Черевний тиф

Черевний тиф

31.01.2019 Off By admin

Симптоми хвороби

Патологічний стан характеризується типовими ознаками:

  1. Слабкість і загальне нездужання
  2. Підвищена температура, що має прогресивний характер, надалі аж до лихоманки
    інтоксикація
  3. Тифозна висип
  4. Зневоднення організму
  5. Збільшена селезінка та печінка
  6. Нестійкі випорожнення, при якому запор може замінюватися розладом стільця, здуттям і больовим синдромом.
Мікробіологія черевного тифу

Мікробіологія черевного тифу

При гарячковому типі також можливий тифозний статус, що характеризується тремором кінцівок, порушеним сном, галюцинаціями і оглушення.

Причини хвороби

Збудником захворювання є сальмонела Тиф, а джерелом інфекційного процесу – людина. Передається черевний тиф допомогою погано вимитих рук, через продукти харчування або воду.

Діагностика

Діагностика захворювання заснована на анамнезі – безпосередньому контакті з пацієнтом, типові прояви патології і лабораторної діагностики. З цією метою для виявлення черевного тифу проводиться аналіз крові, причому частина матеріалу лаборант висіває на відповідні поживні середовища. Більш швидкий аналіз на збудника визначається за допомогою титру антитіл, котрі тлумачать спільно з клінічними проявами.

Ускладнення

При захворюванні можуть виникнути як специфічні, так і неспецифічні небезпеки і ускладнення.

  • До перших відносять стани, викликані впливом токсину і збудника, наприклад, інфекційно-токсичний шок, перфоративного перитоніт або кишкова кровотеча.
  • До других відносять стани, обумовлені супутньою мікрофлорою, наприклад, стоматит і паротит, пієліт, холецистит, менінгіт, тромбофлебіт або пневмонія.
  • Не виключені ниркова недостатність, летальний результат, менінгоенцефаліт, остеомієліт, тифозний психоз та інші тяжкі стани.

Ускладнення можуть проявитися як відразу після захворювання, так і через пару місяців, тому необхідне регулярне тривале спостереження у лікаря.

Аналіз крові на черевний тиф

Аналіз крові на черевний тиф

 

Лікування хвороби

Головним критерієм терапії є обов’язкова госпіталізація, постільний строгий режим, а також хороший догляд.

Особливе місце займає етіотропна терапія, спрямована на боротьбу зі збудником. З цією метою застосовуються спрямовані проти стафілокока Тіфа антибіотики.
Прискорюють процес і збільшують результативність імуномодулятори.

Як загальнозміцнюючий лікування застосовують вітамінні і мінеральні комплекси, сімбіотікі, про- і пребіотики для відновлення мікрофлори кишечника. Запобігти рецидивам і бактеріоносійство можна за допомогою вакцин. Також застосовують снодійні препарати, полііонні розчини, серцево-судинні засоби.

Група ризику

До групи ризику відносять осіб зі зниженим імунітетом, захворюваннями кишечника і шлунково-кишкового тракту і сприйнятливістю організму до факторів зовнішнього середовища. Так, серед факторів ризику виділяють приготування їжі носіями вірусу, недоброякісна водопостачання та ін.

Профілактика черевного тифу

Профілактика черевного тифу

Профілактика

Профілактичні заходи, як і ускладнення, бувають двох типів: специфічні і неспецифічні.

До специфічної групи відносять вакцинацію і ревакцинацію через 3 роки в разі епідемії, виїзду в країни з надвисокою захворюваністю і постійним контактом з носіями.

Заходи неспецифічної профілактики:

  • Від особистої гігієни до сфери водопостачання необхідно дотримуватись вимог СанПіН
  • Працівники харчових підприємств повинні в обов’язковому порядку обстежуватися за допомогою РНГА і не допускатися до продуктів до з’ясування результатів
  • Органи санепіднагляду екстрено сповіщаються повідомленням про кожний випадок захворювання, причому хворого госпіталізують, а людей, які контактували з ним, спостерігають протягом трьох тижнів
  • Дезінфекція у вогнищах захворювання
  • Регулярне дослідження зразків матеріалу після перенесеного захворювання, при негативних результатах пацієнтів знімають з обліку.

Дієта й спосіб життя

При захворюванні дотримується суворий постільний режим. Дієтичне харчування включає в себе рідку, протерту їжу, яка повинна містити безліч важливих вітамінних комплексів і мінералів і легко засвоюватися.

До приблизного переліку допустимих продуктів відносять рідкі каші, кисломолочні продукти, соки, м’ясо (протерті).

Читати по темі: Антифосфоліпідний синдром