Лікування раку шлунка на різних стадіях

Рак шлунка – безсумнівно, небезпечне захворювання, що має невисокий відсоток повного лікування. Однак якщо стежити за своїм здоров’ям, звертатися за допомогою до лікарів, а не шарлатанів, можна суттєво підвищити свої шанси на успішну боротьбу із хворобою. Лікування від раку шлунка або як мінімум полегшення життя можливе на будь-якій стадії хвороби, залишається знайти онкологів, здатних надати негайну та дієву допомогу.

Рак шлунка – не вирок?

Згідно з медичними даними, рак шлунка знаходиться на четвертому місці за поширеністю хвороби і на другому – за смертністю. Що ж є даний тип онкології? Цей вид раку характеризується патологічними змінами в епітелії слизової оболонки шлунка. Найчастіше він починається безсимптомно, і лише за появи метастазів виявляються перші ознаки хвороби. Причому нерідко на початкових етапах діагностики фіксуються інші захворювання шлунково-кишкового тракту. Зазначимо, що рак може розвинутись у будь-якій частині шлунка, але найчастіше він вражає пілоричний та антральний відділи.

Найбільшого ризику захворювання схильні люди віком старше 40 років. При цьому вкрай рідкісні випадки, коли рак починався у людини, яка перейшла віковий поріг у 70 років. Якщо дивитися на статистику, виходячи з гендерної приналежності хворих, то чоловіки до списків пацієнтів потрапляють вдвічі частіше, ніж жінки. Найрідше рак шлунка проявляється у жителів Середньої Азії, з роками скорочується захворюваність у США та Західній Європі. А ось Японія, Чилі, Ісландія, Бразилія, Фінляндія є країнами з найбільшою кількістю хворих на цю патологію.

Лікування раку шлунка до повного зникнення хвороби можливе при своєчасному зверненні до лікаря та грамотного підходу до терапії.

Основні причини раку шлунка:

• Надмірне вживання алкоголю.
• Неправильне харчування. Так, у зоні ризику є продукти з великою кількістю нітратів, нітритів, тваринних жирів. Варто ретельно ставитись до вибору овочів, їх зберігання та приготування, оскільки саме овочі в раціоні людини є основним джерелом нітритів та нітратів. Солі азотної кислоти містять також в’ялена та копчена їжа, деякі сири.
• Куріння тютюну.
• Передракові захворювання: поліпи шлунка, хронічна виразка шлунка, хронічний гастрит, гіпертрофічний гастрит (хвороба Менетріє), перніціозна анемія.

Доведено зв’язок бактерії Helicobacter pylori з раком некардіального відділу шлунка. У всіх хворих вона була виявлена. Ця бактерія викликає гістологічні зміни слизової оболонки шлунка – атрофію слизової оболонки, кишкову метаплазію і дисплазію епітелію.

Незважаючи на досить песимістичну інформацію та складність діагностування раку шлунка, прогноз захворювання може бути позитивним. При грамотному лікуванні онкології на ранній стадії одужання спостерігається у 95% пацієнтів. Але якщо запустити рак шлунка до останньої стадії, шансів вже не залишається, однак за допомогою фахівців можна продовжити життя хворого до року. Отже, головне, що вимагається від людини, яка особливо перебуває в зоні ризику, — спостереження за своїм здоров’ям та регулярне відвідування лікаря. Обов’язковим обстеженням для ранньої діагностики раку шлунка є гастроскопія. Щорічне проходження цієї процедури значно збільшить шанси на своєчасну діагностику та лікування, а отже, на повне одужання.

