Гінекомастія

Гінекомастія

10.01.2019 Off By admin

Гінекомастія – патологія молочних залоз у чоловіків, що виявляється одно- або двостороннім збільшенням їх розміру за рахунок гіпертрофії залозистої або жирової тканини. Виявляється ущільненням і збільшенням грудної залози, відчуттям важкості, хворобливими відчуттями при пальпації. Може регресувати самостійно. При неефективності консервативної терапії показано оперативне лікування, так як тривале існування гинекомастии становить ризик в розвитку злоякісної пухлини молочної залози.

Класифікація гінекомастії

Розрізняють справжню гінекомастію і помилкову (або псевдогінекомастію). Справжня гинекомастии характеризується гіпертрофією залозистої тканини і строми, псевдогінекомастія обумовлена ​​масивними відкладеннями жирової тканини, що збільшують обсяг молочних залоз, і спостерігається у чоловіків при ожирінні.

Зустрічається справжня гінекомастія, як варіант фізіологічної норми в певні вікові періоди, і патологічна гінекомастія, що є симптомом серйозних патологій в організмі.

Справжня ідіопатична (фізіологічна) гінекомастія може бути трьох видів:

  • гінекомастія періоду новонародженості – набухання грудних залоз відзначається у 60-90% новонароджених. Цей стан зумовлено впливом статевих гормонів матері, що потрапили в організм дитини ще внутрішньоутробно. Лікування не вимагає, грудні залози зменшуються через 2-4 тижні.
  • гінекомастія пубертатного періоду – розвивається у 30-60% підлітків в 13-14 років; в 80% випадків є двостороннє збільшення залоз. Викликана незрілістю чоловічої статевої системи і переважанням жіночих статевих гормонів над чоловічими. Зазвичай регресує самостійно протягом 1-2 років.
  • гінекомастія похилого віку – спостерігається у чоловіків 50-80 років у зв’язку зі зменшенням вироблення тестостерону і переважанням естрогенів.

При гінекомастії може спостерігатися двостороннє симетричне збільшення обох молочних залоз (в 80%) або асиметричне збільшення однієї залози.

Механізм розвитку і причини гінекомастії

У нормі молочні залози у чоловіків є недорозвиненим, рудиментарним органом, що складається з невеликої кількості залізистої і жирової тканини, коротких проток і соска. Розвиток і функціонування молочних залоз залежить від впливу жіночих статевих гормонів – естрогенів і гормону гіпофіза – пролактину. У нормі в чоловічому організмі кількість естрогенів не перевищує 0,001% від вмісту андрогенів, і вони швидко піддаються руйнуванню в печінці.

Сучасне лікування гінекомастії

Сучасне лікування гінекомастії

В силу ряду причин процентне співвідношення андрогени / естрогени змінюється в бік збільшення останніх або відбувається зниження чутливості тканин до дії тестостерону. Під впливом естрогенів починається розвиток і зростання чоловічих грудних залоз за жіночим типом з інтенсивним розвитком залізистої тканини. При розвитку аденоми гіпофіза, що продукує пролактин, в грудних залозах відбувається відкладення жирової і розвиток сполучної тканини. При гінекомастії залози збільшуються в розмірах і ущільнюються.

Справжня патологічна гінекомастія у чоловіків може викликатися наступними групами причин:

  1. порушенням співвідношення тестостерону і естрогенів в організмі чоловіка. Цей стан може спостерігатися при гормонально-активних пухлинах гіпофіза, яєчок, надниркових залоз, шлунка, підшлункової залози, легень, первинному і віковому гіпогонадизмі (недостатньому функціонуванні статевих залоз), аденомі передміхурової залози, запальних процесах в яєчках, хворобі Аддісона і т. Д .;
  2. гіперпролактинемія – підвищенням секреції пролактину при пухлинах гіпофіза, гіпотиреоз;
  3. захворюваннями, що супроводжуються порушенням обмінних процесів – при дифузному токсичному зобі, цукровому діабеті, ожирінні, туберкульозі легень і ін .;
  4. захворюваннями неендокріннимі природи – при інтоксикаціях, цирозі печінки, ниркової або серцево-судинної недостатності, ВІЛ-інфекції, травмах грудної клітки, герпетичної ураженні грудної клітини, нормалізації харчування після виснаження і ін .;
  5. прийомом препаратів, що діють на рецептори тканин молочних залоз, підвищують продукцію естрогенів або пролактину, що блокують рецептори гонадотропінів, що надають токсичний вплив на яєчка і т. д. (кортикостероїди, анаболічні стероїди, циметидин, спіронолактон, ізоніазид, метронідазол, ранітидин, каптоприл, еналаприл, резерпін, метилдофа, ніфедипін, аміодарон, верапаміл, дигітоксин, теофілін, антидепресанти, діазепам, креми з вмістом естрогенів та багато інших. ін .;
  6. вживання наркотиків (героїноманів, вживання марихуани) та алкоголізм.

Симптоми гинекомастії

При гінекомастії періоду новонародженості відзначається незначне набухання і збільшення молочних залоз, іноді з молозівоподобнимі виділеннями. При інших формах гінекомастії молочні залози можуть збільшуватися від 2 до 10 – 15 см в діаметрі і досягати маси до 160 г. Збільшується сосок, ареола стає різко пигментированной і розширеної до 2-3 см в діаметрі. У рідкісних випадках відзначаються молочного виду виділення з соска. Зазвичай збільшені залози безболісні, можуть відзначатися відчуття тиску, підвищена чутливість сосків, дискомфорт при носінні одягу.

