Харчова алергія

Харчова алергія

23.01.2019 Off By admin

Харчова алергія – це одне з найбільш поширених алергічних станів, обумовлене непереносимістю з’єднань в складі деяких продуктів харчування. Прояви захворювання різноманітні: шкірні симптоми (висипання, свербіж, кропив’янка), порушення функції шлунково-кишкового тракту (диспепсичні розлади), іноді можливі системні анафілактичні реакції. Діагностика проводиться за допомогою постановки шкірних алергологічних проб, вивчення анамнезу та харчового щоденника хворого, виконання лабораторних аналізів. Лікування полягає в елімінації провокують продуктів з раціону пацієнта, призначення антигістамінних засобів, в рідкісних випадках – десенсибилизирующей імунотерапії.

Причини

Велика частина випадків захворювання обумовлена ​​гіперчутливістю першого типу, опосередкованої виділенням IgE і активацією тканинних базофілів. Безпосередньою причиною патології є потрапляння в шлунково-кишковий тракт білкових з’єднань, які розпізнаються імунітетом і запускають його аномальний відповідь. Виявлено величезну кількість привертають до харчової алергії станів і особливостей організму, частина яких характерна тільки для дітей. Це є ще однією причиною частого розвитку алергічної реакції в дитячій популяції. Серед найбільш поширених чинників, що сприяють виникненню харчової непереносимості, виділяють:

  • Особливості алергену. Гіперреактивність частіше викликають антигени їжі, що володіють високу імуногенність і здатні без деградації долати бар’єри травної системи (зокрема, агресивне середовище шлунка). Велика частина з них міститься в коров’ячому молоці, рибі, білку яєць, злаках, деяких фруктах (полуниця, цитрусові) і горіхах. Близько 80% всіх випадків захворювання обумовлено гіперчутливістю до даних продуктів.
  • Генетичні чинники. Розвиток непереносимості може бути обумовлено спадковими і генетичними властивостями організму. Вони можуть проявлятися підвищеним рівнем реактивності, аномальною активністю імунітету та іншими станами, які полегшують розвиток алергічних реакцій.
  • Вікові особливості шлунково-кишкового тракту. Виникненню алергії на продукти сприяють спостерігається у дітей висока проникність стінок шлунково-кишкового тракту, низька кислотність шлункового соку, порушення складу мікрофлори кишечника. Ці умови полегшують контакт алергену з імунокомпетентними клітинами, що запускають алергічний процес.

На ймовірність виникнення захворювання також впливає кількість потрапив всередину організму алергену, характер кулінарної обробки продуктів, що містять в собі провокують речовини. Непереносимість продуктів може бути наслідком перехресної алергії на пилок рослин або побутову пил. Сенсибілізацію організму при цьому викликають антигени, що переносяться по повітрю, але реакцію можуть ініціювати і продукти харчування, що мають схожі сполуки в своєму складі.

Все про харчову алергію

Все про харчову алергію

В процесі розвитку харчової алергії спочатку виникає сенсибілізація організму – вона відбувається при першому контакті з алергеном. Останній розпізнається клітинами імунітету, які через ряд проміжних реакцій викликають утворення імуноглобулінів класу Е, специфічних до даного білкового з’єднанню. Антитіла такого типу мають властивість адсорбуватися на поверхні тканинних базофілів, залишаючись там тривалий час. При повторному надходженні провокуючого антигена він зв’язується з IgE, які активують тучні клітини, викликаючи їх дегрануляцію з виходом гістаміну. Цей біогенний амін обумовлює розширення кровоносних судин, набряк тканин, подразнення нервових закінчень – дані зміни проявляються свербінням шкіри, кропив’янку, диспепсичними розладами.

Особливістю алергії до харчових компонентів в дитячому віці є виключення етапу сенсибілізації з патогенетичної ланцюга захворювання. Антитіла проти алергену потрапляють в організм дитини трансплацентарно або з грудним молоком від матері, яка страждає від непереносимості деяких продуктів. З цієї причини жінкам з алергією особливо важливо контролювати своє харчування в період вагітності та годування груддю – в іншому випадку існує ризик розвитку патології у немовляти. Але тривалість такого стану у дітей незначна – материнські антитіла повністю елімінуються з організму через кілька тижнів після припинення природного вигодовування.

Симптоми харчової алергії

Клінічна картина патології досить різноманітна, статистично частіше реєструються шкірні симптоми, що виникають протягом 2-х годин після прийому їжі. Розвивається свербіж, висипи різної локалізації, зазвичай еритематозного характеру. Частина пацієнтів скаржиться на кропив’янку та інші набряклі явища на поверхні шкіри. Залежно від тяжкості алергії і характеру провокуючого речовини ці симптоми можуть зберігатися протягом декількох годин або днів. Після цього, за умови відсутності контактів з алергеном, шкірні прояви зазвичай повністю і безслідно зникають. При продовженні вживання небезпечного продукту алергічна реакція реєструється знову, причому кожен новий епізод має все більш вираженими і важкими симптомами.

