Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ): що це таке і як вона лікується?

Що являє собою ХОЗЛ і в чому причини її виникнення

Існує багато причин, що викликають хронічне запалення у дрібних бронхах: вплив тютюнового диму, професійних шкідливостей (барвників, будівельного пилу), часті респіраторні інфекції. Через запалення дрібні бронхи звужуються і пацієнтові стає важко дихати.

Для цього захворювання характерне прогресуюче обмеження руху повітряного потоку у дихальних шляхах. Причиною ХОЗЛ є запалення легеневої тканини у відповідь роздратування патогенними газами і частинками. Розвиток патологічного процесу починається із змін складу секрету бронхів. Цілком хронічна обструктивна хвороба легень не виліковується, її розвиток можна лише загальмувати. Однак, якщо виявити хворобу на ранніх стадіях і припинити шкідливий вплив на бронхи, прогресування йде дуже повільно і не заважає пацієнтові вести активний спосіб життя.

Симптоми захворювання

При хронічній обструктивній хворобі легень спостерігаються такі симптоми:

• частий кашель із мокротою;
• задишка, відчуття нестачі повітря.

Такі симптоми, особливо з віком, можуть спостерігатися через цілу низку інших захворювань, тому розпізнати ХОЗЛ буває непросто.

Класифікація

ХОЗЛ може розвиватися за двома сценаріями – або у пацієнта розвивається хронічний бронхіт, або емфізема легень. Говорити про хронічний бронхіт можна тоді, коли пацієнта непокоїть кашель загалом не менше 3 місяців на рік 2 роки поспіль або більше. В цьому випадку переважають гнійні запальні процеси в бронхах, які супроводжуються набряклістю та синюшністю шкіри хворого. Розвиток ускладнень та термінальна стадія наступають у молодому віці. У разі емфізематозного сценарію на перший план у симптоматиці виходить задишка із утрудненим видихом. Для таких хворих характерні рожево-сірий колір шкіри, бочкоподібна грудна клітка. Хвороба протікає м’якше, і пацієнти зазвичай доживають до похилого віку.

За будь-якого сценарію виділяють п’ять послідовних етапів розвитку ХОЗЛ. Кашель та мокрота присутні на всіх з них:

1. Передхвороба (нульова стадія). Є тривала дія факторів ризику, пацієнта вже непокоїть кашель з мокротинням або задишка, але функція легенів не страждає. Такі пацієнти перебувають у групі ризику, але завжди хворіють.
2. Легкий перебіг (перша стадія). Показники легеневої вентиляції починають знижуватися, проте порушення незначні. Пацієнти частіше хворіють на тривалі бронхіти.
3. Середньотяжкий перебіг (друга стадія). Задишка заважає пацієнтові вести нормальний спосіб життя, можуть виникати пневмонії, порушення функції легенів значне.
4. Тяжке протягом (третя стадія). Задишка частішає, кашель посилюється, пацієнт не може справлятися з повсякденними справами, функція легенів серйозно страждає.
5. Вкрай важкий перебіг (четверта стадія). Пацієнт майже може дихати самостійно, розвиваються ускладнення захворювання. Починаючи з четвертої стадії, висока ймовірність летального результату, оскільки хворий практично не може нормально дихати, порушена робота серця.

Тому дуже важливою є рання діагностика хвороби.

Хронічна обструктивна хвороба легень

Діагноз – ХОЗЛ, або Як виявити хворобу

Для діагностики ХОЗЛ використовуються такі методи:

• Золотим стандартом діагностики ХОЗЛ є спірометрія та проведення проби з бронхолітиком. Ці дослідження дають змогу об’єктивно оцінити функцію легень.
• Рентгенографія легень дозволяє виявити ускладнення захворювання.
• ЕКГ регулярно виконують для того, щоб вчасно виявити серцеві ускладнення – зміни правого шлуночка.
• Загальний аналіз крові . У стадії загострення зазвичай спостерігається підвищення лейкоцитів, на пізніх етапах хвороби підвищується в’язкість крові, кількість еритроцитів та гемоглобін.
• Цитологічне дослідження мокротиння. У хворих на ХОЗЛ мокротиння зазвичай слизова, у фазі загострення — гнійне.

Профілактика хронічної обструктивної хвороби легень

До групи ризику потрапляють курці — активні та пасивні, пацієнти, які мають виробничі шкідливості, а також ті, у кого у сім’ї були випадки ХОЗЛ або бронхіальної астми. Їм рекомендовано проходити спірометрію щорічно незалежно від наявності симптомів захворювання – це дозволяє вчасно виявити перші ознаки порушення легеневої вентиляції та вчасно вжити заходів. Насамперед необхідно мінімізувати фактори ризику: відмовитися від куріння, проходити вакцинацію проти грипу та пневмокока для того, щоб зменшити частоту респіраторних інфекцій, літо проводити у приморських та гірських районах.

Лікування хронічної обструктивної хвороби легенів

Завданнями терапії ХОЗЛ є попередження прогресування хвороби, її ускладнень та загострень, зниження вираженості клінічних симптомів, досягнення кращої переносимості фізичних навантажень, підвищення якості життя хворих, зниження смертності. Для цього можуть застосовуватись медикаментозні засоби, киснедотерапія, хірургічне втручання, а також фізіотерапія та лікувальна фізкультура, які дозволяють максимально покращити легеневу функцію немедикаментозними методами.

Медикаментозне лікування

При ХОЗЛ призначають такі групи препаратів:

• Бронхолітики. Усувають задишку, блокують бронхоспазму.
• Глюкокортикостероїди. Мають виражену протизапальну дію.
• Відхаркувальні засоби. Розріджують мокротиння.
• Антиоксиданти. Знижують тривалість та частоту загострень ХОЗЛ.

Кисневотерапія

Коли можливості лікування лікування при тяжкому перебігу вичерпані, застосовуються концентратори кисню, які дозволяють пацієнтам тривало дихати збагаченим киснем повітрям (від 15 годин на добу з двогодинною перервою). Зазвичай ці процедури проводяться в домашніх умовах.

Хірургічне лікування

Іноді при ХОЗЛ застосовуються хірургічні методи лікування, зокрема. трансплантація легень, але малоефективні. Для ХОЗЛ характерне утворення в легких великих порожнин – бул, заповнених повітрям або харкотинням. Їхнє видалення може полегшити стан хворого. Така операція називається булектомією.

Хоча Всесвітня організація охорони здоров’я визнає ХОЗЛ невиліковним захворюванням, вона також звертає увагу на те, що багато випадків виникнення цієї патології запобіжні. Здоровий спосіб життя, регулярне обстеження легень, дотримання рекомендацій лікаря допоможуть знизити ризик захворювання та полегшити стан хворого у разі виникнення ХОЗЛ.