Анорексія у дітей – причини, симптоми, діагностика

Анорексія в дітей віком зустрічається рідше проти дорослими пацієнтами – 4-6% проти 8-15%. Згідно зі статистичними даними, проблема виникає не раніше 11-12 років. Страждають переважно дівчатка. Проте за останні кілька років кількість хлопчиків, які зіткнулися з анорексією у підлітковому віці, зростає (від 0,29% до 1,14%).

Дитяча анорексія – захворювання, яке на сьогоднішній день ставить більше запитань, ніж дає відповіді. Патологію важко виявити на ранніх стадіях розвитку, оскільки дитина сама не відразу розуміє, що вона навмисно відмовляється від їжі. Вчені вважають, що офіційні дані не розкривають повною мірою всієї картини поширення проблеми, оскільки в статистиці враховуються лише клінічно значущі (ускладнені) випадки, коли дитина потребує інтенсивної терапії.

Нервова анорексія – захворювання, що характеризується поєднанням психологічного/психіатричного розладу із соматичними порушеннями. На тлі зміни поведінки дитини через брак поживних речовин в організмі відбувається ціла низка негативних та небезпечних змін. Вони впливають на функціонування практично всіх органів та систем. Залежно від втрати маси тіла виділяють такі ступені тяжкості хвороби:

• І – дефіцит маси тіла становить від 10 до 19%;
• ІІ – 20-29%
• ІІІ – понад 30%.

Небезпека анорексії в дітей віком полягає у неадекватному функціонуванні внутрішніх органів прокуратури та систем і натомість недостатнього харчування. Це загрожує розвитком таких наслідків, як загальне виснаження, порушення розвитку нервової системи, захворювання опорно-рухового апарату, безпліддя, дисфункція ШКТ та інші.

При виявленні ознак нервової дитячої анорексії рекомендується не гаяти часу, марно намагаючись щось виправити самостійно. Тільки кваліфікована допомога з боку одночасно кількох фахівців дозволить досягти гарного терапевтичного результату. І чим раніше буде розпочато лікування, тим швидше настане одужання.

Симптоми нервової анорексії у дітей

Основним симптомом дитячої анорексії є надмірна худорлявість дитини. На ранніх стадіях виявити хворобу який завжди просто. Особливо якщо дитина не проходить регулярні медичні огляди, під час яких проводяться антропометричні вимірювання. Більшість пацієнтів потрапляють у поле зору фахівців вже у занедбаних випадках, коли потрібне серйозне медикаментозне лікування.

Крім нестачі ваги, анорексія може виявлятися такими ознаками:

• втрата апетиту та небажання їсти;
• загальна слабкість;
• порушення ритму сну;
• блідість шкіри, як наслідок анемії;
• дратівливість;
• напади булімії – надмірне бажання їсти;
• погіршення стану волосся, нігтів, шкіри;
• збільшення кількості епізодів респіраторних інфекцій;
• погане загоєння навіть незначних травм.

Крім зазначених вище ознак клінічна картина може супроводжуватися симптомами порушення функції внутрішніх органів. Найчастіше діти скаржаться на прискорене серцебиття, задишку, появу набряків на нижніх кінцівках, нудоту.

Причини нервової анорексії у дітей

Причини нервової анорексії у дітей Причиною дитячої нервової анорексії прийнято вважати незадоволеність підлітків своїм тілом. Через постійний вплив засобів масової інформації, культивування певних ідеалів краси, демонстрацію успішності окремих представників шоу-бізнесу у підлітків формуються стереотипи. Вони оцінюють себе та намагаються бути схожими на своїх кумирів. Внаслідок таких порівнянь виникає незадоволеність власним тілом. Одним із варіантів вирішення проблеми в очах підлітка стає навмисна відмова від повноцінного харчування.

Анорексія у дітей – причини

Психологи та психіатри в ході досліджень виявили, що більшість пацієнтів із нервовою анорексією є гіперсоціальними. Це означає, що їм дуже важливо:

• бути в центрі уваги;
• отримувати схвальні відгуки про свою діяльність та зовнішній вигляд;
• добиватися успіхів у щоденних починаннях.

60-65% підлітків, які страждають від цього захворювання, є старостами класу, гуртка чи інших зборів. У багатьох пацієнтів є «комплекс відмінника». Тому за невідповідності критеріям свого ідеалу такі підлітки схильні до радикальних заходів для досягнення мети. Одним із них є відмова від їжі для відчутного зниження ваги.

Психологи також вказують на можливі проблеми в сім’ї, коли батьки надто вимогливі до дитини і постійно ставлять приклад інших дітей або навіть дорослих.

Діагностика нервової анорексії у дітей

Діагностика нервової анорексії у дітей Діагностика анорексії передбачає комплексний аналіз стану дитини з урахуванням цілого ряду факторів. Лікар, що веде прийом, докладно спілкується як із самим пацієнтом, так і з його батьками.

При зборі анамнезу особлива увага звертається на такі моменти:

• тривалість існуючих змін у порушеннях харчової поведінки;
• динаміка зростання, маси тіла (від моменту початку хвороби і зараз);
• зміни менструального циклу у дівчаток;
• застосування фізичних чи медикаментозних методів зниження ваги – провокування блювотного
• рефлексу, прийом проносних тощо;
• наявність супутньої патології.

Після цього проводиться зважування пацієнта, розраховується індекс маси тіла (ІМТ). Лікар оцінює наявність розладів травлення. Для повноцінної оцінки функції організму пацієнт здає серію лабораторних тестів:

• загальний та біохімічний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз крові на глюкозу;
• аналіз на інфекційну групу (ВІЛ, сифіліс, гепатити, С).

За наявності відхилень у функціонуванні шлунково-кишкового тракту або серцево-судинної системи додатково проводиться електрокардіографія (ЕКГ) та фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС).

Також пацієнта консультує психіатр, психолог, дієтолог. На основі отриманої інформації встановлюється діагноз нервової анорексії у дітей, виявляється найімовірніша причина та складається програма комплексного лікування.