Типи онкології шлунка

Міжнародна класифікація ВООЗ поділяє рак шлунка на дві категорії: ранній та поширений. А для морфологічної характеристики використовується класифікація, запропонована ще 1926 року. Відповідно до неї виділяється чотири анатомічні типи раку шлунка:

• грибоподібний та поліповидний рак. Він чітко відмежований від здорових тканин, має екзофітне зростання;
• блюдцеподібний і чашоподібний. У цього типу раку кордону мають ясні контури, а також підняті краї. Ця онкологія є деструктивною фазою першого типу;
• виразково-інфільтративний (виразковоподібний, виразковий). В цьому випадку ракова тканина від шлункової стінки чіткими межами не відокремлена;
• дифузний. Для цього виду раку шлунка характерно потовщення всієї стінки органа. Весь шлунок – від кардії до воротаря – є товстостінною трубкою.

У 1977 році ВООЗ запропонувала класифікувати рак шлунка за гістологічною будовою. У цьому випадку виділяються такі різновиди пухлин:

1. Аденокарцинома. Цей вид онкології формується в залізистому епітелії шлунка. Аденокарцинома підрозділяється, у свою чергу, на високодиференційовану (утворюється високий циліндричний епітелій), помірнодиференційовану (більш плоскі кубічні клітини) і малодиференційовану (виділяється важко).
2. Плоскоклітинний рак. Найпоширеніший тип пухлини. З’являється між шарами залозистого епітелію шлунка із плоских клітин, що нагадують шкіру.
3. Залізистоплоскоклітинний рак. Пухлина, в якій є риси плоскоклітинного раку та аденокарциноми. Дане онкозахворювання виявляється складніше, і тут потрібен досвідчений висококваліфікований лікар, здатний диференціювати цей тип від поєднання пухлин та від великих вогнищ плоскоклітинної метаплазії.
4. Недиференційований рак. Пухлина, клітини якої мають «розсипний» характер зростання. За розміром клітини можуть бути дрібними або великими (дрібно- або великоклітинний рак, відповідно), а також поліморфними – у цьому випадку присутні всі перехідні форми клітин.
5. Некласифікований рак. Це злоякісне епітеліальне новоутворення, що розвивається з багатошарового плоского епітелію.
6. Ступінь вираженості та специфічності того чи іншого типу раку шлунка поступово зростає, якщо хвороба не почати лікувати. На пізніших стадіях слід говорити не тільки про рак шлунка, але і про ураження метастазами сусідніх та віддалених органів черевної порожнини, лімфовузлів.

Лікування раку шлунка

Стадії раку шлунка

Опишемо, як змінюється характер захворювання залежно від його тривалості. Лікарі виділяють п’ять стадій перебігу раку шлунка.

• Стадія 0 . Передракова стадія, діагностика якої досить скрутна. На цьому етапі з’являється внутрішньоепітеліальний рак, відповідно, виявити ракові, атипові клітини можливо лише у внутрішньому поверхневому шарі слизової оболонки шлунка.
• Стадія 1 . Це рання зі стадій раку шлунка. У слизовій оболонці з’являється пухлина, яка може торкнутися м’язового шару, а також проникнути в поодинокі лімфатичні вузли. Діагностування раку шлунка початкової стадії дає максимальний шанс на повне лікування. Як уже говорилося вище, близько 95% пацієнтів, у яких хворобу виявили саме на першій чи нульовій стадії, повертаються після кваліфікованої терапії до нормального життя.
• Стадія 2 . При раку шлунка другої стадії пухлина проростає у зовнішній шар стінки шлунка, у своїй можливе поразка до 15 лімфовузлів. Якщо діагностувати онкологію на даному етапі, ймовірність прожити понад п’ять років після курсу лікування наближається до 50%.
• Стадія 3 . При раку шлунка на третій стадії відбувається значне погіршення стану пацієнта. Пухлина поширюється на серозний і м’язовий шари, а також торкається прилеглих органів: поперечної ободової кишки, тонкого кишечника, печінки, селезінки, нирок і так далі. Лікування раку шлунка на цій стадії дає шанс на п’ять і більше років життя лише для 15-40% хворих.
• Стадія 4 . Пухлина охоплює органи, розташовані поруч із шлунком, та віддалені тканини організму. Близько 5% хворих після лікування раку шлунка четвертої стадії з метастазами отримують можливість прожити понад п’ять років.

