Печіння та поколювання в ногах: про що можуть говорити симптоми

Причини печіння та поколювання в ногах

Мовою лікарів поколювання в ногах називається парестезія. Відчувається цей неприємний симптом як вплив безлічі голок на м’які тканини і найчастіше локалізується в нижчій області коліна. Фахівці ділять поколювання на фізіологічні та патологічні.

Фізіологічні поколювання

У цю групу входить відразу кілька причин, які викликають парестезію.

• Тривале перебування кінцівок у статичному положенні. Дуже часто поколювання та печіння спостерігаються вранці відразу після сну. Викликається це перетиском кровотоку та нервових закінчень, оскільки під час сну людина здатна неконтрольовано прийняти незручну позу та перебувати в ній кілька годин.
• Носіння стискаючого або незручного взуття. Причина появи поколювання та печіння в цьому випадку така сама, як і в попередньому пункті.
• Перемерзання ніг. Після тривалого перебування на холоді у невідповідному погодним умовам взуття в пальцях ніг та стопах може відчуватися печіння, оніміння та поколювання аж до сильного болю. Це відбувається через те, що під впливом низької температури кровоносні судини звужуються, а в теплі починають швидко розширюватися, що спричиняє неприємні симптоми.
• Травма нижніх кінцівок. Будь-яке механічне пошкодження може передавити нерв або пошкодити його, викликаючи оніміння та поколювання не тільки в місці травми, а й у сусідніх тканинах.
  Куріння. Багато курців зі стажем регулярно скаржаться на неприємні відчуття в ногах, які викликає нестачу кисню, одержуваного клітинами, нестача вітаміну С, порушення кровотоку та шкідливий вплив на органи дихання.
• Зневоднення організму. Особливо раптове зневоднення також може викликати відчуття печіння та поколювання, аж до судом. Організм разом із вологою втрачає необхідні йому мінеральні речовини, такі як кальцій, магній, натрій, що й провокує неприємні симптоми.

Якщо поколювання і печіння були викликані фізіологічними причинами, зазвичай вони досить швидко проходять і вимагають ніякого медичного втручання.

Патологічні причини

До них слід ставитися дуже серйозно, оскільки в цьому випадку печіння та поколювання говорять про наявність збоїв у роботі окремих органів, систем або навіть усього організму загалом.

• Цукровий діабет. При порушеннях, спричинених цукровим діабетом, негативний вплив на судини викликає комплекс ускладнень. У медицині навіть є спеціальний термін «діабетична стопа». При цукровому діабеті печіння та поколювання відчуваються періодично.
• Захворювання суглобів: артрити, артрози чи ревматизм. При патологіях сполучних тканин запальний процес іноді захоплює і судинну систему нижніх кінцівок, викликаючи відчуття поколювання та печіння.
• Грибкові захворювання – часта причина печіння та поколювання. При грибковому ураженні стоп додатково виникають такі симптоми, як плями на шкірі, її лущення та розтріскування, ламкість нігтів, неприємний запах від ніг. Саме за цими ознаками дуже легко відрізнити грибкову інфекцію з інших захворювань.
• Деформації хребта: сколіози, кіфози, лордози, міжхребцеві грижі. Такі патології здатні викликати стискання кровоносних судин на певних ділянках тіла.
• Пухлини. Новоутворення, що з’явилися в організмі, можуть здавлювати кровоносні судини, що знаходяться поруч, і защемляти периферичні нерви, що також призводить до парестезії. Поколювання і печіння в цьому випадку бувають постійними, що посилюються з часом і ночами, часто переходять у больові відчуття.
• Алергія. Іноді поколювання виникають як реакція організму на певний подразник – косметичні засоби, неякісне взуття або синтетичний одяг, наприклад шкарпетки або колготки, матеріал, з якого виготовлені устілки.
• Авітаміноз також може призвести до виникнення неприємних відчуттів у нижніх кінцівках. Найчастіше поколювання та печіння викликається недоліком в організмі кальцію.

Дуже уважно лікарі радять ставитися до ситуації, коли печіння та поколювання супроводжуються ще декількома специфічними симптомами: свербінням, больовим синдромом, набряками, онімінням та появою судинних «зірочок» та «сіточок» на ногах. Такі симптоми можуть свідчити про розвиток патологій серця та судинної системи – варикозу та атеросклероз.

Варикозна хвороба викликається слабкістю м’язових стінок поверхневих вен та неповноцінністю їх клапанного апарату. Відчуття поколювання та печіння характерні зазвичай для ранніх стадій захворювання.

