Лікування пролежнів на різних стадіях

Якщо в будинку є тяжкохвора людина, важливо знати ступеня пролежнів, механізм їх формування та небезпеку, щоб вчасно вжити необхідних заходів та не допустити розвитку сепсису, гангрени або інших тяжких ускладнень. Своєчасне реагування на проблему дозволяє ефективно позбутися ще на початковій стадії. При правильному догляді можна взагалі попередити некроз тканин, який відбувається при утворенні пролежнів.

Що таке пролежні?

Пролежні – це осередки омертвленої тканини, які виникли через порушення кровопостачання внаслідок постійного тиску.

Зазвичай вони виникають у тяжкохворих пацієнтів, які не можуть самостійно пересуватися і більшу частину часу проводять нерухомо. Причина їх виникнення – неправильний догляд за пацієнтом чи інші несприятливі фактори.

Якщо виявлено пролежень, стадії патології можуть бути різними залежно від занедбаності проблеми. Важливо розпочати лікування за перших ознак, оскільки у запущених випадках гнійні рани з некротичними тканинами важко піддаються лікуванню.

Стадії пролежнів

Залежно від обширності ушкодження тканин розрізняють чотири стадії пролежнів:

• 1 стадія пролежнів. Пошкодження шкірного покриву відсутні. Перша ознака проблеми – почервоніння епідермісу, яке не зникає після усунення тиску. У міру збільшення кисневого голодування утворюється синюшність.
• 2 стадія пролежнів. Відрізняється тим, що в місці постійного тиску з’являються пухирі та лущення, перші відкриті рани, що супроводжуються запаленням.
• Пролежні 3 ступеня. Виглядають як виразки чи гнійні рани. Відбувається ураження м’яких тканин, підшкірної клітковини. З рани зазвичай виділяється каламутна рідина чи гній.
• Пролежні 4 ступеня виглядають як глибокі рани, на дні яких можуть бути видні кістки або сухожилля.
  При виборі відповідного лікування обов’язково враховується ступінь тяжкості пролежнів. Такий підхід дозволяє підібрати найефективнішу терапевтичну програму.

Як лікувати пролежні 1 ступеня?

Найлегшою формою вважаються пролежні 1 ступеня. Почервоніння або синюшність шкірних покривів вказує на те, що тканини не отримують достатньої кількості кисню та поживних речовин. Основна сутність лікування цьому етапі полягає у відновленні нормального кровообігу.

Якщо не знаєте, як лікувати пролежні 1 ступеня, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій щодо догляду:

• Кожні 2-2,5 години слід міняти становище хворого. Використовуйте спеціальні кола або інші пристрої, щоб забезпечити доступ повітря до проблемних зон.
• Для гігієнічних процедур використовуйте звичайне мило. Промочуйте шкіру бавовняною тканиною.
  Не допускайте пошкодження почервонілого шкірного покриву.
  Щодня масажуйте шкіру навколо почервоніння. Не можна тиснути чи розтирати проблемну зону.

Важливо дотримуватись простого правила. Якщо шкіра волога через пітливість або нетримання сечі, вчасно її сушіть і тримайте в чистоті. При надмірній сухості зволожуйте епідерміс, наприклад, дитячим кремом або вазеліном.

Лікування пролежнів

Якщо помічені пролежні 1 ступеня, лікування включає обробку почервонілих плям препаратами, які мають підсушувальну та антисептичну дію. Але не варто застосовувати зеленку та йод, оскільки вони сильно сушать шкіру. Також рекомендовано застосування мазей, які покращують кровообіг.

Пролежні 2 ступеня: лікування

Оскільки пролежні 2 ступеня супроводжуються появою пухирів та гнійних ран, підхід до лікування кардинально змінюється. Одужання можливе лише за умови ретельного догляду за хворим.

Якщо виявлені пролежні 2 ступеня, лікування включає наступне:

1. Обробка пролежнів 2 ступеня обов’язково починається із застосування перекису водню чи іншого антисептика.
2. Щоб прискорити загоєння ран, необхідно застосування ранозагоювальних мазей.
3. Щоб попередити збільшення пролежнів, рекомендовано застосовувати самоклеючі пов’язки. Вони надійно захищають від вологи, але при цьому не перешкоджають повітрообміну.
4. Застосування спеціальних протипролежневих пов’язок прискорить процес загоєння гнійних ран.

У двох словах складно сказати, як лікувати пролежні 2 ступеня. За хворим потрібен ретельний догляд, регулярне оброблення ран. Іноді для зміцнення імунітету лікар призначає вітамінні комплекси чи інші препарати.

Чим лікувати пролежні 3 ступеня?

Якщо пацієнт має пролежні 3 ступеня, лікування підбирається комплексне. При неглибокому ураженні тканин може використовуватися консервативний підхід, але важливо ретельно очищати рану від гною. Лікування пролежнів 3 ступеня хірургічним шляхом може бути потрібним, якщо пошкодження пішли глибоко в тканини. У такому разі необхідно очистити їх від мертвих клітин.

Чим лікувати пролежні 3 ступеня? Зазвичай використовується комплекс препаратів:

• протизапальні ліки усувають запалення;
• некролітичні засоби прискорюють відокремлення померлих клітин;
• медикаменти, що покращують кровообіг, забезпечують доступ достатнього рівня кисню та корисних речовин до проблемної зони;
• стимулятори репарації запускають процеси регенерації тканин.

Щоб запобігти прогресуванню утворення гнійних ран, рекомендується використовувати спеціальні серветки або пов’язки. Вони попереджають проникнення інфекції в рану, але створюють сприятливі умови для відновлення пошкоджених тканин.

Як лікувати пролежні 4 ступеня?

Глибока поразка тканин та їх некроз – ось чим характеризуються пролежні 4 ступеня. Лікування проводиться у кілька етапів:

1. Очищення рани від гною та відмерлих клітин хірургічним шляхом або за допомогою спеціальних пов’язок із ферментами.
2. Потім необхідно стимулювати регенерацію сполучної тканини. Для цього добре підходять ранозагоювальні препарати на основі ферментів.
3. На завершальному етапі слід захистити нову сполучну тканину від пошкодження, щоб пролежень 4 ступеня знову не повернувся. Рекомендується використовувати спеціальні захисні пов’язки.

Хірургічне лікування пролежнів полягає у висіченні пошкоджених тканин. При сильних руйнуваннях може знадобитися пересадка шкіри з інших ділянок. Іноді оперативне втручання поєднують із фізіотерапевтичними процедурами.

Як лікувати пролежні 4 ступеня – хірургічним методом або в домашніх умовах, повинен вирішувати лікар після огляду та оцінки стану хворого.