Виявлення раку ранніх стадіях ускладнене тим, що починається він зазвичай безсимптомно. Далі можуть виникати дискомфорт і біль у животі, нудота, печія, блювання, втрата апетиту, порушення випорожнень, у тому числі кров у фекаліях, втрата ваги та висока стомлюваність. Додамо, що у Росії здебільшого діагноз «рак шлунка» ставиться, коли хвороба досягла третьої і четвертої стадій — таких пацієнтів понад 70%.

Діагностика

При рак шлунка лікування буде максимально ефективним, якщо своєчасно виявити хворобу. Чим раніше діагностовано онкозахворювання, тим вищий відсоток повернення до повноцінного життя після операції та комплексної терапії. Звичайно ж, важливо довіритися лише досвідченим фахівцям, які володіють усіма сучасними методиками виявлення, диференціації та лікування раку шлунка. При діагностиці раку шлунка використовують такі методи:

• Гастроскопія. За допомогою цього методу лікарі можуть ретельно оглянути слизову оболонку шлунка, стравоходу та дванадцятипалої кишки, своєчасно помітити пухлину, з’ясувати її межі, а також взяти зразки тканин для дослідження. До кінця ендоскопа прикріплена маленька камера, з якої виводиться чітке зображення монітор безпосередньо під час дослідження. Метод дозволяє діагностувати пухлину вже на нульовій та початковій стадіях.
• Ендоскопічне ультразвукове дослідження. Ця процедура здійснюється за допомогою невеликого ультразвукового пристрою, що прикріплюється до ендоскопу. Воно допомагає глибокому дослідженню стінок шлунка та стравоходу. Такий спосіб з дуже високою точністю показує межі пухлини.
• Рентгеноскопічне дослідження. За допомогою введеного сульфату барію можна побачити ракову нішу у зоні інфільтрації. Цей спосіб допомагає конкретизувати межі та розповсюдження пухлини. Крім того, якщо відбулося звуження шлунка, лікарі за допомогою цієї процедури визначать міру звуження. Це один із найперевіреніших способів. Він особливо ефективний при інфільтративних формах раку, не має великого променевого навантаження, а отже, безпечний для хворого. Крім того, за допомогою рентгену можна побачити функціональні можливості органів та помітити рецидиви пухлини.
• Діагностична лапароскопія під контролем УЗД. Це операція, що виконується під наркозом. Під час неї для огляду органів черевної порожнини через проколи в черевній стінці вводиться камера. Цей спосіб застосовується, якщо випадок неоднозначний, а також якщо необхідно виявити, чи проросла пухлина у прилеглі тканини, чи поширилися метастази в печінку та очеревину.
• Комп’ютерна томографія . Метод дає можливість побачити товщину стінки органа, а значить, визначити стадію раку шлунка. Найбільш ефективна томографія із введенням контрастної речовини, що допомагає розглянути пухлинний інфільтрат та порушення еластичності стінок шлунка.
• Дослідження ПЕТ/КТ – позитронно-емісійна томографія, суміщена з комп’ютерною томографією, вважається найсучаснішим методом діагностики раку. Незамінна у діагностиці та подальшому контролі ракового захворювання. ПЕТ/КТ дозволяє отримати точну та детальну інформацію про поширення пухлини та її локалізації за допомогою детальної візуалізації патологічних процесів. Відповідно до результатів дослідження проводиться підбір подальшої схеми лікування.

Методи лікування раку шлунка

На даний момент єдиний спосіб радикального лікування раку шлунка – це операція. Дуже часто хірургічне втручання поєднується з хіміо- та променевою терапією.