При його розвитку в ногах посилюється почуття тяжкості, біль, виникають судоми, набряки гомілок, що поступово набувають регулярного характеру. Хвороба іноді протікає досить повільно, але за відсутності належного лікування на пізніх стадіях на ногах, під шкірою пацієнта, починають яскраво виступати вени, формуючи тяжі та вузли. Через трофічні порушення, що супроводжують розвиток варикозної хвороби, шкіра на ногах стає сухою, гіперпігментованою і поступово витончується. Можуть розвинутись ускладнення у вигляді трофічних виразок, дерматитів, екземи, гострих тромбофлебітів, і навіть гангрени та тромбоемболії легеневої артерії.

Якщо я захворію, до лікарів звертатися не стану?

Не секрет, що багато наших співвітчизників йдуть до лікарів лише в тому випадку, якщо симптоми того чи іншого захворювання стають майже нестерпними. У разі ж з поколюванням і печінням у ногах багато хто просто не звертає на них уваги доти, доки не виникнуть серйозніші прояви хвороби. Лікувати ж занедбане захворювання набагато складніше, ніж його ж, але на ранній стадії.

Іншими словами, відвідування лікаря необхідне в будь-якому випадку, навіть якщо симптоми турбують не надто часто – можливо, це перший етап хвороби. До того ж визначити справжнє джерело поколювання може лише фахівець, і завжди краще перестрахуватись та убезпечити себе від серйозних наслідків.

• Якщо ж печіння та поколювання виникають систематично, заважають нормальному нічному відпочинку, роблять людину дратівливою, при цьому порушується цілісність шкірних покривів та з’являються інші додаткові ознаки розвитку патології – візит до лікаря стає життєво необхідним.
• Якщо відчуття голок у ногах виникає вперше, лікар може призначити антигістамінний препарат, а при сильному болю навіть анальгетик. Але після цього терапевт обов’язково направить хворого на консультацію відразу до кількох профільних фахівців — невролога, судинного хірурга, флеболога, дерматолога, ендокринолога, щоб виявити справжню причину неприємних відчуттів у ногах та почати необхідну терапію.

Самолікування, у цьому випадку категорично заборонено і навіть народні методики повинні бути строго узгоджені з лікарем, що лікує, вже після постановки діагнозу. Терапія багатьох захворювань, наприклад, варикозної хвороби, обов’язково має бути комплексною і включати в себе одночасну терапевтичну дію відразу за декількома напрямками. Мазі та ванни в цьому випадку не допоможуть, як не допоможуть і пігулки, порекомендовані знайомим або сусідом, у якого «було те саме, а ці ліки все як рукою зняло».

Печіння та поколювання в ногах симптоми

Діагностика та лікування

Для виявлення захворювання, яке є головною причиною виникнення поколювання та печіння в ногах, зазвичай застосовують цілий комплекс лабораторних та клінічних досліджень. Насамперед проводиться фізикальний огляд хворого, збирається анамнез та поточна клінічна картина. Потім призначається низка досліджень:

• Загальний аналіз крові – показує зниження рівня еритроцитів та гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів, зміни ШОЕ.
• Біохімічний аналіз крові — необхідний визначення рівня холестерину через можливого атеросклеротичного ураження судин, кількості сечової кислоти (подагра).
• Загальний аналіз сечі – виявляє підвищення рівня білка та еритроцитів.
• Вміст глюкози у крові — показує наявність цукрового діабету.
• Електрокардіографія та УЗД серця – перевірка на наявність серцево-судинних патологій.
• Рентгенографія органів малого тазу та нижніх кінцівок – дозволяє уточнити походження неприємних відчуттів.

Залежно від поточної клінічної картини може бути призначено додаткові дослідження. Наприклад, при підозрі на варикозну хворобу проводиться дуплексне сканування судин нижніх кінцівок, коронографія, МРТ і КТ вен з контрастом, серологічний аналіз для виявлення ревматоїдного фактора для виключення ревматоїдного артриту, визначення кісточково-плечового індексу і т.д.

Головне завдання обстеження – виключити наявність серйозних патологій, що характеризуються подібною симптоматикою та призначити адекватне лікування. Наприклад, при виявленні грибкового ураження, швидше за все, лікар призначить медикаментозну терапію з використанням у поєднанні пероральних засобів та спеціальних мазей. При нервовому розладі пацієнту буде рекомендовано прийом седативних препаратів, а якщо симптоми мають фізіологічний характер – усунення причини, що їх викликає.

У тому випадку, якщо у пацієнта діагностовано одне з небезпечних захворювань, наприклад, порушення кровообігу в нижніх кінцівках, то йому будуть призначені препарати, що сприяють поліпшенню кровотоку та перешкоджають закупорці судин. Оскільки в одній статті неможливо розглянути методи лікування всіх захворювань, що характеризуються печінням і поколюванням, докладно розповімо про терапію варикозної хвороби — зазначений симптом є одним із найпоширеніших при цьому захворюванні.

