Запор у дитини: як розпізнати і що робити

Запор у новонародженого або старшого малюка — нерідка проблема, з якою стикаються мами. Тому ми зібрали докладний мануал, з якого вони зможуть дізнатися про причини, ознаки запору та методи його лікування у дітей.

Чому у дитини може бути запор?

Насамперед потрібно визначитися з тим, що у педіатрії вважається запором. У новонароджених немовлят відсутність стільця протягом однієї доби – це вже запор, тому що в нормі кишечник у немовлят спорожнюється від двох до п’яти разів на добу.

Але після того, як вводиться прикорм, стілець повинен стати рідкішим – один-два рази на добу. Запором у малюків на прикормі вважається затримка стільця півтора дня.

Що може спричинити проблеми з дефектацією? Причин дуже багато, і виявити точну здатність лише лікар.

Затримати дефекацію можуть:

• аномалії розвитку травної системи (хвороба Гіршпрунга та долихосигма). І тут запори в дітей віком часто виявляються вже у перші дні життя. Вони супроводжуються блюванням та відмовою від молока, при огляді спостерігається припухлість у районі живота;
• гіпотиреоз. Порушення в роботі щитовидної залози часто також супроводжуються запорами, а також лущенням шкіри, зниженою температурою, млявістю та апатією, набряклістю. Діти з вродженим гіпотиреозом нерідко народжуються великими (більше 4 кг) і з перших днів життя поводяться дуже спокійно і рідко плачуть;
• рахіт. Критична нестача вітаміну D часто спричиняє запори, а також ослаблення захисних сил організму та зниження м’язового тонусу;
• психогенні фактори. Стреси та надлишок відволікаючих факторів теж можуть викликати запори;
  недостатня рухова активність. Як і у дорослих, нестача активності у дітей призводить до порушення функцій ШКТ;
• дисбіоз. Це одна з найпоширеніших причин запорів. Дисбіоз – нестача корисних бактерій у шлунково-кишковому тракті – може виникати у малюків з багатьох причин, серед них:

1. пізнє прикладання до грудей;
2. штучне вигодовування;
3. неповноцінне або неправильне харчування;
4. непереносимість лактози;
5. захворювання, що спричиняють порушення всмоктування в кишечнику;
6. захворювання шлунка та кишечника (гастродуоденіти);
7. алергічні захворювання (харчова алергія, атопічний дерматит);
8. гострі інфекційні захворювання (кишкові інфекції, грип та інші);
9. застосування антибіотиків та інших ліків.

Ознаки запору у новонародженого та немовля

Звичайно, малюк не може розповісти, що його непокоїть. Батькам доведеться самостійно визначити, що у дитини запор.

При запорі малюки відчувають дуже неприємні відчуття, і тому погано сплять і багато плачуть. У них пропадає апетит, сповільнюється набір ваги, животик виглядає здутим, а під час купання діти виявляють занепокоєння: при запорі не виключені ушкодження прямої кишки та анусу, а вода дратує ранки.

Стілець немовляти в нормі має рідку консистенцію, і якщо воно змінює свій вигляд, стає більш щільним і сухим, схожим на горошок – у дитини, напевно, запор.

Запор у дитини: як розпізнати і що робити

При випорожненні малюк тужиться і червоніє, а під час та після годування підтискає ніжки до живота – це ще один симптом проблем із травленням.

Якщо ж дефекація відбувається рідше, ніж зазвичай, але дитина добре їсть, не вередує, і ви не помічаєте жодного з описаних вище нездужань, швидше за все, запору немає.

Але якщо ви підозрюєте проблему, негайно зверніться до педіатра. Запор у дитини не просто викликає дискомфорт – він досить небезпечний. Хронічні запори призводять до серйозних пошкоджень прямої кишки, аж до кровотеч та інфекцій, можуть викликати інтоксикацію, метеоризм, грижі, тому ігнорувати цю проблему не варто.

Що робити, якщо у малюка запор

Поставтеся до лікування запору серйозно і не намагайтеся впоратися з ним самотужки. «Домашні» методи лікування запору у дітей здебільшого небезпечні і можуть лише посилити проблему. Необхідно порадитись із лікарем, який пропише м’яке проносне. Категорично заборонено давати проносні без консультації з фахівцем, ставити свічки та робити клізми.

Але все ж таки батьки можуть вжити певних заходів для покращення стану малюка ще до візиту до лікаря.

Для розслаблення м’язів корисні теплі ванни. Мама може приймати їх разом із дитиною, це забезпечує додатковий тактильний контакт, що дуже важливо при стресах. Для покращення перистальтики можна проводити масаж живота — долонею, круговими рухами за годинниковою стрілкою, дуже м’яко натискаючи. Такий самий ефект чинитиме і почергове підгинання ніжок до живота — вправа, яку багато мами знають під назвою «велосипед».

Ще до звернення до лікаря можна почати давати схвалені вашим педіатром пробіотики – препарати, що сприяють зростанню «правильної» мікрофлори кишечника. Саме недолік хороших бактерій часто стає причиною запору.

Слідкуйте за тим, щоб малюк отримував достатньо води – не менше двох ложок на добу. Мамі, якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, теж потрібно пити якнайбільше, як мінімум півтора літри води на добу.

Годуючи мамам взагалі варто переглянути свою дієту. Слід виключити крупи, особливо рис та манку, а також жирні молочні продукти, чай, какао та каву, горіхи, білий хліб та випічку, жирне м’ясо та рибу. Дозволені продукти – курятина, нежирне м’ясо, легкі молочні продукти, свіжі фрукти та овочі (особливо гарбуз та морква), сухофрукти.

Якщо дотримуватись цих правил, запору у дитини можна уникнути в принципі. Збалансована дієта мами, пробіотики для профілактики дисбіозу, регулярний масаж, вправи та тактильний контакт – це дуже прості заходи, але вони можуть допомогти впоратися з такими проблемами, як запор у дитини, коліки та підвищена газоутворення.