіях протікає зі стертою клінічною симптоматикою. При прогресуванні спостерігаються слабкість, болі в животі, відчуття неповного випорожнення кишечника, порушення стільця, тенезми, відсутність апетиту, зниження ваги, підвищення температури до субфебрильних цифр, слиз і кров у калі. Можлива кишкова непрохідність. Діагноз встановлюють на підставі скарг, даних об’єктивного огляду та результатів інструментальних досліджень. Лікування – хірургічне видалення пухлини.

Причини

Припускають, що аденокарцинома товстої кишки розвивається в результаті поєднання декількох несприятливих факторів, основними з яких є соматичні захворювання, особливо дієти, деякі параметри зовнішнього середовища і несприятлива спадковість. Підвищена ймовірність виникнення злоякісних пухлин відзначається при поліпах товстої кишки. У число соматичних захворювань, що провокують аденокарциному, включають виразковий коліт, хвороба Крона, а також патології, що супроводжуються хронічними запорами і відкладенням калових каменів.

Аденокарцинома сигмовидної кишки

Багато дослідників вказують на важливість дієтичних факторів. Імовірність виникнення аденокарциноми товстої кишки зростає при нестачі в їжі рослинної клітковини і вживанні великої кількості м’ясних продуктів. Вчені вважають, що рослинна клітковина збільшує обсяг калових мас і прискорює їх просування по кишечнику, обмежуючи контакт кишкової стінки з канцерогенами, що утворюються при розщепленні жирних кислот. Ця теорія дуже близька до теорії розвитку аденокарциноми під впливом канцерогенів, що з’являються в їжі при неправильній термічній обробці продуктів.

До факторів зовнішнього середовища відносять:

1. занадто активне використання засобів побутової хімії,
2. професійні шкідливості,
3. сидячу роботу,
4. малорухливий спосіб життя.

Аденокарцинома товстої кишки нерідко виникає при спадково обумовленому сімейному раковому синдрому (після 50 років хворіє кожен третій носій гена), при наявності злоякісних новоутворень у близьких родичів і при деяких неонкологічних спадкові захворювання (наприклад, синдромі Гарднера).

Пухлина розвивається за загальними законами зростання і поширення злоякісних новоутворень. Для неї характерні тканинний і клітинний атипізм, зниження рівня диференціювання клітин, прогресія, необмежене зростання і відносна автономність. Разом з тим, аденокарцинома товстої кишки має свої особливості. Вона росте і розвивається не так швидко, як деякі інші злоякісні пухлини, і довго залишається в межах кишки.

Розвиток новоутворення часто супроводжується запаленням, що поширюється на розташовані поруч органи і тканини. Ракові клітини проникають в ці органи і тканини, утворюючи прилеглі метастази, при цьому віддалене метастазування може бути відсутнім. Неоплазія найчастіше метастазує в печінку і лімфатичні вузли, хоча можлива й інша локалізація віддалених метастазів. Ще однією особливістю захворювання є часте одночасне або послідовне утворення декількох пухлин в товстій кишці.

Класифікація

З урахуванням рівня диференціювання клітин розрізняють три види аденокарциноми товстої кишки: високодиференційована, помірно диференційована і низкодифференцированная. Чим нижче рівень диференціювання клітин – тим агресивніше зростання пухлини і тим вище схильність до раннього метастазування. Для оцінки прогнозу при аденокарцинома товстої кишки лікарі-онкологи використовують міжнародну класифікацію TNM і традиційну російську четирехстадійную класифікацію. Згідно з російською класифікації:

• 1 стадія – новоутворення не виходить за межі слизової оболонки.
• 2 стадія – пухлина проростає стінку кишечника, але не вражає лімфатичні вузли.
• 3 стадія – новоутворення проростає стінку кишечника і вражає лімфатичні вузли.
• 4 стадія – виявляються віддалені метастази.

Симптоми аденокарциноми

На ранніх стадіях аденокарцинома товстої кишки протікає малосимптомний. Оскільки патологія часто розвивається на тлі хронічних захворювань кишечника, хворі можуть трактувати симптоми, як чергове загострення. Можливі порушення стільця, загальна слабкість, періодичні болі в животі, погіршення апетиту, поява домішок слизу або крові в калових масах. При ураженні нижніх відділів товстого кишечника кров червона, знаходиться переважно на поверхні фекальних мас. При розташуванні аденокарциноми в лівій половині кишечника кров темна, змішана зі слизом і каловими масами. При локалізації новоутворення в правій половині кишечника кровотечі нерідко носять прихований характер.

Аденокарцинома кишечника: види

У міру зростання пухлини симптоми стають більш яскравими. Пацієнтів з аденокарциномою товстої кишки турбують інтенсивні болі. Розвивається виражена стомлюваність. Спостерігаються анемія, підвищення температури до субфебрильних цифр і відраза до м’ясної їжі. Проноси і запори стають постійними, не проходять при використанні лікарських препаратів. Аденокарцинома товстої кишки створює механічне перешкоду руху калових мас і викликає часті тенезми.

Тиск калу на пухлину стає причиною її виразки, а утворення виразок призводить до почастішання кровотеч і розвитку запалення. У калі з’являється гній. Температура піднімається до фебрильних цифр. Виявляються ознаки загальної інтоксикації.

У багатьох хворих спостерігаються жовтушність шкіри та пожовтіння склер. При поширенні запального процесу на забрюшинную клітковину виникають болі і напруга м’язів в поперекової області. Можлива кишкова непрохідність (особливо – при аденокарцинома з екзофітним зростанням). На пізніх стадіях виявляються асцит і збільшення печінки. Іноді абдомінальні симптоми відсутні, пухлина довго проявляється лише слабкістю, підвищеною стомлюваністю, зниженням ваги і погіршенням апетиту.

Діагностика

Діагноз аденокарциноми товстої кишки встановлюють фахівці в сфері клінічної онкології на підставі скарг, анамнезу, даних загального огляду і пальцевого дослідження прямої кишки і результатів інструментальних досліджень. Більше половини пухлин розташовуються в нижніх відділах товстого кишечника і виявляються при проведенні пальцевого дослідження або ректороманоскопії. При високій локалізації новоутворення необхідна колоноскопія. В процесі ендоскопії лікар бере зразок пухлинної тканини для подальшого гістологічного дослідження, що дозволяє верифікувати пухлина.

Для оцінки розмірів, форми і поширеності аденокарциноми використовують рентгенконтрастное дослідження товстого кишечника (ирригоскопию). Для виявлення метастазів і при наявності протипоказань до проведення ендоскопічних досліджень, наприклад, при кровотечі, застосовують ультразвукові методики. У складних випадках хворого з підозрою на аденокарциному товстої кишки направляють на МСКТ черевної порожнини. Пацієнту призначають загальні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові та аналіз калу на приховану кров. Остаточний діагноз виставляють після вивчення біоптату.

Лікування аденокарциноми товстої кишки

Лікування неоплазии оперативне. Важливим елементом лікування є передопераційна підготовка, що дозволяє забезпечити можливість відновлення безперервності товстої кишки і мінімізувати кількість ускладнень. Пацієнту призначають бесшлаковую дієту і проносні засоби. За кілька днів до операції починають виконувати очисні клізми. В останні роки часто застосовують промивання шлунково-кишкового тракту з використанням спеціальних препаратів.

Симптоми аденокарциноми кишечника

Обсяг радикального хірургічного втручання при аденокарцинома визначають з урахуванням розміру і розташування злоякісного новоутворення, наявності або відсутності регіонарних метастазів. По можливості виконують резекцію товстої кишки, а потім створюють анастомоз, відновлюючи цілісність кишечника. При значному натягу або низькому розташуванні пухлини після резецірованія ураженої ділянки накладають колостому. При неоперабельном раку і явищах кишкової непрохідності здійснюють паліативну колостомию. При віддалених метастазах також проводять паліативні хірургічні втручання для профілактики ускладнень (кровотечі, кишкової непрохідності, інтенсивного больового синдрому).

Читати по темі: Рак шлунка