Бронхіт

Бронхіт – дифузно-запальне захворювання бронхів, що зачіпає слизову оболонку або всю товщу стінки бронхів. Пошкодження і запалення бронхіального дерева може виникати як самостійний, ізольований процес (первинний бронхіт) або розвиватися як ускладнення на тлі наявних хронічних захворювань і перенесених інфекцій (вторинний бронхіт). Пошкодження слизового епітелію бронхів порушує вироблення секрету, рухову активність війок і процес очищення бронхів. Розділяють гострий і хронічний бронхіт, що розрізняються по етіології, патогенезу і лікуванню.

Гострий бронхіт

Гостре протягом бронхіту характерно для багатьох гострих респіраторних інфекцій (ГРВІ, ГРЗ).

Найчастіше причиною гострого бронхіту є:

1. віруси парагрипу,
2. респіраторно-синцитіальних вірус,
3. аденовіруси,
4. рідше – вірус грипу, кору, ентеровіруси, риновіруси, мікоплазми, хламідії і змішані вірусно-бактерійні інфекції.

Гострий бронхіт рідко має бактеріальну природу (пневмококи, стафілококи, стрептококи, гемофільна паличка, збудник коклюшу). Запальний процес спочатку зачіпає носоглотку, мигдалини, трахею, поступово поширюючись на нижні дихальні шляхи – бронхи.

На рентгені ознаки бронхіту: що робити?

Вірусна інфекція може провокувати розмноження умовно-патогенної мікрофлори, збільшуючи катаральні і інфільтративні зміни слизової. Вражаються верхні шари стінки бронхів: виникає гіперемія і набряк слизової оболонки, виражена інфільтрація підслизового шару, відбуваються дистрофічні зміни і відторгнення епітеліальних клітин.

При правильному лікуванні гострий бронхіт має сприятливий прогноз, структура і функції бронхів повністю відновлюються і через 3 – 4 тижні. Гострий бронхіт дуже часто спостерігається в дитячому віці: цей факт пояснюється високою сприйнятливістю дітей до респіраторних інфекцій. Регулярно повторювані бронхіти сприяють переходу захворювання в хронічну форму.

Хронічний бронхіт

Хронічний бронхіт – це тривало протікає запальне захворювання бронхів, прогресуюче з часом і викликає структурні зміни і порушення функцій бронхіального дерева. Хронічний бронхіт протікає з періодами загострень і ремісій, часто має прихований перебіг.

Останнім часом спостерігається зростання захворюваності на хронічний бронхіт в зв’язку з:

• погіршенням екології (забрудненням повітря шкідливими домішками),
• широким поширенням шкідливих звичок (куріння),
• високим рівнем алергізації населення.

При тривалому впливі несприятливих факторів на слизову дихального тракту розвиваються поступові зміни в будові слизової оболонки, підвищене виділення мокротиння, порушення дренажної здатності бронхів, зниження місцевого імунітету. При хронічному бронхіті виникає гіпертрофія залоз бронхів, потовщення слизової оболонки. Прогресування склеротичних змін стінки бронхів веде до розвитку бронхоектазів, деформуючого бронхіту. Зміна воздухопроводящих здатності бронхів значно порушує вентиляцію легенів.

Симптоми бронхіту

Гострий бронхіт

Основний клінічний симптом гострого бронхіту – низький грудний кашель – з’являється зазвичай на тлі вже наявних проявів гострої респіраторної інфекції або одночасно з ними. У пацієнта відзначаються підвищення температури (до помірно високою), слабкість, нездужання, закладеність носа, нежить. На початку захворювання кашель сухий, з мізерною, важко відокремлюємо мокротиння, що посилюється ночами. Часті напади кашлю викликають хворобливі відчуття в м’язах черевного преса і грудної клітини. Через 2-3 дні починає рясно відходити харкотиння (слизова, слизисто-гнійна), і кашель стає вологим і м’яким. У легенях вислуховуються сухі і вологі хрипи.

У неускладнених випадках гострого бронхіту задишки не спостерігається, а її поява свідчить про поразку дрібних бронхів і розвитку обструктивного синдрому. Стан хворого нормалізується протягом декількох днів, кашель може ще тривати кілька тижнів. Тривала висока температура говорить про приєднання бактеріальної інфекції і розвитку ускладнень.

Хронічний бронхіт

Хронічний бронхіт виникає, як правило, у дорослих, після неодноразово перенесених гострих бронхітів, або при тривалому подразненні бронхів (сигаретний дим, пил, вихлопні гази, пари хімічних речовин). Симптоми хронічного бронхіту визначаються активністю захворювання (загострення, ремісія), характером (обструктивний, необструктивний), наявністю ускладнень.

Як лікувати бронхіт?

