Гранулематозний періодонтит: форми лікування

Хронічний гранулематозний періодонтит – небезпечна патологія, що характеризується виникненням гранулем, що відокремлюють здорові тканини від запалених. Захворювання підступне тим, що симптоматика практично відсутня, оскільки саме так організм захищається від попадання небезпечних мікроорганізмів у кров. Сучасні стоматологи здатні виявити патологію на ранніх стадіях, що дозволяє уникнути подальшої руйнації зубної одиниці.

Періодонтит

Гранулематозна форма періодонтиту вражає область верхньої частини кореня. У цьому місці утворюється капсула із зернистими утвореннями – гранульомами. Як наслідок, кісткова тканина може зруйнуватись і м’які тканини частково або повністю відміряти. У запущених випадках освіта переходить у кісту, яка може бути видалена лише за допомогою оперативного втручання.

Клінічна картина

Варто відзначити, що симптоматика відсутня лише на перших стадіях періодонтиту. Як правило, пацієнт може відчувати біль при натисканні на зуб. Згодом можна помітити, що зуб став руйнуватися і потемніли, а на яснах з’явився набряк. Наявність каріозної порожнини також підтвердить наявність захворювання.

Гранулематозний періодонтит: форми лікування

Гранулематозний періодонтит нерідко супроводжується ризиком виникнення загострення у вигляді сильної набряклості, гострого болю при натисканні на зуб, а також запаленням лімфовузлів та болів у них. Як правило, неприємні наслідки з’являються через несвоєчасне лікування, ослаблення імунітету або на тлі інших захворювань.

Терапія чи хірургія?

Відповідний спосіб лікування вибирає стоматолог, покладаючись на стан зубів. Тут враховуються результати раніше проведеної діагностики: розмір та структура гранульоми, прохідність каналів, стан твердих тканин зуба та навколозубної кісткової тканини. Розрізняють два способи лікування:

• хірургічний;
• консервативно-терапевтичний.

Консервативний метод лікування застосовується, якщо гранульома досягає невеликих розмірів, прохідність у каналів залишається хорошою, а порожнини відсутні включення з епітеліальної тканини. Під час процедури канали розширюють та обробляють антисептиком. Осередок інфекції усувають та знешкоджують патогенну мікрофлору. На заключному етапі ставлять пломбу та надають зубу звичну анатомічну форму.

Якщо гранульома досягає більших розмірів, застосовується хірургічне втручання. Тут стоматолог дивиться стан коренів, і, якщо купірувати потрібно понад третину кореня зуба, видаляє весь зуб.