Дисбактеріоз кишечника: симптоми, корекція і лікування

Симптоми дисбактеріозу

Дисбактеріоз – проблема, яка в 90% випадків вражає кишечник дитини. Відповідно вся клінічна картина обумовлена ​​порушеннями функції шлунково-кишкового тракту з наростанням симптомів диспепсії.

Найбільш поширені ознаки дисбалансу бактерій:

1. пенистость калу – випорожнення набувають неприємного кислий запах і стають рідшими;
2. біль в животі за типом колік;
3. постійне підтягування ніжок до живота, для того, щоб зменшити больовий синдром;
4. емоційна лабільність, примхливість, постійний плач, погіршення сну;
5. відрижка повітрям або залишками їжі;
6. блювота (з’являється в важких випадках);
7. підвищене газоутворення в кишечнику (метеоризм),
8. порушення стільця по типу запору або діареї;
9. різні форми алергічних реакцій – дерматит, свербіж, висипи на шкірі.

Виразність клінічної картини багато в чому залежить від конкретного збудника, який проявляє найбільшу активність в кишечнику. Також симптоми визначаються станом імунної системи маленького пацієнта і характером вигодовування.

При виявленні вказаних вище ознак батькам варто звернутися до педіатра. Лікар зможе оцінити стан дитини і виключити більш серйозну патологію. При необхідності спеціаліст призначить адекватне лікування.

Причини дисбактеріозу

Патогенетичною основою розвитку дисбактеріозу є порушення балансу між умовно-патогенними і корисними бактеріями в кишечнику.

Факторами, які провокують виникнення відповідної проблеми, є:

• Недоношеність. В даному випадку кишечник дитини вимагає більше часу для завершення свого формування і заселення правильної мікрофлорою.
• Занадто тривале перебування новонародженого окремо від матері. У нормі малюка викладають на живіт жінці відразу після народження з метою обміну «рідний» мікрофлорою. Однак при різних ускладненнях маленького пацієнта можуть забирати в інкубатор або реанімаційне відділення, що не сприяє нормальному заселення корисних бактерій.
• Штучне вигодовування. Суміші можуть імітувати грудне молоко мами, але вони на 100% не можуть замінити його, що і підвищує ризик розвитку дисбактеріозу.
• Прийом антибіотиків. Антибактеріальні засоби вбивають не тільки патогенні мікроорганізми, а й корисні.
  Інфекційні захворювання. Запальний процес супроводжується порушенням мікрофлори і пошкодженням слизової кишечника.
• Первинні або вторинні зниження імунітету (загострення хронічних соматичних захворювань).

Чим більше факторів одночасно впливає на організм пацієнта, тим вище шанс розвитку дисбактеріозу.

Дисбактеріоз кишечника: симптоми, корекція і лікування

Діагностика дисбактеріозу

Після збору анамнезу і ретельного аналізу скарг пацієнта педіатр проводить огляд маленького пацієнта. Під час пальпації може відзначатися здуття живота і болючість передньої черевної стінки. Для підтвердження діагнозу доктор призначає додаткові дослідження:

• мікроскопічне дослідження калу;
• бактеріологічне дослідження калу;
• комплекс традиційних лабораторних тестів для оцінки загального рівня здоров’я (аналіз крові, сечі, «біохімія крові»).

Якщо лікар вважає, що дисбактеріоз у пацієнта є наслідком загострення якогось іншого захворювання, дитина додатково направляється на консультацію до суміжних фахівців (кардіолог, гастроентеролог, невролог, інфекціоніст та ін.).

Лікування дисбактеріозу

Дисбактеріоз – патологічний стан, який не представляє критичної загрози здоров’ю дитини, але може серйозно погіршувати його самопочуття. Належний догляд за малюком і адекватне лікування сприяють швидкій нормалізації стану пацієнта.

З цією метою можуть використовуватися такі методи і препарати:

1. Регулярне годування дитини. Оптимальним є грудне молоко, а при його відсутності – адаптовані штучні суміші.
2. Прибуток – препарати, які сприяють відновленню нормального кількості корисних мікроорганізмів в кишечнику.
3. Пребіотики – речовини, які стимулюють ріст власних колоній корисних бактерій.
4. Сорбенти. У разі серйозних порушень травлення для зв’язування неперетравлених частинок їжі показаний прийом ентеросорбентів. Вони нейтралізують токсини, що знаходяться в просвіті кишечника, і виводять їх з організму.

При виконанні рекомендацій лікаря усунути проблему вдається протягом декількох тижнів. Головне – не ігнорувати клінічні симптоми, а звертатися вчасно до педіатра.

Профілактика дисбактеріозу

Імовірність розвитку дисбактеріозу допомагають зменшити наступні заходи:

• контакт «шкіра до шкіри» відразу після народження;
• раціональне харчування дитини – ідеально грудне вигодовування і відсутність докормов раніше
• покладеного терміну;
• миття рук перед їжею.

Читати по темі: Здуття живота: чи є привід для занепокоєння?