Особливості лікування та відновлення людей похилого віку після переломів кінцівок

Наслідки переломів для людей похилого віку

Для молодих людей, як правило, жодної серйозної небезпеки переломи не становлять: лікарі давно навчилися зрощувати кістки, а знеболювальні препарати полегшують страждання хворого на всіх етапах одужання. Однак у літньому віці хвороби протікають інакше, і навіть «нешкідлива» травма може призвести до смерті. Причин тому кілька.

• По-перше, кістки у похилому віці зростаються набагато повільніше, ніж у молодості. Це зумовлено погіршенням обміну речовин та кровопостачання скелетної тканини.
• По-друге, необхідність іммобілізації (тимчасовому знерухомленні) пошкодженої частини тіла часто означає обов’язковий постільний режим, як, наприклад, при переломі шийки стегна або хребців. Відсутність рухів послаблює організм та негативно впливає на емоційний стан пацієнта.

Ще одна небезпека пов’язана з тромбоемболіями – зниження рухливості хворого веде до утворення кров’яних згустків у судинах нижніх кінцівок, що може призвести до закупорки легеневої артерії – смертельно небезпечного стану.

Як проходить лікування переломів різної локалізації у людей похилого віку

Щоб зламані кістки у людини похилого віку зрослися, нерідко доводиться вдаватися до хірургічного втручання. Йдеться про остеосинтез, при якому уламки з’єднуються металевою пластиною, а в деяких випадках – про ендопротезування суглоба, при якому кісткове зчленування повністю замінюється імплантатом. Проблема такого підходу в тому, що не всі люди у віці здатні перенести операцію, тому питання про її доцільність вирішується в індивідуальному порядку.

Але мало повернути скелет до «вихідного стану» — важливо, щоб пацієнт почав рухатись у попередньому обсязі. Після переломів хворі помітно слабшають, втрачають м’язову масу і, що набагато небезпечніше, інтерес до активного життя. Багато літніх людей, які зламали шийку стегнової кістки, швидко звикають користуватися інвалідним візком і зі скепсисом відносяться до курсів реабілітації, спрямованих на відновлення здатності до самостійної ходьби. Тому вкрай важливо заздалегідь, ще на етапі планування лікування, звернутися до кваліфікованих фахівців-реабілітологів, які допоможуть довести до ладу роботу травматолога та хірурга.

Переломи променевої кістки у дистальному відділі

Це вид переломів верхніх кінцівок, що часто зустрічається, який зазвичай спостерігається при падінні на витягнуту перед собою руку. У неускладнених випадках перелом променевої кістки лікується накладенням гіпсового лонгета (або полімерної пов’язки), але, якщо є зміщення кісткових уламків або якщо лікар має підозру, що процес їх зрощення буде утруднений, хворому накладають спиці.

Лікування зазвичай займає приблизно шість тижнів, після чого хворому потрібні реабілітація і легке фізичне навантаження – курс спеціальних вправ, спрямованих на відновлення м’язової сили пошкодженої руки.

Перелом хірургічної шийки плечової кістки

Ця травма зустрічається у людей похилого віку при падінні з висоти власного зростання на лікоть або при різкому ривку, наприклад при прогулянці з собакою на повідку.

• У легких випадках – при переломах без усунення – лікування полягає у фіксації руки спеціальною пов’язкою. Якщо уламки кістки розійшлися, проводиться їхнє поєднання під місцевою анестезією або процедура по скелетному витягу. У тяжких випадках хворому призначається операція з накладанням пластин, проте ослабленим хворим може бути протипоказана.
• Термін іммобілізації становить у середньому шість тижнів, надалі пацієнту потрібна реабілітація, спрямовану відновлення функцій пошкодженої кінцівки.

Надвиросткові переломи і переломи виростків плечової кістки

Ці переломи також діагностуються при травмах ліктя, зазвичай, при падіннях на руку. Лікування полягає в накладенні гіпсу і фіксує руку пов’язки, у складних випадках хворому може знадобитися скелетне витягнення руки або операція.

