Застійна пневмонія: причини

Застійна пневмонія – це запалення, що розвивається у дихальній системі людини. Застійна пневмонія найчастіше розвивається у тих, хто вже переніс серйозне захворювання. Інша назва захворювання – застійна гіпостатична пневмонія.

У групі ризику знаходяться люди похилого віку, а також люди, які через обставини, змушені вести лежачий спосіб життя. Захворювання розвивається зокрема через уповільнення кровотоку. Пневмонія розвивається внаслідок порушення кровотоку та дренажної системи організму. Нестача вентиляції сприяє розвитку патогенної мікрофлори. Лікування застійної пневмонії має відбуватися у лікарнях, оскільки у домашніх умовах неможливо забезпечити належний рівень терапії.

Додатковий негативний вплив на перебіг хвороби надають:

• серцево-судинні захворювання;
• хірургічне втручання;
• деформація грудної клітки та хребта;
• онкологічні захворювання на термінальній стадії;
• інші захворювання.

На виникнення застійної пневмонії впливає тривале перебування у ліжку, черепно-мозкові травми, зайва вага, і навіть сильне виснаження організму, загальне зниження імунітету.

На жаль, виявити пневмонію на ранніх етапах складно, оскільки симптомів у цей час часто відсутні.

Перші симптоми з’являються через 14-20 днів від початку розвитку пневмонії. Хід хвороби залежить від загального стану людини, і від індивідуальних особливостей її здоров’я. Якщо людина обмежена у рухах, хвороба протікає у важчій формі, ніж у тих, хто може рухатися.

Застійна пневмонія – ознаки, причини, симптоми

До симптомів застійної пневмонії відносять:

• підвищення температури;
• мокрий кашель;
• слабкість у всьому тілі;
• задишка, що виникає при фізичному навантаженні.

Також спостерігається аритмічне шумне дихання, прискорений пульс та хрипи. Кашель може виявитися не відразу. На початковому етапі він не інтенсивний, не викликає занепокоєння і не завдає особливого дискомфорту. Потім кашель може стає інтенсивнішим, більш вираженим, можлива кров.

До переліку ознак, що виникають при пневмонії, входить:

• надмірна пітливість;
• озноб;
• стрибки артеріального тиску;
• задишка у стані спокою;
• біль у ділянці грудини.

Може знижуватися чутливість шкірних покривів, розвивається запаморочення, непритомність, мігрень.

Діагностувати застійну пневмонію та призначати необхідне лікування повинен лікар. За відсутності своєчасного лікування хвороба може закінчитися летально.

Профілактика застійної пневмонії

Як профілактика застійної пневмонії рекомендується:

1. Заняття лікувальною фізкультурою (у тому числі, у разі вимушеного перебування у ліжку);
2. Регулярна зміна положення тіла у тих пацієнтів, які за станом здоров’я не можуть змінювати позу самостійно;
3. Правильне харчування зниження зайвої ваги.