Захворювання щитовидної залози: причини, симптоми та профілактика

Поширеність захворювань щитовидної залози серед чоловіків та жінок

Серед усіх захворювань залоз внутрішньої секреції патології щитовидної залози посідають друге місце за поширеністю (після проблем із підшлунковою залозою). Несправності у роботі цього органу діагностують, за статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно у кожного десятого жителя нашої планети. При цьому експерти зазначають, що з кожним роком ендемічний зоб, гіпотиреоз та інші хвороби щитовидки виявляються дедалі частіше. Виною тому — незбалансоване харчування, обтяжлива екологічна обстановка, вплив спадкових факторів і — якщо говорити про Росію — відсутність організованої системи профілактики йододефіцитних станів.

Існує кілька обставин, що сприяють розвитку захворювань щитовидної залози:

• порушення у роботі цього органу найчастіше спостерігаються у жінок;
• ймовірність розвитку патологій зростає у другій половині життя;
• якщо у вашій сім’ї у старших родичів вже був гіпер- або гіпотиреоз – то ви у групі ризику;
• щитовидка частіше виходить з ладу у людей, які зазнавали іонізуючого опромінення – у зв’язку з роботою або при лікуванні іншого захворювання;
• лікарі з особливою увагою ставляться до стану щитовидної залози у жінок, які готуються стати мамами, – через гормональні перебудови у вагітних нерідко трапляються збої в роботі ендокринної системи;
• у багатьох регіонах нашої країни – у Сибіру, ​​на Далекому Сході, на Уралі, на Алтаї і т.д. — спостерігається дефіцит природного йоду, через що місцеві жителі частіше страждають на ендемічний зоб.

Будова та функції щитовидної залози

Щитовидна залоза – орган розміром з дитячий кулачок, складається з двох часток і перемички між ними. Знаходиться заліза на передній поверхні шиї, метафорично за розташуванням та формою її можна порівняти з краваткою-метеликом.

• Функція щитовидки – виробництво гормонів внутрішньої секреції, тироксину (Т4), трийодтироніну (Т3) та кальцитоніну. Оскільки для вироблення перших двох потрібен йод, заліза виступає також як депо, де ця речовина накопичується.
• Йодвмісні гормони виконують важливу роботу: вони регулюють метаболізм, зростання та розвиток органів, вироблення та накопичення енергії. А кальцитонін, у свою чергу, контролює обмін кальцію в тілі людини, сприяючи зміцненню скелета.
• Щитовидна залоза не сама по собі “вирішує”, скільки і яких гормонів необхідно зробити. Провідну роль її роботі грає ще один гормон — тиреотропний (ТТГ) — який синтезується в гіпофізі (центрі ендокринної системи, що у головному мозку) і регулює активність щитовидки.

Якщо людина здорова, то рівні гормонів щитовидної залози в її крові піддаються лише невеликим коливанням. Щоб скласти первинне уявлення про роботу цього органу, медики вимірюють концентрацію загальної та вільної фракції Т3 та Т4, а заодно – концентрацію ТТГ. У разі сумнівів лікар може призначати додаткові аналізи, які дозволять підтвердити або спростувати здогади про зміни, що відбуваються в організмі.

Причини захворювань

Чому щитовидна залоза одного разу перестає працювати як слід? Відповісти на таке питання зовсім не просто, адже до кожної хвороби завжди веде комплекс факторів. У тих ситуаціях, коли патологія не пов’язана з нестачею йоду, який отримується з навколишнього середовища, або травмою шиї, однозначно назвати причину недуги неможливо. Лікарі не заперечують роль психологічного аспекту: часто проблеми зі щитовидкою дають себе знати на тлі сильних стресів особистого або професійного характеру (тому типові пацієнтки ендокринологів — вчителі і нещодавно розлучені люди). У будь-якому випадку, найважливіше — не прогаяти перші ознаки патології, адже це убереже вас від серйозних наслідків гормонального дисбалансу.