Основний прояв хронічного бронхіту – це тривалий кашель протягом декількох місяців більше 2 років поспіль. Кашель зазвичай вологий, з’являється в ранкові години, супроводжується виділенням незначної кількості харкотиння. Посилення кашлю спостерігається в холодну, сиру погоду, а затихання – в суху теплу пору року. Загальне самопочуття пацієнтів при цьому майже не змінюється, кашель для курців стає звичним явищем.

Хронічний бронхіт з часом прогресує, кашель посилюється, набуває характеру нападів, стає надсадний, непродуктивним. З’являється скарги на гнійну мокроту, нездужання, слабкість, стомлюваність, пітливість ночами. Приєднується задишка при навантаженнях, навіть незначних.

У пацієнтів зі схильністю до алергії виникають явища бронхоспазму, що свідчать про розвиток обструктивного синдрому, астматичних проявів.

Ускладнення бронхіту

Бронхопневмонія є частим ускладненням при гострому бронхіті, розвивається в результаті зниження місцевого імунітету і нашарування бактеріальної інфекції. Багаторазово перенесені гострі бронхіти (3 і більше разів на рік), призводять до переходу запального процесу в хронічну форму. Зникнення провокуючих чинників (відмова від куріння, зміна клімату, зміна місця роботи) може повністю позбавити пацієнта від хронічного бронхіту. При прогресуванні хронічного бронхіту виникають повторні гострі пневмонії, а при тривалому перебігу захворювання може перейти в хронічну обструктивну хворобу легенів. Обструктивні зміни бронхіального дерева розглядаються як предастменное стан (астматичний бронхіт) і підвищують ризик виникнення бронхіальної астми. З’являються ускладнення у вигляді емфіземи легенів, легеневої гіпертензії, бронхоектатичної хвороби, серцево-легеневої недостатності.

Лікування бронхіту

У разі бронхіту з важкою супутньою формою ГРВІ показано лікування у відділенні пульмонології, при неускладненому бронхіті лікування – амбулаторне. Терапія бронхіту повинна бути комплексною: боротьба з інфекцією, відновлення прохідності бронхів, усунення шкідливих провокуючих чинників. Важливо пройти повний курс лікування гострого бронхіту, щоб виключити його перехід в хронічну форму. У перші дні хвороби показаний постільний режим, рясне пиття (в 1,5 – 2 рази більше норми), молочно-рослинна дієта. На час лікування обов’язковий відмова від куріння. Необхідно підвищувати вологість повітря в приміщенні, де знаходиться хворий бронхітом, так як в сухому повітрі кашель посилюється.

Хронічний бронхіт

Терапія гострого бронхіту може включати противірусні препарати: інтерферон (інтраназально), при грипі – ремантадин, рибавірин, при аденовірусної інфекції – РНК-азу. У більшості випадків антибіотики не застосовують, за винятком випадків приєднання бактеріальної інфекції, при затяжному перебігу гострого бронхіту, при вираженій запальній реакції за результатами лабораторних аналізів. Для поліпшення виведення мокротиння призначають муколітичні та відхаркувальні засоби (бромгексин, амброксол, відхаркувальний трав’яний збір, інгаляції з содовим і сольовим розчинами). У лікуванні бронхіту застосовують вібраційний масаж, лікувальну гімнастику, фізіотерапію. При сухому непродуктивному хворобливому кашлі лікар може призначити прийом препаратів, що пригнічують кашльовий рефлекс – окселадін, преноксдіазін і ін.

Хронічний бронхіт вимагає тривалого лікування, як в період загострення, так і в період ремісії. При загостренні бронхіту, при гнійної мокроті призначаються антибіотики (після визначення чутливості до них виділеної мікрофлори), що розріджують мокротиння і відхаркувальні препарати. У разі алергічної природи хронічного бронхіту необхідний прийом антигістамінних препаратів. Режим – напівпостільний, обов’язково тепле рясне пиття (лужна мінеральна вода, чай з малиною, медом). Іноді проводять лікувальну бронхоскопію, з промиванням бронхів різними лікарськими розчинами (бронхіальний лаваж). Показана дихальна гімнастика і фізіолікування (інгаляції, УВЧ, електрофорез). У домашніх умовах можна використовувати гірчичники, медичні банки, зігріваючі компреси. Для посилення опірності організму приймають вітаміни та імуностимулятори. Поза загостренням бронхіту бажано санаторно-курортне лікування. Дуже корисні прогулянки на свіжому повітрі, які нормалізують дихальну функцію, сон і загальний стан. Якщо протягом 2 років не спостерігається загострень хронічного бронхіту, хворого знімають з диспансерного спостереження у пульмонолога.

Читати по темі: Причини і симптоми запалення легенів