Аероотіт: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Паталогічна стан, обумовлене розвитком гострого запального ураження середнього вуха, що виникають на тлі різкого перепаду атмосферного тиску.

Причини

Головна причина розвитку аероотіта – різка зміна тиску навколишнього повітря, що не дозволяє барабанної порожнини швидко адаптуватися до виниклих змін. При різкому підвищенні зовнішнього тиску відбувається втягнення барабанної перетинки, а різке зниження провокує, навпаки, її випинання. При незначній різниці зовнішнього і внутрішнього тиску у людини може виникати відчуття закладеності вух. Відчуття закладеності вух відчувають більшість аеропассажіров під час зльоту і посадки літака.

При значній різниці тисків розвивається пошкодження структур середнього вуха починаючи від мікротравм і розриву барабанної перетинки до проблеми зв’язку між комп’ютером слуховими кісточками і їх перелом. Клінічна картина і тяжкість захворювання безпосередньо залежать від швидкості та ступеня зміни атмосферного тиску. На тлі травми у таких хворих розвивається запальне ураження середнього вуха – отит. На початковій стадії він може мати катаральний характер, але при приєднанні вторинної інфекції трансформується в гнійний середній отит.

Розвитку недуги сприяють:

• запальні ураження ЛОР-органів і верхніх дихальних шляхів,
• зниження прохідність слухової труби,
• обумовлене синусити,
• риніти,
• фарингітами,
• хронічними тонзилітами,
• аденоидитами.

Слухова труба іноді здатна частково усунути різницю між тиском в барабанної порожнини і навколишнім середовищем, що запобігає виникненню аероотіта. Наприклад, при зниженні атмосферного тиску спостерігається відкриття гирла слухової труби, що тягне за собою зниження тиску повітря і в барабанної порожнини. Посилене ковтання або позіхання сприяє відкриттю слухової труби. Але при запальних змінах слухової труби даний механізм не спрацьовує, в результаті чого аероотит іноді виникає навіть при незначній різниці в тиску. Крім цього, якщо різниця в тиску перевищує 90 мм рт. ст. то мимовільне відкриття гирла труби не неможливо.

Симптоми

При розвитку аероотіта хворі скаржаться на біль у вусі. Інтенсивністю больового синдрому може варіюватися від ледь відчутного дискомфорту, до надзвичайно сильної і різкого болю кинжального типу. Біль може супроводжуватися почуттям розпирання в вусі, шумом і зниженням слуху в ньому. Іноді біль іррадіює в нижню щелепу або завушні область. При розриві барабанної перетинки хворий відчуває різкий бавовною і інтенсивну біль. Після пошкодження барабанної перетинки може розвиватися виражена приглухуватість. При аероотит з порушенням з’єднання слухових кісточок, їх переломом або підвивихи стремена розвивається стійка глухота, яка зберігається навіть після одужання. Найчастіше пошкодження в системі слухових кісточок призводять до вестибулярної дисфункції, що виявляється інтенсивними запамороченнями і порушенням координації рухів.

Аероотіт: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

При ускладненій формі недуги до вищеперелічених ознак приєднуються симптоми гострого середнього отиту з виділенням із зовнішнього слухового проходу серозного або гнійного секрету. Гнійний отит характеризується підвищенням температури тіла і наростанням ознак загальної інтоксикації.

Діагностика

Діагностування аероотіта відбувається на підставі скарг пацієнта, наявності в анамнезі вказівок на баротравму і даних проведеної отоскопии. При ендоскопічному дослідженні вуха при аероотит виявляється втягнення і почервоніння барабанної перетинки, ін’єктованість судин молоточка, а в окремих випадках крововилив в тканину перетинки. У більш серйозних випадках при аероотит виявляється розрив барабанної перетинки і витікання через нього серозного, кров’янисті-серозного або гнійного секрету.

Лікування

Аероотіт легкого ступеня, в більшості випадків дозволяється самостійно. Для прискорення процесу одужання проводяться заходи щодо поліпшення дренажної функції слухової труби та введення в слуховий прохід турунд з борним спиртом. Крововиливи в барабанну перетинку розсмоктуються через тиждень з моменту початку аероотіта. Іноді в області гематоми формується рубець білястого кольору, який не робить негативного впливу на якість слуху після одужання.

При більш важкому перебігу аероотіта до вищеописаного лікування додається прийом системних антибіотиків для профілактики гнійного отиту. При цьому введення будь-яких речовин в слуховий прохід протипоказано. Лікування ускладнених форм аероотіта проводиться за загальними принципами лікування гострого гнійного отиту.

Профілактика

Профілактика аероотіта заснована на попередженні розвитку баротравми, а також своєчасному лікуванні будь-яких захворювань ЛОР-органів.

Читати по темі: Травми вуха