Ентеровірусна інфекція у дітей: симптоми, діагностика, лікування

Ентеровірусні інфекції включають в себе групу захворювань. Їх специфіка така, що після перенесеної інфекції утворюється довічний імунітет. Однак імунітет буде тільки до того типу вірусу, різновидом якого перехворів дитина. Тому ентеровірусної інфекцією дитина може хворіти кілька разів за своє життя. З цієї ж причини не існує вакцини від цього захворювання.

Хворіють найчастіше діти у віці від 3 до 10 років. У дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, в організмі присутній імунітет, отриманий від матері через грудне молоко, однак, цей імунітет не стійкий і після припинення грудного вигодовування швидко зникає.

Вірус передається від хворої дитини або від дитини, який є вірусоносієм. Віруси добре зберігаються у воді і грунті, при заморожуванні можуть виживати протягом декількох років, стійкі до дії дезінфікуючих засобів, проте сприйнятливі до дії високих температур (при нагріванні до 45ºС гинуть через 45-60 секунд).

Шляхи передачі вірусу:

• повітряно-краплинний (при чханні і кашлі з крапельками слини від хворої дитини до здорового)
• фекально-оральний при недотриманні правил особистої гігієни
• через воду, при вживанні сирої (некип’яченої) води
• можливе зараження дітей через іграшки, якщо діти їх беруть в рот

Симптоми ентеровірусної інфекції

У ентеровірусних інфекцій є як схожі прояви, так і різні, в залежності від виду. Потрапивши в організм дитини, віруси мігрують в лімфатичні вузли, де вони осідають і починають розмножуватися. Інкубаційний період у всіх ентеровірусних інфекцій однаковий – від 1 до 10 днів (частіше 2-5 днів).

Захворювання починається гостро – з підвищення температури тіла до 38-39º С. Температура найчастіше тримається 3-5 днів, після чого знижується до нормальних цифр. Дуже часто температура має хвилеподібний перебіг: 2-3 дня тримається температура, після чого знижується і 2-3 дня знаходиться на нормальних цифрах, потім знову піднімається на 1-2 дня і знову нормалізується вже остаточно. При підвищенні температури дитина відчуває слабкість, сонливість, може спостерігатися головний біль, нудота, блювота. При зниженні температури тіла всі ці симптоми проходять, однак при повторному підвищенні можуть повернутися. Також збільшуються шийні і підщелепні лімфовузли, так як в них відбувається розмноження вірусів.

Ентеровірусна інфекція у дітей: симптоми, діагностика, лікування

Залежно від того, які органи найбільше уражаються, виділяють кілька форм ентеровірусної інфекції. Ентеровіруси можуть вражати: центральну і периферичну нервові системи, слизову ротоглотки, слизову оболонку очей, шкіру, м’язи, серце, слизову кишечника, печінку, у хлопчиків можливе ураження яєчок.

Найбільш важке наслідок ентеровірусу – це розвиток серозного ентеровірусного менінгіту. Він може розвинутися у дитини будь-якого віку і розпізнається за такими ознаками:

1. головний біль розлитого характеру, інтенсивність якої наростає з кожною годиною;
2. блювота без нудоти, після якої дитина не відчуває полегшення;
3. посилення болю і повторний епізод блювоти може бути спровокований яскравим світлом або гучним звуком;
4. дитина може бути загальмований або, навпаки, надзвичайно збуджений;
5. у важких випадках розвиваються судоми всіх м’язових груп;

Остаточний діагноз менінгіту може поставити тільки лікар після проведення люмбальної пункції і вивчення лабораторних показників отриманої спинномозкової рідини.

Лікування ентеровірусної інфекції

Специфічного лікування ентеровірусної інфекції не існує. Лікування проводять в домашніх умовах, госпіталізація показана при наявності ураження нервової системи, серця, високої температури, яка довго не піддається зниженню при використанні жарознижувальних засобів. Дитині показаний постільний режим на весь період підвищення температури тіла.

Харчування має бути легким, багатим білками. Необхідна достатня кількість рідини: кип’ячена вода, мінеральна вода без газів, компоти, соки, морси.

Лікування проводять симптоматично в залежності від проявів інфекції. У деяких випадках (ангіна, пронос, кон’юнктивіт) проводять профілактику бактеріальних ускладнень.

Діти ізолюються на весь період захворювання. У дитячому колективі можуть перебувати після зникнення всіх симптомів захворювання.

Профілактика ентеровірусної інфекції

Для профілактики необхідно дотримання правил особистої гігієни: мити руки після відвідування туалету, прогулянки на вулиці, пити тільки кип’ячену воду або воду із заводської пляшки, неприпустимо використання для пиття дитини води з відкритого джерела (річка, озеро).

Специфічною вакцини проти ентеровірусної інфекції не існує, так як в навколишньому середовищі присутня велика кількість серотипів цих вірусів.

Читати по темі: Сухий перикардит: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика