Видалення матки при міомі: основні показання, наслідки операції

Показання для видалення матки при міомі

Абсолютними показаннями до проведення гістеректомії при міомі є:

• опущення або випадання матки при міомі;
• підозра на злоякісний процес.

Це саме ті випадки, коли операція дозволяє запобігти ускладненням і зберегти життя жінки.

Швидке зростання вузла, маткові кровотечі та болі внизу живота на даний момент не вважаються абсолютними показаннями до проведення гістеректомії.

Коли видалення матки не потрібне

Ці критерії не є показаннями для видалення матки:

1. Вік жінки старше 35-40 років. Видалення матки призводить до штучного наступу клімактеричного періоду, збільшення ризику серцево-судинних та інших ускладнень.
2. Жінка не планує вагітності. Відсутність планів виносити і народити дитину не привід надавати жінку серйозному втручанню в організм.
3. Множинні вузли у м’язовому шарі матки. Застосування альтернативних методів лікування дозволить зменшити розміри вузлів та зберегти репродуктивну функцію.
4. Вузол великого розміру. Емболізація маткових артерій дозволяє зменшити розмір вузла вдвічі навіть за великого розміру міоми.

У всіх цих випадках гінеколог може наполягати на проведенні гістеректомії. Перед тим як погодитись з його доводами, варто уважно вивчити можливості альтернативного лікування та ризики операції.

Чи небезпечна порожнинна операція з видалення як така?

Видалення матки при міомі, як ми сказали, це серйозна порожнинна операція. При використанні будь-якого способу та методу екстирпації можуть розвинутись різні патології:

• Наркозні ускладнення. Близько 95% смертей при гістеректомії пов’язано з ускладненнями при наркозі.
• Пошкодження сусідніх органів та судинно-нервових пучків. Навіть найдосвідченіший хірург може припуститися помилки. Найчастіше при видаленні матки ушкоджують сечовий міхур і сечоводу, що потребує повторної операції.
• Кровотеча під час операції. Особливо часто це ускладнення виникає при лапароскопічній гістеректомії. Складно провести ретельну перев’язку судин та зупинку кровотечі за допомогою ендоскопічних інструментів.
• Кишкова непрохідність. При видаленні матки в черевну порожнину потрапляє кров, тальк із рукавичок хірургів, мікроскопічні частинки пилу. Все це призводить до утворення спайок у черевній порожнині та може стати причиною кишкової непрохідності. В результаті потрібна повторна операція.
• Запалення та перитоніт. Будь-яке порушення в техніці проведення операції або обробці післяопераційної рани може призвести до нагноєння, запалення очеревини (перитоніту), утворення абсцесів та інших ускладнень.

Навіть без ускладнень реабілітація після видалення матки триває загалом 6–8 тижнів.

Видалення матки при міомі

Чим загрожує гістеректомія у майбутньому

Навіть через місяці та роки після операції ризики ускладнень не закінчуються. Згодом розвивається так званий постгістеректомічний синдром.

За даними д.м.н. Н. М. Підзолкова, постгістеректомічний синдром розвивається у 75-80% жінок протягом декількох років після видалення матки.

Більшість проявів постгістеректомічного синдрому виникають через естрогенну недостатність. Видалення матки призводить до зниження гормональної функції яєчників та всієї жіночої ендокринної системи.

На думку багатьох вітчизняних дослідників, збереження обох яєчників дозволяє відстрочити розвиток клімактеричного синдрому при гістеректомії на 4-5 років. Але чим молодша пацієнтка, тим раніше у неї виникає естрогенна недостатність.

• Зниження рівня естрогенів провокує розвиток серцево-судинних захворювань. У жінок віком до 50 років із віддаленою маткою ризик інсульту, ішемічної хвороби серця, інфаркту та серцевої недостатності значно підвищений. Ці дані були опубліковані у 2010 році у European Heart Journal.
• За даними медичних досліджень, збільшується ризик розвитку раку молочної залози, нирок, щитовидної залози.
• Виникають ознаки клімаксу: безсоння, депресія, підвищена пітливість, припливи, відчуття жару. Жінка вже у 40 років може відчути симптоми постменопаузи.
• Через порушення обміну кальцію виникає остеопороз. Кістки стають більш крихкими та ламкими, збільшується ризик переломів.
• Через дефіцит естрогенів з’являється сухість у піхві, болючість при статевому акті, знижується лібідо, зникає вагінальний оргазм або значно знижується його інтенсивність.
• Значно зростає ризик опущення стінок піхви, порушується сечовипускання. Нетримання сечі розвивається приблизно в 17% пацієнток.
  У 42,3% пацієнток після гістеректомії розвивається бактеріальний вагіноз, у 6,4% – неспецифічний вагініт.
• Розвивається метаболічний синдром, з’являються ендокринні розлади.
• У 52,2% випадках відзначається артеріальна гіпертензія, приблизно у третини жінок – ожиріння, приблизно у 25% – порушення ліпідного обміну.

Не всі жінки знають чим загрожує видалення матки при міомі. Видалення цілого органу неспроможна пройти безслідно для організму. Велика кількість ускладнень під час операції та після неї змусило вдосконалювати методи лікування міоми.

Отже, гістеректомія поступово відходить на другий план і залишається терапією порятунку. З’являються альтернативні, ефективніші та досконалі методи лікування цього захворювання.

Альтернативні видалення матки методи лікування міоми

До сучасних органозберігаючих методів лікування міоми відносяться міомектомія та емболізація маткових артерій. Багато клінік також пропонують метод ФУЗ-абляції, але його застосування обмежене.

• ФУЗ-абляція – експериментальний метод лікування. Його суть – вплив на міоматозні вузли за допомогою ультразвуку під контролем МРТ. Метод має великий ризик рецидивності, оскільки знищується не 100% пухлинних клітин. ФУЗ-абляція протипоказана при 5 і більше вузлах, якщо міома розташовується на задній стінці матки, а також якщо обсяг вузлів більше 500 см 3 .
• Міомектомія – оперативний метод лікування міоми. Міоматозні вузли видаляються хірургічно, при цьому матку зберігають. Цей метод має ті ж ускладнення під час операції, що видалення матки. Також недоліком способу є поява рубців на матці, що може значно ускладнити зачаття та вагітність. До 30% жінок стикається з рецидивом хвороби після міомектомії.
• Емболізація маткових артерій (ЕМА). Це альтернатива хірургічним операціям. У маточну артерію вводяться емболи – дрібні кульки. Вони перекривають кровотік у міоматозних вузлах, після чого пухлина некротизує. Цей процес є безпечним для організму. Метод ЕМА діє одночасно на всі осередки міоми і може використовуватись при будь-яких розмірах та локалізації вузлів. Емболізацію можна використовувати майже у всіх випадках, коли показано хірургічне лікування. Ця процедура може бути застосована у пацієнтів з високим операційним ризиком (із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, ожирінням). Ризик ускладнень не перевищує 1%.

Якщо не йдеться про негайне порятунок життя, варто двічі подумати, перш ніж прийняти рішення про гістеректомію. Є сенс задуматися про альтернативні сучасні методи лікування міоми без видалення матки. Пам’ятайте, що цей вибір завжди залишається пацієнтом.