Гістоплазмоз – причини, симптоми і лікування
28.02.2019Симптоми
Основний орган, який найбільшою мірою уражається при даному захворюванні – це легені. У них розвиваються специфічні гранульоми, всередині яких містяться гістоплазми. Рентгенологічно це може нагадувати туберкульоз, з яким необхідно проводити диференційну діагностику. Крім легеневої тканини в патологічний процес залучаються і лімфатичні вузли, селезінка, тобто органи імунної системи.
Перебіг гістоплазмозу залежить від реактивності організму. Тому прийнято розрізняти дві основні форми захворювання:
- Первинну
- Прогресуючу.
Первинний гістоплазмоз характеризується ураженням легеневої тканини. На початку захворювання будь-які клінічні прояви зазвичай відсутні. Пізніше з’являються:
- Кашель
- Болі в грудях
- Першіння в горлі
- Задишка і т.д.
- Гістоплазми (специфічні гранульоми) можуть або розсмоктуватися, або обизвествляется.
Прогресуюча форма гістоплазмозу має більш яскраві клінічні прояви, які включають в себе наступні:
- Легеневі симптоми посилюються
- З’являється підвищення температури тіла
- Різко знижується апетит
- Порушується всмоктування в кишечнику
- Значно знижується маси тіла.
- Також в окремий вид виділяється кишкова форма захворювання. Зазвичай вона розвивається у дітей.
Клінічно вона проявляється:
- Зниженням апетиту
- Нудотою і блювотою
- Проносом
- Болями в животі.
У рідкісних випадках до патологічного процесу залучаються кісткова тканина і суглоби різної локалізації. Для гістоплазмозу характерне утворення в підшкірно-жирової клітковини вузлів, які в подальшому виразкуються.
Причини
Гістоплазмоз розвивається в результаті інфікування грибками Histoplasma capsulatum. Ці грибки ростуть на середовищі Сабуро. Активне розмноження спостерігається при кімнатній температурі. Зовні мають вигляд цвілі.
Гриби-збудники гістоплазмозу мешкають в основному в грунті, особливо тієї, яка містить пташиний послід. Але самі птахи не хворіють гістоплазмозом, так як даний грибок для них не є патогенним.
Інкубаційний період захворювання складає від 5 до 18 днів після контакту із зараженим грунтом. Особливості деяких народностей, які полягають у створенні оптимальних умов для росту і розмноження Histoplasma capsulatum, визначають ендемічних захворюваність.
Як правило, перші клінічні прояви мають місце бути після оброблення землі, відвідування печер (так як кажани є ще одним резервуаром для цих грибків), прибирання приміщень, .в яких містять птахів.
Histoplasma capsulatum проявляє тропність до макрофагів і гігантським клітинам організму, що негативно позначається на стані імунітету. У них виявляються дріжджоподібні грибки, які мають округлу або грушоподібної форми.
Основний шлях зараження – це аерозольний, при якому суперечки гриба потрапляють в організм через дихальні шляхи. Однак може бути і первинне ураження шкірних покривів і слизових оболонок. Не виявлено передачі гриба від хворої людини або хворих тварин.
Діагностика
Діагностичний пошук включає в себе проведення наступних додаткових методів дослідження:
Інструментальні методи
- Ренгенологіческое й томографічне дослідження (МРТ, КТ) з метою виявлення змін легеневої тканини, наявність випоту в грудної та черевної порожнини, збільшення середостіння лімфовузлів.
- Ендоскопічне дослідження (бронхоскопія) з біопсією бронхіальної тканини
- Діагностична лапароскопія (розтин черевної порожнини), з подальшим забором тканини на гістологічне дослідження
- Пункція кісткового мозку.
Специфічними лабораторними методами дослідження при гистоплазмозе є:
- Обнаруженія Histoplasma capsulatum у виділеннях уражених органів (мокрота, кров, сеча і т.д.)
- Бактеріологічне або культуральне дослідження (висівання біологічного матеріалу на спеціальні середовища)
- Серологічні реакції, які виявляють підвищений рівень антитіл до гістоплазми (ІФА і ПЛР-реакція).
Ускладнення
Ускладнення гістоплазмозу виглядають наступним чином:
- Розростання сполучної тканини в легенях (пневмосклероз)
- Плеврит і перикардит
- Інфекційне ураження наднирників
- Хореоретініт (запалення сітківки)
- Надниркових залоз.
- Поширений гістоплазмоз, своєчасно не діагностіроавнний, може привести в протягом декількох тижнів до смерті людини.
Лікування
Лікування гистоплазмоза може бути:
- Консервативним
- Оперативним.
Консервативне лікування даного захворювання полягає в призначенні амфотерицину В, Кетоконазолу, які надають згубний вплив на Histoplasma capsulatum. Тривалість терапії визначається загальним станом пацієнта і регресом патологічних змін в органах і тканинах.
Шкірні вузли, які мають великий розмір, підлягають хірургічному видаленню з дотриманням всіх правил антисептики, щоб запобігти поширенню грибів з потоком крові.
Читати по темі: Поразка ЛОР-органів при ВІЛ-інфекції