Як лікують герпес на губах та які засоби застосовують?

Чому з’являється герпес на губах і як він проявляється

Відомо понад 200 видів вірусів сімейства герпесу (Herpesviridae). Ними інфіковано майже все живе на нашій планеті, за винятком грибів та окремих видів водоростей, проте загрозу для людини становить лише 8 різновидів цього вірусу – можливо більше, але решта поки що досить не вивчена. Серед герпесів, небезпечних для людини

• 1 тип (Herpes simplex virus 1, HSV-1, Human herpesvirus 1, ВПГ-1). Виявляється у вигляді висипань, що починаються у формі невеликого подразнення на обличчі, зокрема, на губах, що переходить у дрібні хворобливі бульбашки з лімфатичною рідиною. Відразу ж за інфікуванням вірус мігрує в нервову систему, де і присутній переважно в «сплячому» вигляді, аж до ослаблення імунітету. Це найпоширеніший і найбезпечніший тип герпесу – про нього і йтиметься далі в даній статті;
• 2 тип (Herpes simplex virus 2, HSV-2, Human herpesvirus 2, ВПГ-2). Майже ідентичний вірусу простого герпесу 1-го типу, але зовні локалізується на геніталіях. Передається статевим шляхом або від матері дитині через бар’єр плаценти;
• 3 тип (Herpes zoster, Varicella zoster, оперізуючий лишай, вірус вітряної віспи із сімейства герпесвірусів). Якщо при першій зустрічі з вірусом (у дитячому та юнацькому віці) він проявляється як звичайна вітрянка, то в дорослому віці хвороба протікає набагато важче: вірус вражає спинномозкові ганглії і в місці його локалізації відчуваються сильні болі, свербіж, а також з’являється одностороння гер. Самовиліковування настає самостійно через два-чотири тижні, але так звана постгерпетична невралгія може зберігатися ще місяці і навіть роки;
• 4 тип (Human Herpes Virus type 4, Epstein-Barr viru, вірус Епштейна-Барр, ВЕБ). Викликає інфекційний мононуклеоз, що протікає з незнижуваною протягом двох-чотирьох тижнів температурою 39-41 o C і запаленням лімфатичних вузлів. Більше половини людей переносять мононуклеоз у підлітковому віці, а до 35 років більшість має антитіла до вірусу Епштейна-Барр;
• 5 тип (Human herpesvirus 5, HCMV, Cytomegalovirus hominis, цитомегаловірус людини). Більше половини населення планети інфіковані цим вірусом, але він проявляє себе тільки в умовах імунодефіциту і може активізуватися під час вагітності, вражаючи плід, що розвивається. Тому він часто є причиною вроджених вад;
• 6 тип (Human Herpesvirus-6, HHV-6, HHV-6A та 6B, розеоловірус, ВГЧ-6). Цей вірус викликає захворювання під назвою розеола дитяча, зване також триденна лихоманка, раптова екзантема, псевдокраснуха, шоста хвороба, екзантема субитум. У переважній більшості випадків розеоловірус проявляється у ранньому дитячому віці до 2-х років і не потребує спеціального лікування;
• 7 тип (Human Herpesvirus-7, HHV-7, ВГЧ-7). Часто виявляється в організмі разом із вірусом шостого типу та майже ідентичний останньому. Імовірно, викликає синдром хронічної втоми (СХУ), синонімами якого є міалгічний енцефаломієліт, синдром імунної дисфункції, поствірусної астенії. Механізм виникнення синдрому пов’язують з неврозом центральних регуляторних центрів вегетативної нервової системи (де і базується вірус), в якій відбувається пригнічення зони, що відповідає за гальмівні процеси;
• 8 тип (Human Herpesvirus-8, HHV-8, ВГЧ-8, Kaposi’s sarcoma-associated herpesvirus, KSHV, радиновірус). Може викликати ряд важких захворювань, серед яких Саркома Капоші, окремі форми хвороби Кастельмана, первинна лімфома серозних порожнин вірус лише за стійкого зниження імунітету, наприклад, при ВІЛ-інфекції.

Механізм зараження вірусом простого герпесу може відбуватися так:

1. Вірус передається за допомогою прямого контакту (наприклад, через поцілунок), повітряно-краплинним шляхом (досить чхнути), через предмети особистої гігієни (бритви, гребінці, зубні щітки, рушники) або від матері до плода (вроджена форма герпесу);
2. Вірус, проникаючи через слизову оболонку і минаючи захисні бар’єри, надалі обґрунтовується в закінченнях нервових клітин людини, де починає розмножуватися (реплікуватися), вбудовуючи в генетичний код людини вірусні частки, а організм людини реагує на це, активуючи імунні захисні механізми. В результаті все закінчується тим, що вірус «рятується втечею», і фрагменти вірусної ДНК мігрують до трійчастого ганглія (нервовий вузол або сплетення трійчастого нерва), де і «засинають»;
3. Коли настає година «Х», і імунітет людини слабшає, вірус простого герпесу знову активізується і продовжує своє розмноження, що проявляється у вигляді хворобливих пухирцевих утворень на поверхні губ у місцях нейронів, що відходять від трійчастого нерва.

Хоча ми вище говорили про можливі шляхи інфікування простим герпесом, все ж таки більшість людей мають його вроджену форму. Тому, якщо ви хочете дізнатися, чи є у вас в організмі сплячий герпес, слід пройти дослідження в медичній лабораторії. Адже попереджений – значить, озброєний: ви зможете вживати заходів або для того, щоб уникнути зараження, або для того, щоб звести ризик прояву захворювання до мінімуму.

