Хронічний біль: що важливо знати про больовий синдром?

Що таке синдром хронічного болю

Міжнародна асоціація з вивчення болю визначає хронічний біль як болючі відчуття тривалістю не менше трьох місяців. Виникнення хронічного болю найчастіше пов’язане з порушеннями функцій нервової системи та соматичними патологіями, проте, як самостійне захворювання, хронічний больовий синдром розвивається при порушеннях психоемоційної сфери.

Причини появи хронічного болю

У появі хронічного болю основну роль відіграють не пошкодження будь-яких органів, а патологічні порушення сприйняття та інші психічні процеси. Вони можуть бути спровоковані такими подіями, як:

• травми та операції;
• перенесений інфаркт чи інсульт;
• серйозні стресові ситуації.

Дуже часто хронічним болям супроводжуються ознаки депресії:

1. порушення сну;
2. висока стомлюваність;
3. зниження концентрації уваги;
4. зниження самооцінки;
5. відчуття безнадійності.

Вірно і зворотне: більше половини хворих з клінічною депресією схильні до хронічних болів. Це взаємопідтримуючі патологічні процеси, що становлять замкнене коло. Спочатку біль може розвинутися як відволікаючий фактор після психологічної травми, але потім він стає додатковим пригнічуючим процесом, що підтримує депресію. В результаті утворюється міцний зв’язок між болем та депресією, який зміцнюють також явища м’язових спазмів.

М’язові спазми виникають і натомість стресу в людей, які ведуть малорухливий спосіб життя. Вони викликають біль, який може спровокувати або погіршити наявний хронічний больовий синдром.

Таким чином, при діагностованому хронічному болю потрібна комплексна терапія з обов’язковою корекцією симптомів депресії.

Хронічний біль: що важливо знати про больовий синдром?

Лікування хронічного болю

Насамперед слід зазначити, що діагноз «синдром хронічного болю» ставиться методом виключення після обстеження у лікарів різної спеціалізації. Існує безліч захворювань, при яких виникають подібні болі. Наприклад, хронічний біль у спині може бути пов’язаний із серйозними захворюваннями опорно-рухового апарату. Синдром хронічного тазового болю діагностується після обстежень таких фахівців, як уролог, гінеколог, гастроентеролог, невролог, ортопед. За відсутності виявлених захворювань та низької ефективності знеболювальних засобів слід перейти до лікування синдрому хронічного болю як самостійного захворювання.

Терапія при діагностованому синдромі хронічного болю складається з наступного комплексу заходів:

• медикаментозне знеболення;
• заходи щодо відновлення рухливості та зняття м’язової напруги (ЛФК, фізіотерапія, масаж, плавання тощо);
• відновлення хімічних процесів у мозку за допомогою антидепресантів;
• створення у пацієнта мотивації до одужання.

Оскільки знеболювальні засоби та антидепресанти мають цілий ряд протипоказань та побічних ефектів, самолікування синдрому хронічного болю є неприпустимим. Прийом будь-яких прописаних препаратів вимагає постійного лікарського контролю, щоб у разі потреби можна було змінити дозу або призначити інший препарат. Обов’язково дотримуйтесь погодинної схеми прийому ліків. Особливо важливим є нічне знеболювання, оскільки погано проведена ніч посилить ваш стан. Не можна дозволяти болю заважати вам спати, думати та діяти.

При лікуванні хронічного болю слід уникати будь-яких стресових ситуацій, дотримуватися здорового режиму дня, правильно харчуватися, бувати на свіжому повітрі, більше рухатися. Найкращі результати у лікуванні хронічного болю досягаються у курортно-санаторних умовах, а також у спеціалізованих центрах.

Як зняти больовий синдром?

При адаптації організму до хронічного болю знижується фізична рухливість, змінюється якість та ритм життя, погіршується психоемоційний статус, що поступово призводить до депресії. Пацієнтам з хронічним болем необхідне дбайливе поводження, моральна підтримка та консультації психолога. Все це може забезпечити спеціалізований реабілітаційний центр, де пацієнтам пропонуються різні курси відновлення після перенесених психічних та фізичних травм та захворювань. Лікування больового синдрому ефективно поєднує методи рухової та психологічної реабілітації. Важливим чинником успіху є атмосфера, що підтримує персонал центру. Комфортні палати готельного типу, здорова домашня кухня, спеціальні культурні програми, розташування центру в екологічно благополучному районі допомагають підтримувати гарний настрій пацієнтів та мотивувати їх до одужання. Хронічний біль обов’язково відступить, якщо правильно докласти зусиль.