Форми і методи лікувальної фізичної культури

Форми і методи лікувальної фізичної культури

08.05.2019 Off By admin

Основні форми ЛФК: ранкова гігієнічна гімнастика (УГГ), процедура (заняття) ЛГ, дозовані сходження (теренкур), прогулянки, екскурсії, ближній туризм.

Форми ЛФК

  1. Ранкова гігієнічна гімнастика;
  2. Заняття лікувальною гімнастикою;
  3. Самостійні заняття фізичними вправами;
  4. Прогулянки, ходьба;
  5. Масові форми оздоровчої фізичної культури;
  6. Дозовані сходження;
  7. Дозовані плавання, веслування, ходьба на лижах;
  8. Елементи спортивних ігор;
  9. Близький туризм;
  10. Елементи спорту;
  11. Екскурсії;
  12. Фізкультурні масові виступи, свята.
  13. Ранкова гігієнічна гімнастика

Гігієнічна гімнастика в домашніх умовах проводиться в ранкові години, це хороший засіб переходу від сну до активного дня, до активної роботи організму. Застосовувані в гігієнічної гімнастики фізичні вправи повинні бути неважкими. Неприйнятні статичні вправи, що викликають сильне напруження і затримку дихання. Підбирають вправи, які впливають на різні групи м’язів і внутрішні органи, з урахуванням стану здоров’я, фізичного розвитку і ступеня трудового навантаження хворого.

Лікувальна фізична культура

Лікувальна фізична культура

Тривалість виконання гімнастичних вправ повинна бути не більше 10-30 хв. У комплекс включають 9-16 вправ: загально для окремих м’язових груп, дихальні, вправи для тулуба, на розслаблення, для м’язів черевного преса. Всі гімнастичні вправи повинні виконуватися вільно, в спокійному темпі, з поступово зростаючою амплітудою, залученням в роботу спочатку дрібних м’язів, а потім більших м’язових груп.

Лікувальна гімнастика

Процедура (заняття) ЛГ – основна форма проведення ЛФК. Кожна процедура складається з трьох розділів: вступного, основного і заключного.

Вступний розділ заняття поступово готує організм хворого до зростаючої фізичному навантаженні.

Використовують дихальні вправи і вправи для дрібних і середніх м’язових груп і суглобів. Протягом основного розділу відбувається тренує (загальне та спеціальне) вплив на організм хворого.

У заключному періоді проводять дихальні вправи і рухи, що охоплюють дрібні і середні м’язові групи і суглоби – це знижує загальний фізичний напругу.

Методика проведення процедури ЛГ

Характер вправ, фізіологічне навантаження, дозування і вихідні положення повинні бути адекватні загальному стану хворого, його віковим особливостям і тренованості.

Фізичні вправи повинні впливати на весь організм хворого.

У процедурі повинно поєднуватися загальне та спеціальне вплив на організм хворого, тому необхідно використовувати як загальнозміцнюючі, так і спеціальні вправи.

При складанні процедури слід дотримуватися принципу поступовості і послідовності підвищення і зниження фізичного навантаження, витримуючи оптимальну фізіологічну криву навантаження.

При підборі і проведенні вправ необхідно чергувати м’язові групи, що залучаються до виконання фізичних навантажень.

У лікувальному курсі необхідно щодня оновлювати і ускладнювати вправи. В процедуру Л Г слід вводити 10-15% вже освоєних вправ для закріплення рухових навичок; разом з тим необхідно послідовно урізноманітнити й ускладнювати методику.

Останні 3-4 дня курсу лікування необхідно присвятити навчанню хворих гімнастичним вправам, рекомендованим для подальших занять в домашніх умовах.

Форми і методи лікувальної фізичної культури

Форми і методи лікувальної фізичної культури

Обсяг методичного матеріалу в процедурі Л Г повинен відповідати режиму рухів хворих.

Правильне застосування фізичних вправ передбачає розподіл фізичного навантаження з урахуванням її оптимальної фізіологічної кривої, тобто динаміки реакцій організму на фізичні вправи протягом всієї процедури. Розподіл фізичного навантаження в процедурах Л Г здійснюється за принципом многовершінной кривої.

Вихідні положення. У ЛГ розрізняють три основні положення: лежачи (на спині, на животі, на боці), сидячи (в ліжку, на стільці, на кушетці і ін.) І стоячи (на четвереньках, з опорою на милиці, бруси, спинку стільця і ін .).

Наприклад, при захворюваннях органів дихання можна виконувати вправи в і.п. лежачи, напівлежачи, з піднятим головним кінцем ліжка, сидячи і стоячи. При пошкодженні трубчастих кісток нижніх кінцівок (якщо накладено скелетневитягування) вправи виконуються в і.п. лежачи на спині.

Основні особливості побудови методики ЛГ:

  • дидактичні принципи: наочність, доступність, систематичність, поступовість і послідовність виконання вправ, індивідуальний підхід;
  • правильний підбір і визначення тривалості виконання фізичних вправ;
  • оптимальне число повторень кожної вправи;
  • фізіологічний темп виконання рухів;
  • адекватність силового напруги можливостям хворого;
  • ступінь складності та ритм рухів.

Завдання ЛГ. Лікувальну завдання можна визначити як мету відновлювальних заходів на даному етапі розвитку патологічного стану. Завдання лікування (в тому числі ЛФК) визначаються уявленнями про етіологію і патогенез захворювання або травми. Наприклад, при розвитку дихальної недостатності у хворого на пневмонію в гострому періоді провідна лікувальна завдання – компенсація дихальної недостатності. При бронхіальній астмі зміни зовнішнього дихання диктують необхідність поліпшення бронхіальної прохідності, зняття бронхоспазму, евакуації патологічного вмісту бронхів.

Засоби форми і методи ЛФК

Засоби форми і методи ЛФК

Для вирішення спеціальних завдань засоби ЛФК вибирають з урахуванням механізмів трофічного і компенсаторного дії. Спеціально підібрані дихальні вправи надають специфічну дію на функціональну систему дихання, а виборчий масаж – на тканини масажованого ділянки тіла і відповідного внутрішнього органу, пов’язаного з раздражаемой зоною сегментарної іннервації.

Читати по темі: Лікувальна фізкультура для дорослих