Від чого виникають неврологічні болі і як їх можна зняти?

Можливі причини неврологічних болів та їх прояви

Неврологічний біль, на відміну від фізичного болю, викликаний ураженнями не тканин або органів, а периферичних нервів. Навіть сам термін «невралгія» походить від двох грецьких слів: neuron – нерв і algos – біль.

Залежно від цього, якому саме ділянці розташований уражений нерв, виділяють різні типи неврологічних болів. Це можуть бути невралгії:

• міжреберна;
• зовнішнього шкірного нерва стегна;
• сідничного нерва;
• потиличних нервів;
• трійчастого нерва;
• крилопіднебінного вузла;
• язикоглоткового нерва і так далі.

Первинна невралгія виникає самостійно, наприклад, через механічне пошкодження нервових стовбурів. Вторинна невралгія розвивається як побічний симптом будь-якого основного захворювання.

Причини, що спричиняють неврологічні болі

1. травми різного походження та локалізації, зокрема, невралгію трійчастого нерва може спричинити травму обличчя;
2. переохолодження, що викликає порушення місцевого кровопостачання та провокує запальний процес;
3. екзогенні (зовнішні) інтоксикації, що є наслідком отруєння важкими металами, лікарськими засобами, алкоголем;
4. ендогенні (внутрішні) інтоксикації, пов’язані із патологіями внутрішніх органів;
5. запальні процеси;
6. інфекційні захворювання, що вражають нервові закінчення, наприклад, вірус герпесу, туберкульоз, оперізуючий лишай, хвороба Лайма;
7. захворювання нервової системи, такі як розсіяний склероз або полірадікулоневрит;
8. патології хребта, наприклад, наявність додаткових ребер, остеохондроз, дискова грижа, спондильоз;
9. здавлювання нервів пухлинами або рубцево-зміненими тканинами.

Особливе значення у розвитку невралгій мають зловживання алкоголем та порушення обміну речовин, зокрема цукровий діабет та інші ендокринні захворювання, хронічний дефіцит вітамінів групи B та навіть тривале лікування гормональними препаратами.

Рефлюкс-езофагіт: причини

Серцево-судинні захворювання, такі як атеросклероз, артеріальна гіпертонія, ревматизм можуть викликати неврологічні болі через гіпоксію нервових стовбурів. Іноді міжреберна невралгія виникає у жінок у менопаузі внаслідок гормональних змін.

Варто зазначити, що болі неврологічного характеру рідко бувають викликані лише якимось одним із факторів, що провокують. І оскільки ця проблема є характерною для людей старшого віку, на тлі вікових змін може зустрічатися цілий букет таких провокаторів.

Передбачити, коли настане напад при невралгії, дуже складно цей тип болю не пов’язаний ні з часом доби, ні з погодою… Основний симптом будь-якої невралгії — сильний больовий синдром. Він може супроводжуватися пульсацією, гострими пекучими болями, виявлятися як би точково або як так званого прострілу. Одночасно можуть спостерігатися й інші симптоми неврологічного болю, такі як почервоніння шкірних покривів, свербіж або оніміння шкіри, мурашки. Інтенсивність невралгії залежить від причин її виникнення, іноді через напад людини на якийсь час втрачає можливість вести звичний спосіб життя. Тривалість нападу становить від кількох секунд до кількох хвилин. У деяких випадках біль може бути слабко виражений, але при цьому переслідувати постійно.

Зупинимося коротко на кількох видів, що часто зустрічаються, неврологічних болів:

