Пахова грижа у дітей – причини, симптоми, лікування

Пахвинна грижа у дітей – випинання вагінального відростка крізь грижові ворота, може з’являтися у хлопчиків та дівчаток. В результаті утворюється мішок, у якому знаходяться внутрішні органи (петля кишечника, яєчники або маточна труба) – грижовий вміст. Це є патологією, тому що у нормі канал повинен заростати до народження.

Захворювання зустрічається у 5% випадків у доношених та до 25% у недоношених дітей. Нерідко патологія розвивається разом із водянкою яєчка, грижами спинного мозку, кістою насіннєвого канатика. У хлопчиків виявляють патологію до 10 разів частіше, ніж у дівчаток. Причиною є міграція яєчок з очеревини в мошонку через пахвинний канал.

Причини розвитку патології

Діти зустрічаються переважно вроджені грижі, коли вагінальний відросток після опущення тестикул не заростає. В результаті він стає грижовим мішком.

Причиною пахвинної грижі у дітей часто буває спадковість. В 11-12% випадків один із батьків у дитинстві переніс операцію.

У хлопчиків при внутрішньоутробному розвитку формується канал, який веде з пахвинної області до черевної. Через цей хід яйце опускається в пах, а за ним частина очеревини. Якщо канал не закривається, то при підвищенні тиску під шкіру випинаються внутрішні органи.

У дівчаток причиною є формування зв’язування матки, яка фіксує статеві органи. Якщо канал до народження не закривається, то пахова зона має повідомлення з черевною – випинається грижа.

Набуті захворювання дуже рідкісні. Вони можуть виникнути у хлопчиків-школярів, які зазнають великого фізичного навантаження, мають слабкі м’язи передньої черевної стінки.

Серед причин:

• підйом ваг;
• сильний кашель на фоні легеневих захворювань;
• надривний плач;
• хронічні запори;
• різке схуднення, ожиріння;
• малорухливий спосіб життя.

Форми захворювання

Залежно від розташування розрізняють грижі:

1. двосторонні – зустрічаються у дівчаток у 50% випадків, у хлопчиків – у 10%;
2. лівосторонні – у хлопчиків (30%);
3. правосторонні – у хлопчиків (60%);
4. прямі – спостерігаються рідко, випинання відбувається через дефект м’язів;
5. пахово-мошонкові у хлопчиків – поділяються на фунікулярні (канатикові) – 90 % випадків та
6. тестикулярні (яєчникові) – 10 %.

Пахова грижа у дітей – причини, симптоми, лікування

Симптоми пахової грижі у дітей

• Еластична припухлість може поширюватися на статеву губу (дівчатка), мошонку (хлопчики).
• Припухлість можна вправити руками, але при напрузі м’язів вона випинається.

Небезпечне утиск грижі, ознаками якого є:

• різкий біль у ділянці грижі;
• здуття живота, неможливість відходження газів;
• запор, проблеми із дефекацією;
• загальна слабкість організму;
• занепокоєння та постійний плач у немовлят.

При виявленні ознак обмеження необхідно терміново викликати швидку допомогу. У стаціонарі дитину огляне лікар, за необхідності проведе термінову операцію згідно з клінічними рекомендаціями. У хлопчиків іноді можна вправити грижу. Дівчаткам при утиску потрібне хірургічне втручання.

Якщо не надати термінової допомоги, проявиться симптоматика запалення очеревини – перитоніту. У дитини підвищується температура, малюка нудить і рве, можливі непритомності. Це небезпечний стан із ризиком смерті.

Діагностика захворювання

Патологію визначає лікар під час огляду за допомогою пальпації, проб із навантаженням. Дитину просять зробити нахил, покашляти, трохи натужитися. Лікар визначає еластичну чи м’яку консистенцію. У лежачому положенні грижу можна вправити і намацати розширене пахвинне кільце.

Для підтвердження діагнозу призначають ультразвукове дослідження пахових каналів, мошонки у хлопчиків, черевної порожнини, малого тазу у дівчаток. Також ефективним методом дослідження є рентгенографія із контрастом. Необхідно відрізнити пахвинну грижу у дитини від захворювань зі схожими симптомами: кісти зв’язки матки, насіннєвого канатика стегнової грижі, а також лімфаденіту.

При утиску пахової грижі припухлість ущільнюється, не піддається вправленню, дитині необхідно кваліфіковане лікування. Проводиться лапароскопічна операція, після якої діти швидко відновлюються. При утиску операція протікає складніше, існує ризик ускладнень.

Лікування хвороби

Консервативна терапія у дітей за допомогою бандажів та спеціальних пов’язок не застосовується. За відсутності ускладнень проводять видалення пахвинної грижі у дитини старше 6 місяців у плановому порядку.

Під час операції лікар перев’язує та видаляє мішок. Далі виконується пластика грижових воріт. Застосовують традиційний відкритий метод або лапароскопію, яка є кращою. Вона відрізняється мінімальним ушкодженням тканин, низькою крововтратою та швидкою реабілітацією.

Проведення операції у хлопчиків потребує особливої ​​обережності – не можна травмувати сім’явивідну протоку та судини насіннєвого канатика, щоб не допустити безпліддя.

При утиску грижі у дівчинки проводиться екстрена операція, щоб зберегти маточну трубу та яєчник. У немовлят-хлопчиків при утиску може бути застосована консервативна терапія з вправлення мішка.

Як відбувається операція:

• на грижу кладуть теплу грілку;
• внутрішньом’язово вводять спазмолітики;
• немовляті піднімають таз.

Якщо розщемлення немає, потрібна операція. Лікар оцінює стан органів, що розташовуються у грижовому мішку. Вправління можливе, якщо сальник, кишечник, яєчник та інші органи без патології. Інакше потрібна резекція.

Операції проводяться в умови стаціонару, малюка виписують додому того ж дня або наступного ранку. Ризик рецидивів мінімальний, відзначається лише у 1 % випадків, зазвичай, у недоношених дітей, або після екстрених операцій.

Ускладнення зустрічаються рідко, до них відносяться:

1. лімфоцілі;
2. безпліддя;
3. лімфостаз яєчника;
4. високе розташування яєчника.

Профілактичні заходи

У дітей в основному зустрічаються вроджені патології, тому головним заходом профілактики є виявлення ризиків та регулярний огляд у лікарів (дитячого хірурга, терапевта).

Щоб запобігти захворюванню, потрібно забезпечити дитині правильне харчування, своєчасно лікувати запори, контролювати роботу кишечника та виключити надмірні фізичні навантаження. Дитина має вести нормальний спосіб життя, займатися фізкультурою. Ожиріння та мала рухливість можуть призвести до патології.