Вібраційна хвороба

Вібраційна хвороба – професійне порушення, яке розвивається у людей, що працюють в цехах з ручним інструментом, наприклад у шахтарів, будівельників, металургів, водіїв трамваїв і великої будівельної техніки.

Причини і результати розвитку

Основна причина появи вібраційної хвороби – постійний вплив на певні частини тіла або організм в цілому механічних коливань. Вібрація негативно позначається на загальному стані людини, але особливо гостро на коливальні рухи постійного характеру реагують кістково-м’язова та нервова системи. Крім того, вібрація негативно впливає на стан органів слуху:

• високочастотні хвилі створюють дратівливий шум,
• який впливає на рецептори, що знаходяться в лабіринті вуха.

В результаті цього може розвинутися стійке зниження слуху.

Вібраційна хвороба

Також фахівці довели, що механічні коливання високої частоти сприяють посиленню вироблення норадреналіну, надмірний вміст якого викликає спазм кровоносних судин, що може призводити до розвитку серцево-судинних захворювань.

Не можна не відзначити негативний вплив вібрації на стан центральної нервової системи. Під дією коливань відбувається роздратування нервових центрів, що призводить до зниження їх функціональних здібностей, яке виражається в погіршенні контролю над тонусом судин, нестійкості артеріального тиску з розвитком спазму судинних стінок. На тлі тривало поточного ангиоспазма погіршується трофіка тканин, знижується кровопостачання нервово-м’язових і суглобових волокон.

Основні симптоми вібраційної хвороби

Клінічна картина при вібраційної хвороби залежить від типу вібрації, яка може бути локальною, загальною і комбінованою. При загальному вібраційному впливі, яке зустрічається переважно у водіїв і робітників великих механізованих заводів, патологічні ознаки виникають не відразу, а після закінчення 4-5 років регулярної роботи в несприятливих умовах праці.

Пацієнти відзначають наступні прояви вібраційної хвороби загального характеру:

• постійні головні болі;
• ломоту в м’язах і суглобах;
• підвищену стомлюваність, яка часто поєднується з іншими ознаками хронічної втоми;
  безсоння;
• зниження опірності організму до інфекцій;
• тремор повік, тремтіння пальців рук у витягнутому положенні;
• періодичні болі в животі, які фахівці часто приймають за синдром роздратованого кишечника.

У разі впливу локальної вібрації, що виникає переважно при роботі з ручними будівельними інструментами, клінічна картина буде дещо відрізнятися від симптомів вібраційної хвороби загального типу.

При локальному вібраційному ураженні виникають наступні ознаки:

1. тягнуть дискомфортні відчуття в суглобах рук і ніг, переважно ночами і в період відпочинку;
2. відчуття дрібних поколювань і мурашок по тілу;
3. зниження чутливості кінчиків пальців і ніг, нетривалий оніміння;
4. підвищення пітливості;
5. потовщення рогового шару шкіри і нігтьових пластин;
6. загальне нездужання;
7. головні болі, запаморочення;
8. погіршення сну;
9. зниження стійкості до низьких температур: підвищення гнучкості кінцівки, осередкове побіління кінчиків пальців рук і ніг в зимову пору року або при роботі з холодною водою.

При поєднанні вібрації і шумового впливу може розвиватися кохлеарний неврит (нейросенсорна туговухість), що призводить до зниження слуху.

Діагностика вібраційної хвороби

Діагностикою вібраційної хвороби займаються терапевти і неврологи. Але найчастіше пацієнтам потрібна консультація вузькопрофільних фахівців: отоларинголога, кардіолога, гастроентеролога. Обстеження включає збір анамнезу. Дуже важливо з’ясувати справжні причини виникнення симптомів вібраційного впливу, щоб вживати всіх необхідних заходів для усунення дії несприятливих чинників середовища.

Для постановки точного діагнозу використовують різні методи і процедури:

• електроміографію;
• електрокардіографію;
• холодові проби;
• ультразвукові та інструментальні методи дослідження органів травного тракту, структур вуха.

За своїми клінічними проявами захворювання схоже з невритом, радикулітом, енцефалітом, поліміозитом, хворобою Рейно. Тому необхідно проводити диференційну діагностику з цими та деякими іншими захворюваннями, щоб поставити точний діагноз і призначити ефективне лікування вібраційної хвороби.

Особливості лікування вібраційної хвороби

Своєчасно розпочате лікування дозволяє усунути більшу частину ознак вібраційної хвороби і відновити гарне самопочуття пацієнта. Чим довше організм піддавався впливу вібрації, тим тривалішим повинні бути терапевтичні та реабілітаційні заходи.

Що належить до причин вібрації та чинників

Найчастіше фахівці практикують комплексний підхід до вирішення проблеми. Комбіноване лікування вібраційної хвороби включає призначення судинорозширювальних препаратів, засобів, що поліпшують обмін речовин в тканинах, які стимулюють трофічні процеси.

Величезна роль в одужанні пацієнтів, які зазнали впливу вібрації, відводиться фізіотерапевтичному лікуванню.

Воно включає наступні процедури і методи:

1. кисневі, радонові, сірководневі, гальванічні, йодобромні ванни;
2. електрофорез;
3. циркулярний душ;
4. електросонотерапію;
5. УВЧ-терапію;
6. магнітотерапію;
7. імпульсну терапію;
8. лімфодренажні методики.

Читати по темі: Синдром Рейно