Загалом можна виділити чотири етапи розвитку «застуди на губах», що мають свою симптоматику:

• 1-й етап: “Пощипування”. Коли герпес просувається по нервових клітинах з ганглія до поверхні губ, одночасно реплікуючись, у місці його майбутнього «прориву» виникають больові відчуття, що перемежуються із свербінням, виникає почервоніння, поколювання та пощипування.
• 2-й етап: “Запалення”. Поява одного або декількох бульбашок, наповнених лімфатичною рідиною, що зростають у розмірах.
• 3-й етап: «Виразка». Герпетичні бульбашки лопаються, досягнувши свого максимального розміру самостійно або через розчісування, лімфатична рідина з безліччю фрагментів вірусної ДНК розтікається по поверхні губ, але може потрапити і на пальці рук, якщо мав місце тактильний контакт. У цей період хворий найбільш заразний для оточуючих.
• 4-й етап: «Струпоутворення». Після того як на місці пухирця, що лопнув, виникла виразка, над нею утворюється захисна кірочка, під якою виразка поступово загоюється, не залишаючи сліду. На цьому етапі дуже важливо не пошкодити скоринку та користуватися спеціальними кремами або мазями.

Весь процес – від перших ознак до позбавлення від герпесу на губах – займає від одного до двох тижнів, залежно від рівня імунітету, дотримання правил гігієни та рекомендацій лікаря щодо застосування тих чи інших лікарських засобів.

Як лікують герпес на губах та які засоби застосовують?

Лікування герпесу на губах спеціальними засобами

Отже, “застуда” або “лихоманка” на губах – це захворювання, яке викликається вірусом простого герпесу 1-го типу. З цього випливає, що й лікується він спеціальними противірусними лікарськими препаратами, які бувають зовнішніми (у вигляді мазі або крему) і приймаються внутрішньо. Однак герпес на губах може спричинити приєднання та інших, бактеріальних інфекцій, наприклад, в результаті розчісування та розриву герпетичних бульбашок з лімфатичною рідиною. Приєднані інфекції, або суперінфекції – як вони правильно називаються мовою медицини, можуть серйозно ускладнити і уповільнити загоєння ранки, тому слід також користуватися зовнішніми антисептичними засобами, спрямованими проти розмноження бактерій. Крім того, незайвими будуть креми та мазі, що мають у складі компоненти, що сприяють регенерації тканин.

Розглянемо кілька відомих лікарських засобів, що використовуються під час активізації вірусу простого герпесу 1-го типу.

• Ацикловір (Зовіракс, Віролекс, Герпевір, Герперакс, Ациклостад, Провірсан) — за розробку цього противірусного препарату у 1980-х роках XX століття його авторка отримала Нобелівську премію з фізіології та медицини. Принцип його дії такий, що він вбудовується в ланцюг вірусної ДНК, обриваючи її і тим самим блокуючи можливість її реплікації, при цьому на розмноження ДНК клітини людини він практично не впливає. При систематичному застосуванні ацикловір втрачає свою противірусну активність, тому його застосування має бути клінічно обґрунтовано. Ацикловір може прийматися внутрішньовенно краплинно, внутрішньо та зовнішньо (включаючи очну мазь). При зовнішньому застосуванні його призначають по 4-6 разів на добу протягом 5-10 днів.
• Валацикловір (Валтрекс, Валцикон, Вайрова, Валвір, Вірдел) – є хімічним попередником ацикловіру, або проліками щодо останнього. Це означає, що, потрапляючи в організм людини, валацикловір практично миттєво і повністю розщеплюється в ацикловір під впливом специфічного ферменту – валацикловіргідролази. Далі фармакологічна дія валацикловіру ідентична ацикловіру. Найчастіше призначається внутрішньо по 500 мг двічі на добу протягом 5-8 днів, при цьому першу добу може бути призначена «ударна» доза в 2 г.
• Пенцикловір (Феністил Пенцивір, Вектавір) – цей препарат на кшталт ацикловіру має схожий механізм впливу на вірусну ДНК: він також проникає в інфіковані клітини людини, не впливаючи на здорові клітини. Потрапляючи в організм, під впливом ферментів він перетворюється на біологічно активний пенцикловіру трифосфат, який, утримуючись в інфікованих клітинах протягом півдоби, не дає синтезуватися вірусної ДНК. Наноситься зовнішньо на пошкоджені ділянки кожні 2:00 протягом 3-4 діб.
• Фамцикловір (Фамвір, Мінакер) – проліки по відношенню до пенцикловіру, що має пероральну форму. Фаміцикловір негайно після прийому перетворюється на пенцикловір. Зазвичай його призначають внутрішньо у дозах 125 мг кожні 12 годин протягом 4-5 діб.
• Тилорон (Аміксин, Лавомакс) – давно відомий на російському та українському ринку препарат: у СРСР він був уперше синтезований ще 1975 року. На сьогодні механізми його впливу досить вивчені, він стимулює утворення альфа-, бета- та гамма-інтерферонів у клітинах людського організму – активних низькомолекулярних білків, що захищають клітини людини від вторгнення вірусу та його поширення по сусідніх клітинах. Тилорон приймають внутрішньо у середній разовій дозі 125 мг та курсовій – 750 мг.
• Докозанол (Еразабан, Герпаніт, Пріора) – препарат протидіє злиттю ВПГ з клітинною оболонкою, що призводить до внутрішньоклітинного поглинання вірусу та його подальшої реплікації. Механізм фармакологічного впливу докозанолу обумовлює показання для його застосування – рання стадія рецидивуючого простого герпесу. Застосовується зовнішньо по 5 разів на день протягом 4-6 днів.