• Невралгія трійчастого нерва першого типу зазвичай проявляється у вигляді різкого стріляючого болю в одній половині обличчя, який триває відносно недовго – до двох хвилин. А ось при невралгії другого типу відзначається постійне відчуття тупого ниючого болю.
• Міжреберний неврологічний біль має постійний або нападоподібний характер, поширюється від хребта до грудини, опускаючись в область підребер’я. Міжреберна невралгія може бути оперізувальна або відзначатися тільки з одного боку. Больові відчуття посилюються при фізичному навантаженні, вдиху, чханні чи кашлі. Іноді така невралгія маскується під біль у шлунку чи серці.
• Невралгія потиличних нервів викликається утиском нервових корінців між хребцями шиї. В результаті виникає підвищена чутливість шкіри за вухами, біль, що ламає, від потилиці до скронь, її іррадіація в око. При русі біль посилюється, викликаючи нудоту і блювоту.
• Невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна – для неї характерні поверхневі болі. Больові відчуття посилюються під час руху, пацієнт скаржиться на відчуття печіння та оніміння, що розповсюджується по шкірі.
• Невралгія крилопіднебінного вузла характеризується досить важкими проявами: больовий напад починається несподівано, здебільшого нічний час і може тривати від кількох годин за кілька днів.
• Неврологічний біль у цьому випадку відрізняється пекучим характером, що розпирає, охоплює віскі, область очей, небо, шию і поширюється нижче, аж до кистей рук.
• Підступність неврологічних болів полягає в тому, що їх вкрай складно діагностувати поза больовим синдромом: уражений нерв не має видимих ​​змін, його оболонка та стовбур нічим не відрізняються від здорових нервів, тому дуже важлива грамотна та своєчасна діагностика захворювання.

Лікування при неврологічному болю

У лікуванні неврологічного болю першим кроком є ​​усунення причини, що її викликала. У багатьох випадках саме після ефективної терапії основного захворювання зникає біль, але іноді це не призводить до зменшення больових відчуттів. У таких випадках їх необхідно терміново усунути, щоб полегшити стан пацієнта. Оптимальним способом для цього є фармакотерапія, завданням якої стає придушення больового синдрому та відновлення функції нерва, якщо це можливо.

Залежно від типу неврологічного болю лікар під час лікування може призначати різні препарати:

1. Місцеві знеболювальні при неврологічних болях, що відключають неприємні відчуття у певній області – показані при інтенсивному больовому синдромі. Анестетики такого типу вводять у достатній кількості у безпосередній близькості від нерва і таким чином блокують його провідність. Усі місцеві анестетики діляться на амідні та ефірні. Зрозуміло, знеболювальні блокади повинні проводитися лише за призначенням лікаря та під його наглядом.
2. Міорелаксанти швидко знижують скорочувальну активність гладкої мускулатури. Оскільки в результаті спазмів можуть блокуватись нервові закінчення, при деяких невралгіях у складі комплексної терапії призначаються саме ці препарати.
3. Знеболюючі препарати при неврологічних болях можуть бути різних типів, включаючи опіати (при нестерпному болю). Застосування ненаркотичних аналгетиків центральної дії допустиме як пероральним способом, так і парентерально або у вигляді супозиторіїв.
4. НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби) – знімають запалення та знижують інтенсивність болю, викликаного набряком нервових волокон або компресійним синдромом нервових корінців.
5. Гормони, зокрема глюкокортикостероїди, призначаються у разі, якщо неврологічний біль має хронічний перебіг. Більшість гормональних препаратів відпускається лише за рецептом лікаря, оскільки їхній безконтрольний прийом викликає серйозні побічні ефекти.

Під час лікування невралгії бажано дотримуватися постільного режиму, хоча б 1-3 дні (в гострому періоді). До області локалізації болю можна прикладати теплі сухі компреси, але робити це потрібно після консультації з лікарем, оскільки в деяких випадках прогрівання протипоказане. Може бути рекомендований курсовий прийом вітамінів групи B – так званих нейровітамінів. Після гострого періоду зазвичай призначаються консервативні немедикаментозні методи лікування, такі як фізіотерапія (наприклад, черезшкірна електронейростимуляція), медичний масаж, теплі ванни з відваром кори верби або морською сіллю, комплекс спеціальних фізичних вправ ЛФК, рекомендованих лікарем. Оскільки пацієнти з неврологічними болями потребують психологічної підтримки, можливе проведення сеансів психотерапії.

Фахівці стверджують, що при лікуванні неврологічного болю бажано використовувати комплексний підхід, навіть якщо терапія проводиться амбулаторно. Оскільки механізми виникнення невралгії досить різноманітні, те лікування кожного пацієнта має бути індивідуальним, з урахуванням його загального стану, успішності попередньої терапії (якщо вона мала місце), наявності супутніх захворювань.