Лікування варикозної хвороби, як ми згадали вище, обов’язково має бути системним, тобто включати два види впливу – медикаментозний та немедикаментозний.

Медикаментозна терапія – основа в лікуванні та профілактиці варикозної хвороби. Вона повинна виконувати дві основні завдання: усунення вже наявних клінічних симптомів і здійснення корекції та профілактики ускладнень (трофічної виразки, дерматиту, екземи, тромбофлебіту).

Найбільш ефективна медикаментозна терапія саме на початкових стадіях розвитку варикозу, оскільки послідовна курсова терапія венотоніками (флеботоніками/флебопротекторами) дозволяє зупинити розвиток захворювання та знизити ризик можливих ускладнень. При цьому згідно з рекомендаціями міжнародної та російської асоціації флебологів, для підвищення ефективності медикаментозної терапії варикозу необхідний комплекс заходів, спрямованих на корекцію всього спектра порушень у роботі системи венозного кровообігу.

• По-перше, необхідно відновити роботу судинних клапанів, які при варикозі слабшають і починають пропускати кров у зворотному напрямку (венотонізуючу дію).
• По-друге, потрібно зміцнити стінки судин, що витончилися і розтягнулися під тиском крові, щоб уникнути утворення «кишень», в яких згодом можуть накопичуватися згустки крові (ангіопротекторна дія).
• І, по-третє, необхідно подбати про кровообіг, сприяючи вільному проходженню крові через судину: зниженню її в’язкості та ризику утворення тромбів (антиагрегантна дія).

Як правило, з цими завданнями успішно справляються активні речовини-ангіопротектори, виготовлені з лікарської рослинної сировини. Серед них найбільшою популярністю як у флебологів, так і серед споживачів:

1. Флавоноїди (діосмін, гесперидин, авікулярин, кверцетин та інші) – похідні з цитрусових екстрактів (діосмін, гесперидин), а також ягід і плодів червоних і фіолетових квітів (авікулярин, кверцетин) і т.д. Є потужними антиоксидантами і мають венотонізуючу, протизапальну дію.
2. Есцин – похідне з екстракту каштана кінського. Має виражену венотонізуючу дію, а також сприяє поліпшенню кровообігу: зниження в’язкості крові, поліпшення мікроциркуляції крові в ногах і виведення рідини.
3. Рутин (троксерутин, оксерутин та інші) або вітамін Р. Найбільш багата ним чорноплідна горобина (100 мл міститься до 2000 мг), а також цитрусові, шипшина, червоні овочі, гречана крупа і т.д. Рутин сприяє зміцненню стінок кровоносних судин, зниженню їх ламкості та проникності.
4. Вітамін С – найбільша кількість якого міститься в плодах шипшини (до 6 разів вище, ніж у цитрусових). Вітамін С часто називають вітаміном здорових судин: він бере участь у синтезі колагену та еластину — білків сполучної тканини, які є своєрідним будівельним матеріалом для зміцнення та захисту стінок судин, а також сприяє зменшенню їхньої ламкості та проникності.

Залежно від кількості активних речовин-ангіопротекторів у складі венотоніки у таблетках діляться на монопрепарати (з вмістом одного виду ангіопротекторів) та комбіновані препарати (які містять одразу кілька активних речовин-ангіопротекторів). Перевагою комбінованих венотоніків є те, що вони здатні надавати весь комплекс необхідних для лікування варикозу дій (венотонізуюча, ангіопротекторна та антиагрегантна) «в одній таблетці», відповідаючи стандартам медикаментозної терапії варикозу та забезпечуючи покупцеві неабияку економію коштів (особливо в перерахунку).

На жаль, монопрепарати здатні працювати, як правило, лише в одному напрямку, і одночасно з ними необхідно приймати додаткові ліки (наприклад, антиагреганти). За результатами досліджень, комплексні препарати знижують інтенсивність прояву симптому поколювання та печіння при варикозі у 87% випадків (що доведено на прикладі тесту препарату «Ангіонорм»).

Для підвищення ефективності разом з пероральними препаратами призначають гелі та мазі місцевої дії, щоб зняти набряклість та покращити стан шкіри ніг.

Немедикаментозна терапія варикозу включає дієтотерапію, носіння медичної компресійної білизни, заняття лікувальною фізкультурою. У складних або занедбаних випадках можливе хірургічне втручання.

У будь-якому випадку лікування має призначатися лікарем і лише на основі проведеної діагностики. Швидко позбутися печіння та поколювання в ногах, викликаного тією чи іншою патологією, дуже складно. Терапія проводиться протягом тривалого часу, а її успіх залежить від багатьох причин, одна з яких — правильний вибір препарату.