Гіпс слід носити близько шести тижнів. Реабілітація – як і за інших видів переломів руки.

Переломи шийки стегна

Шийка стегна – найтонше місце кістки – погано постачається кров’ю, тому переломи в цій галузі зростаються дуже довго. Як правило, у людей похилого віку вони відбуваються при падіннях з висоти власного зростання.

Такі переломи вимагають хірургічного лікування – остеосинтез за допомогою штифта, спиці, пластини або заміни головки стегнової кістки або всього суглоба.

Особливості лікування та відновлення людей похилого віку після переломів кінцівок

Післяопераційна госпіталізація займає кілька днів, тоді як період реабілітації потребує багатьох місяців завзятих занять лікувальною фізкультурою, проходження фізіопроцедур та інших заходів, спрямованих на відновлення рухливості хворої кінцівки.

Вертельні переломи стегнової кістки

Як і для попереднього виду переломів, причиною крутильних переломів стегна у людей похилого віку є остеопороз. Зростається стегнова кістка вкрай повільно, тому наскільки можна хворим проводиться операція, спрямовану суміщення уламків чи заміну тазостегнового суглоба.

• Відновлення після перелому та операції займає від півроку та більше. Пацієнтам потрібна допомога з виконанням повсякденних дій – гігієнічними процедурами, приготуванням їжі тощо. Часто необхідно особливим чином адаптувати житло хворого з урахуванням його слабкості та малорухливості.

Переломи виростків великогомілкової кістки

Перелом утворюється при травмах коліна, наприклад, при падіннях на зігнуті ноги. Такий перелом може супроводжуватися крововиливом у порожнину колінного суглоба. Залежно від тяжкості пошкодження кістки пацієнту накладаються гіпс, спиці (апарат Ілізарова) або проводиться операція із встановленням шурупів чи пластин.

Повне відновлення кінцівки після такого перелому зазвичай займає близько півроку. Протягом усього цього часу хворий повинен проходити реабілітаційні заходи – фізіопроцедури, масаж тощо.

Переломи кісточок

Вони є результатом повертання ніг або падіння літньої людини на підвернуту ногу. Літнім людям з переломами кісточок накладають гіпсовий лонгет зі спеціальним металевим «стремем» у нижній частині, що дає можливість спиратися на хвору ногу, не використовуючи милиця.

Загоєння перелому у неускладнених випадках займає, як правило, близько двох місяців. Реабілітація спрямована на відновлення здорової ходи та профілактику кульгавості.

Профілактика переломів

Замислитися про профілактику остеопорозу та супутніх переломів варто ще до настання старості. Рекомендації лікарів прості: необхідно вести рухливий спосіб життя, займатися фізкультурою, корисні регулярні заняття йогою.

• Ще один важливий фактор профілактики та відновлення – правильне харчування, що включає рекомендовану дозу вітаміну D (600-800 МО на добу) і кальцію (1000-1500 мг), і відмова від вживання алкоголю. Перший міститься в морській рибі, особливо в її печінці, у кисломолочних продуктах, вершковому маслі, вівсянці та картоплі; кальцієм багаті сир, сир, йогурт, всі види капусти, шпинат, горіхи, тофу. Не варто нехтувати і прийомом спеціалізованих вітамінно-мінеральних комплексів для зміцнення кісток та імунітету.

Крім того, людям у віці корисно щодня дихати свіжим повітрям та більше гуляти, підвищуючи м’язовий тонус. А інтерес до життя і увага з боку родичів допоможуть їм уникнути депресивних думок, пов’язаних зі старінням, і уникнути багатьох проблем зі здоров’ям.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, третина людей старше 65 років падає щорічно, більше половини з них — повторно. Приблизно 10-15% падінь призводять до серйозних пошкоджень. Більше того, наслідки падінь є п’ятою за поширеністю причиною смерті літніх людей. Переломи кісток вимагають не тільки правильного та своєчасного лікування, а й правильної реабілітації, яка особливо важлива для людей похилого віку. Після закінчення відновлювальних заходів будуть потрібні постійні заходи профілактики повторних переломів.