Захворювання щитовидної залози: причини, симптоми та профілактика

Симптоми та ознаки захворювань щитовидної залози

Нерідко порушення в роботі щитовидної залози оточуючі можуть помітити раніше, ніж сама хвора людина. Це пояснюється тим, що йому важко оцінювати зміни у своїй зовнішності та поведінці, особливо якщо симптоми наростають повільно.

Про неполадки в роботі щитовидки можуть говорити такі ознаки:

• значні коливання ваги без видимих ​​причин;
• прискорений пульс та серцебиття;
• тремтіння в руках, пітливість;
• зміни темпераменту – поява плаксивості та дратівливості або, навпаки, нетипова флегматичність та байдужість до раніше значущих подій;
• часті запаморочення та напади слабкості;
• почуття жару або, навпаки, мерзлякуватості – при раніше комфортній температурі;
• у жінок – нерегулярність місячних;
• кишкові розлади: хронічні проноси чи запори.

Зрозуміло, причиною кожного з цих явищ можуть бути й інші хвороби, проте якщо ви відзначили, що у вас чи у когось із вашого оточення нещодавно проявилися одразу кілька з перелічених вище симптомів, варто записатися на консультацію до лікаря-ендокринолога.

Які захворювання виникають при порушенні роботи щитовидної залози

Щитовидна залоза – складний механізм, тому найменші порушення у його роботі можуть виявлятися різноманітними симптомами, які маскуються під інші відомі хвороби – кардіологічні, неврологічні, гастроентерологічні. Однак можна позначити найпоширеніші порушення роботи щитовидки, з якими часто стикаються лікарі-ендокринологи.

Тиреотоксикоз

Якщо з певних причин щитовидна залоза занадто активно починає синтезувати Т3 та Т4, у людини виникає тиреотоксикоз (надлишок гормонів). Він проявляється прискореним обміном речовин – пацієнт втрачає сон, худне, потіє, хвилюється, скаржиться на різкі перепади настрою, запаморочення та слабкість. Згодом, якщо тиреотоксикоз не лікувати, він призводить до дуже характерного для захворювань щитовидної залози симптому: екзофтальму (витрішкуватість). Найчастіше в основі цього стану лежить дифузний токсичний зоб (Базедова хвороба) – аутоімунне захворювання, при якому тканини щитовидної залози починають безконтрольно синтезувати гормони. У жінок ця патологія спостерігається набагато частіше, ніж чоловіки.

Гіпотиреоз

Зворотна ситуація відбувається, коли гормонів щитовидки синтезується дуже мало. В результаті обмін речовин у людини сповільнюється, вона стає млявою, сонливою, загальмованою. Навколишні відзначають, що пацієнт повніє, а обличчя його стає одутлим – місяцеподібним. Помітною ознакою недуги є випадання волосся із зовнішніх куточків брів. Причиною гіпотиреозу може стати як окреме захворювання, наприклад, ендемічний зоб або хронічне запалення залози, так і неправильне лікування тиреотоксикозу.

Еутіреоз

Але й нормальний вміст гормонів щитовидної залози в аналізі ще не привід розслаблятися. У деяких випадках таке «благополуччя» може бути лише короткостроковим станом між гіпертиреозом і гіпотиреозом або — навпаки. До того ж деякі смертельно небезпечні новоутворення щитовидної залози можуть виникати на тлі збереження її функції. Тому навіть у випадках, коли зовнішні та внутрішні симптоми не отримують обґрунтування за результатами лабораторної діагностики, важливо пройти повне обстеження та виключити серйозну патологію до того, коли хвороба перейде у занедбану стадію.

Профілактика захворювань щитовидної залози

Керувати роботою щитовидної залози ми, звичайно, не в змозі. Але — варто вжити всіх необхідних дій, щоб звести до мінімуму порушення її функцій. Відмова від куріння, регулярні профілактичні огляди у ендокринолога, вживання багатих йодом продуктів (морська капуста, морепродукти, йодована сіль) та дотримання режиму дня зменшать ймовірність того, що вам колись доведеться спостерігатися у лікаря з проблемами щитовидки.