Хронічний остеомієліт: причини захворювання, основних симптоми, лікування і профілактика
11.10.2019Являє собою запальне ураження кісткового мозку, що супроводжується ураженням все елементів кістки таких, як окістя, губчаста і компактне речовина. Відповідно до статистичних даних розвиток остеомієліту після травм та хірургічних втручань спостерігається в 6,5% від усіх хвороб опорно-рухового апарату.
Причини
Які передбачають факторами до переходу остеомієліту в хронічну форму є некоректне або пізно розпочате лікування, а також неправильне проведення хірургічного лікування. Крім цього, хронізації процесу сприяє неправильне дренування гнійного вогнища, що може бути викликано неправильним розтином окістя над ураженої зоною і виконанням в невідповідному вогнища запалення фрезевих отворів.
Основними помилками антибіотикотерапії вважається використання антибіотиків без урахування змінюється чутливості до них патогенної флори і раннє переривання курсу лікування.
Симптоми
При переході захворювання в хронічну форму спостерігається поліпшення стану пацієнта. Хворі відзначають зниження вираженості болю, але при цьому вони набувають ниючий характер. Також у таких хворих може спостерігатися формування Свищева ходів, які мають вигляд складної системи каналів, які виходять на поверхню шкіри досить далеко від основного вогнища.
З Свищева ходів відбувається помірне відділення гнійного секрету. У період ремісії може спостерігатися поліпшення стану хворого. У цей період також спостерігається зникнення болів і зменшення обсягів гнійних виділень. Іноді відбувається повне закриття Свищева ходів.
Тривалість ремісії при хронічному остеомієліті може варіюватися від декількох тижнів до десятків років. Розвиток рецидиву може бути викликано:
- супутніми захворюваннями,
- зниженням імунітету
- закриттям свища, що викликає скупчення гною в сформувалася порожнини кістки.
При рецидиві недуги спостерігається стерта картина гострого остеомієліту.
Діагностика
Діагностування хронічної форми остеомієліту в більшості випадків не пов’язане з особливими труднощами. Для підтвердження діагнозу пацієнтові призначають магніторезонансну томографію і ренографію. Для виявлення розташування Свищева ходів і їх зв’язку з вогнищем інфекції застосовують фістулографія.
Лікування
Хірургічне лікування остеомієліту проводиться при:
виявленні у пацієнта остеомієлітичних порожнин і виразок,
- гнійних свищів,
- секвестрів,
- несправжніх суглобів,
- частих рецидивів з інтоксикацією,
- виражених болів і порушення функції кінцівки,
- малігнізації,
- порушення діяльності інших органів і систем внаслідок хронічної гнійної інфекції.
Іноді проводять некректомія, засновану на видаленні секвестрів, грануляцій, остеомієлітичних порожнин разом з внутрішніми стінками і видаленням свищів з подальшим їх промивним дренуванням. Після санації порожнин пацієнтові проводять кісткову пластику.
Профілактика
Профілактика хронічного остеомієліту заснована на суворому дотриманні принципу патогенетичної терапії гострого остеомієліту, чому сприяють рання діагностика, своєчасна госпіталізація, надання необхідної хірургічної допомоги в повному обсязі і призначення коректного лікування.
Читати по темі: Бурсит: симптоми і лікування