Абсцес – симптоми та лікування

Люди, практично з народження, відчувають на собі не дуже приємну, але іноді життєво необхідну процедуру укол. При багатьох захворювань без уколів просто не обійтися, проте не завжди ця процедура проходить гладко і іноді можуть виникати небажані наслідки, одним з яких є постін’єкційний абсцес.

Постіньєкційний абсцес — на жаль, гнійне ускладнення, що часто зустрічається, що виникає після неграмотного внутрішньом’язового або, рідше, внутрішньовенного введення різних лікарських засобів. Серед причин цього захворювання можна виділити порушення технічних правил ін’єкційного введення медичних препаратів, ослаблений імунітет організму на тлі деяких гострих та хронічних захворювань (цукровий діабет, пневмонія, бронхіальна астма, пролежні, тривалий постільний режим), високу стійкість бактерій до антибіотиків. Технічні похибки під час виконання внутрішньом’язових ін’єкцій обумовлені «випадковим» потраплянням ліків у підшкірну клітковину, уколами в те саме місце, пошкодженням дрібних судин з утворенням гематоми, в якій потім починають розмножуватися мікроорганізми. Необхідно відзначити, що більшість медикаментів мають дратівливу дію на тканини організму – це може бути всім відомий анальгін, кофеїн або сульфат магнію.

Абсцес – симптоми та лікування

Для постін’єкційного абсцесу характерними є всі симптоми, властиві будь-якому гнійно-запальному процесу всередині організму. До них відносяться: почервоніння в місці уколу, припухлість або болісне ущільнення уколотої області, легке, а іноді сильне випинання цього місця. Чим глибше розташований осередок гнійного «розплавлення», тим менше будуть виражені місцеві прояви захворювання, але при цьому болючість посилюватиметься при локальному дотику або натисканні. У міру прогресування гнійного процесу у пацієнта погіршується загальний стан, наростає слабкість та стомлюваність, підвищується температура тіла.

Щоб не наражати своє здоров’я на ризик, при появі вищеописаних симптомів слід негайно звернутися до лікаря, оскільки лікування постін’єкційного абсцесу лише хірургічне і полягає у розкритті та дренуванні порожнини гнійника з наступним призначенням лікарської та фізіотерапії. Не варто без призначення лікаря застосовувати антибіотики та інші ліки, які вам можуть порадити знайомі чи родичі. Після операції пацієнт потребує спостереження лікаря-хірурга протягом 10 – 14 днів.

Профілактика постін’єкційного абсцесу дуже проста і вимагає дотримання техніки внутрішньом’язового введення всіх лікарських засобів:

• вкрай бажано, щоб ін’єкції виконував кваліфікований фахівець із медичною освітою;
• під час проведення маніпуляції слід суворо дотримуватись стерильності;
• розкривати упаковку одноразових шприців треба безпосередньо перед ін’єкцією, ретельно обробляти місце спила ампули чи кришку флакона. Неприпустиме повторне використання одноразового шприца;
• приміщення, де проводиться ін’єкція, має бути максимально чистим;
• слід уникати падіння інструменту, торкання забруднених предметів;
• введення лікарських препаратів має бути плавним і лише внутрішньом’язовим, довжина голки має відповідати товщині підшкірної клітковини;
• якщо там, куди вводиться препарат, починає утворюватися здуття, процедуру треба негайно припинити;
• необхідно чергувати місця запровадження ліків;
• після введення ліків необхідно спиртовим ватним тампоном помасажувати місце уколу для кращого поширення та всмоктування ліків;
• якщо ін’єкційний курс лікування затягується на тривалий період, допустиме застосування так званої йодної сітки та місцевого зігрівання.