• Хірургічне лікування

Існує кілька підвидів хірургічного втручання під час лікування раку шлунка. Якщо у пацієнта спостерігаються екзофітні (з чіткими межами) пухлини кардіального або антрального відділу шлунка, проводиться резекція, тобто видалення частини органу. Резекція може бути проксимальна (видалення найближчого до стравоходу відділу), дистальна (видалення вихідного відділу). Лікування раку шлунка початкової стадії можливе за допомогою ендоскопічної резекції слизової оболонки, про що ми вже говорили, описуючи ендоскопію як метод діагностики захворювання.

Гастректомія – процедура видалення шлунка цілком. По суті, лікар, який проводить операцію, “збирає” пацієнтові новий шлунок, що складається з петель тонкого кишечника. Онкологія раку шлунка потребує такого лікування, якщо виникли пухлини тіла шлунка або його середньої частини. Цей метод найбільш ефективний на нульовій та першій стадіях раку шлунка – його можуть застосовувати без додаткових методів терапії. Далі ж необхідне поєднання з хіміо- та променевою терапією.

• Хіміотерапія

Медикаментозне лікування раку шлунка призначають як до операції – для підготовки до неї, так і після – для ліквідації подальших негативних процесів. Завдання хіміотерапії – знизити ризик утворення метастазів, зменшити розмір пухлини. Хіміотерапію використовують при раку шлунка другої стадії та наступних, а іноді і на початковому етапі захворювання. Сучасні методи дозволили хіміотерапії стати більш ефективною, але, як і раніше, без додаткових методів лікування рак не перемогти. При неоперабельному раку четвертої стадії лікування методом хіміотерапії дозволяє призупинити процес метастазування та продовжити життя пацієнта.

• Таргетна терапія

Найщадніше лікування раку шлунка. При цій процедурі шляхом прийому ліків в організм вводяться активні речовини, синтезовані для боротьби з раковими клітинами. Ці речовини хороші тим, що працюють точково, не впливаючи на здорові тканини. Таргетна терапія може працювати як самостійно, так і у зв’язці з іншими способами лікування, і може застосовуватись на будь-якій стадії раку. Препарати таргетної терапії вводяться внутрішньовенно за допомогою крапельниць.

• Радіотерапія

Також часто застосовується процедура, яка працює виключно у зв’язку з хірургічним втручанням та хіміотерапією. З її допомогою мінімізується пошкодження здорових тканин, точковий вплив на уражені органи, знижується інтенсивність болю при метастазах. Цей метод лікування застосовується зазвичай після операції, щоб «вбити» ракові клітини, що залишилися, або зменшити вогнища метастазів.

• Паліативне лікування

Це терапія, яка дозволяє вилікувати пацієнта, але допомагає створити йому максимально можливі сприятливі умови життя. Зазвичай рак шлунка четвертої стадії передбачає саме таке лікування. Паліативна терапія призначена для усунення симптомів, які приносять хворому страждання, – сильного болю, нудоти та блювання, запаморочення, кровотечі.

Якщо пухлини не видаляються, то хірург може:

1. провести гастростому – штучне введення харчового каналу в шлунок через черевну стінку, що дозволить годувати хворого та продовжить йому життя;
2. сформувати обхідне сполучення між петлями кишечника і самим шлунком – таким чином створиться шлях, яким проходитиме їжа, що також продовжить життя пацієнта;
3. вдатися до ендолюмінальної лазеротерапії, тобто розрізати пухлину за допомогою лазера, що вводиться у процесі ФГДС; цей метод застосовують, коли новоутворення закриває вхід у шлунок.

Отже, рак шлунка є одним з найпоширеніших захворювань і має високий відсоток смертності. Його головна небезпека полягає в тому, що на ранніх стадіях хворобу важко виявити, а на пізніх — лікування лише продовжує життя на кілька років. Але не варто впадати у відчай, почувши діагноз. Загальна тенденція смертності йде на спад у багатьох розвинених країнах. Необхідно відразу ж звертатися до висококваліфікованих онкологів, які вже мають успішний досвід у боротьбі з хворобою.