Одностороння гінекомастія у чоловіків

Одностороння гінекомастія у чоловіків

При односторонній гінекомастії збільшується ймовірність пухлинного ураження грудної залози. Гормонально-активні пухлини, які продукують естроген і хоріонічний гонадотропін, викликають швидке збільшення молочних залоз, їх болючість і відчуття розпирання. Гінекомастія, викликана гіперпролактинемією, супроводжується олігоспермією, імпотенцією і симптомами ураження центральної нервової системи.

Протягом гинекомастии виділяють три стадії:

  • розвивається (пролиферирующую) – початкові зміни, перші 4 місяці, коли можливо зворотний розвиток гінекомастії при відповідному медикаментозному лікуванні;
  • проміжну – характеризується дозріванням залозистої тканини; протікає від 4 місяців до року;
  • фіброзну – наголошується поява в грудній залозі сполучної і жирової тканин; регресія патологічного процесу практично неможлива.

Поява кров’яних виділень з соска, ущільнень в залозі, зміни шкіри залози, виразок, збільшених пахових лімфовузлів змушує запідозрити рак молочної залози.

Діагностика гінекомастії

Початкове обстеження при гінекомастії включає огляд пацієнта, пальпацію молочних залоз і яєчок, оцінку вираженості вторинних статевих ознак, з’ясування сімейного, лікарського анамнезу і наявних захворювань, наявності алкогольної і наркотичної залежності.

При ознаках гинекомастии проводиться консультація ендокринолога. Широкі можливості лабораторної діагностики, якими сьогодні має в своєму розпорядженні ендокринологія, дозволяють провести ретельне гормональне обстеження пацієнта. Лабораторно визначається вміст у крові естрадіолу, тестостерону, ЛГ, ФСГ, тиреотропіну, пролактину, ХГЧ, печінковихтрансаміназ, азоту, креатиніну, сечовини.

Для виключення пухлинних процесів проводиться рентгенографія легенів, КТ надниркових залоз, КТ головного мозку та ін. Органів (за показаннями). При підозрі на пухлинне ураження яєчок (при збільшенні змісту хоріонічного гонадотропіну і тестостерону) виконується УЗД органів мошонки. Для визначення характеру гинекомастии (справжня або помилкова), виявлення пухлини грудей застосовують УЗД молочних залоз. УЗД пахвових лімфовузлів, мамографія і біопсія молочної залози проводиться у випадках підозри на рак.

Лікування гінекомастії

Фізіологічні види гінекомастії зазвичай зникають мимовільно і не вимагають медикаментозної корекції. Іноді для придушення високих концентрацій естрогенів при фізіологічній гинекомастии у підлітків можуть призначатися гормональні препарати: кломіфен, тамоксифен, дигідротестостерон, даназол, тестолактон. Якщо медикаментозне лікування не призводить до зменшення розмірів грудних залоз, то на допомогу приходить пластична хірургія. Проводиться видалення тканин молочної залози і ліпосакція (видалення жиру в прилеглих зонах).

Лікування патологічної гінекомастії визначається основним захворюванням, що викликав збільшення молочних залоз. Для нормалізації співвідношення тестостерону і естрогенів при гінекомастії проводиться консервативна гормональна терапія тестостероном. Вона ефективна в перші 4 міс. після виникнення гінекомастії. При надлишку естрогенів в чоловічому організмі призначають антіестрогенний терапію тамоксифеном, блокуючим вплив естрогенів на молочні залози. Гінекомастія, викликана прийомом лікарських засобів, зазвичай самостійно зникає після відміни препарату.

Гінекомастія у підлітків: причини утворення

Гінекомастія у підлітків: причини утворення

Оперативне лікування при гінекомастії проводиться в випадках, коли неефективна консервативна терапія або свідомо ясно, що медикаментозне лікування не дасть бажаного результату (при пухлинних ураженнях). Хірургічне лікування гінекомастії проводяться наступні види операції: полягає у видаленні тканини грудної залози і відновленні її фізіологічного контуру. Застосовують наступні види операцій:

  • підшкірну мастектомію зі збереженням ареоли з параареолярного доступу;
  • підшкірну мастектомію з параареолярного доступу з ліпосакції;
  • ендоскопічну мастектомію (при невеликих збільшеннях молочних залоз).

Операції підшкірної і ендоскопічної мастектомії добре переносяться пацієнтами, не вимагають тривалої госпіталізації (зазвичай – 2 дня) і тривалої реабілітації. Перші 2-3 тижні після мастектомії потрібно носити еластичне тягне білизну для формування правильного м’язового контуру і скорочення шкіри. Через 5-7 днів вже можна приступати до звичайної роботи, а через місяць – до спортивних тренувань.

Прогноз при гінекомастії

Гінекомастія новонароджених і підлітків характеризується сприятливим перебігом. У постпубертатном періоді гінекомастія зникає протягом 2-х років у 75% юнаків, в наступні 3 роки – ще у 15%.

Результат при патологічних формах гінекомастії залежить від можливості усунення причини захворювання. Прогностично більш сприятлива лікарська гінекомастія, менш – гінекомастія, викликана хронічними захворюваннями.

Тривалий перебіг гинекомастии підвищує ймовірність виникнення раку молочних залоз у чоловіків.

Читати по темі: Пухлини гіпофіза