Харчова алергія може проявлятися порушеннями шлунково-кишкового тракту в перші години після вживання алергенних продуктів. Хворі скаржаться на болі в животі, нудоту, іноді блювоту і діарею. При особливо високою алергічної готовності організму дані симптоми здатні розвиватися вже в момент прийому їжі.

Диспепсія супроводжується набряком слизових оболонок порожнини рота, губ, поверхні язика. Іноді такий алергічний процес призводить до закладеності носа, сльозотеча, кон’юнктивіту, що створює помилкову картину полінозу або непереносимості побутового пилу.

Окремі продукти харчування (арахіс, деякі види риб, полуниця) містять алергени, що викликають сильні системні реакції – ангіоневротичний набряк та анафілактичний шок, що супроводжуються спазмом гортані і падінням артеріального тиску. У хворих на бронхіальну астму гіперчутливість до компонентів їжі може спровокувати розвиток нападу за механізмом перехресної алергії. Ряд хворих відзначає появу головних болів, підвищеної стомлюваності і слабкості після вживання страв з провокуючими продуктами.

Ускладнення

Найбільш важким ускладненням харчової алергії є анафілактичний шок, викликаний масованої дегрануляцією базофілів і виділенням великої кількості гістаміну. Він виникає при схильності до непереносимості певних продуктів або при тривалому ігноруванні проявів захворювання.

Харчова алергія - що робити і як лікувати

Харчова алергія – що робити і як лікувати

Триваюче надходження алергену в організм призводить до поступового наростання симптомів і в кінцевому підсумку провокує розвиток шоку. Якщо алергія супроводжується блювотою або діареєю, то тривалий контакт з антигеном може призводити до електролітним порушень. Серед інших ускладнень можна виділити виникнення перехресної непереносимості антигенів квіткового пилку або побутового пилу, інфікування шкіри в результаті расчесов і пошкоджень.

Діагностика

Визначення харчової алергії проводиться алергологом-імунологом, при цьому важливий тісний і довірчий контакт лікаря з пацієнтом або його батьками (при розвитку патології у дітей). Для діагностики захворювання використовують дані анамнезу, результати лабораторних та імунологічних досліджень, а також провокаційних тестів. Останні слід використовувати тільки в разі відносно низькою реактивності організму і легкості проявів алергії. При наявності ризику системних реакцій (набряку Квінке або анафілактичного шоку) проведення досліджень, які передбачають контакт пацієнта з алергеном, заборонено. Підтвердження діагнозу і визначення провокуючого продукту проводять за наступним алгоритмом:

  1. Огляд і збір анамнезу. Оглядаються шкірні покриви хворого для визначення характеру і вираженості висипань, в спірних випадках може знадобитися консультація дерматолога. Аналізується харчової анамнез: з’ясовується, які продукти вживалися в останні дні і в якій кількості. На основі цього обмежується коло можливих алергенів, що полегшує подальші дослідження.
  2. Лабораторні аналізи. В загальному аналізі крові незначна еозинофілія визначається лише при сильних або неодноразових епізодах алергії. За свідченнями мікроскопічному дослідженню піддають змиви носоглотки, мазки-відбитки з кон’юнктиви – в них також виявляються еозинофіли. Біохімічне дослідження крові виявляє високий рівень імуноглобулінів класів E і G.
  3. Шкірні алергологічні проби. Для точного визначення алергену використовують аплікаційні проби або прик-тест. При цьому на шкірні покриви наносять еталони антигенів, які потрапили під підозру в ході розпитування хворого. Розвиток почервоніння і набряку є позитивною реакцією і вказує на наявність непереносимості алергену.
  4. Імунологічні аналізи. До них відносять твердофазний імуноферментний тест (ELISA) і радіоаллергосорбентний тест (RAST). Їх проводять для визначення типу провокуючого антигена при високій реактивності організму, коли шкірні проби виключені. Ці аналізи з високою точністю визначають наявність специфічних до алергену IgE в крові хворого

Диференціальну діагностику харчової алергії слід проводити з іншими захворюваннями алергічного характеру (поліноз, атопічний дерматит) і шкірними патологіями (екзема, інфекційні ураження). При розвитку диспепсичних розладів необхідно виключити ризик харчової токсикоінфекції або інших хвороб травної системи. Іноді симптоми, схожі з проявами алергії, можуть виникати через вживання незвичних або екзотичних страв. Зазвичай дані стану мимовільно зникають за кілька годин і рідко виникають повторно.

Лікування харчової алергії

Лікувальні заходи в практичній алергології включають три етапи: полегшення симптомів алергії, прискорення елімінації алергену і запобігання подальших контактів з ним. При непереносимості незамінних продуктів харчування використовується десенсибилизирующая імунотерапія. Важливо також враховувати ризик перехресних реакцій, тому після виявлення алергену фахівець може обмежити споживання відразу ряду страв. Їх виключення з раціону надійно гарантує відсутність нових епізодів харчової алергії. Основні етапи лікування складаються з:

  1. Симптоматичної терапії. Застосовують антигістамінні засоби в різних формах випуску – у вигляді таблеток, сиропів (в педіатричній практиці) і назальних спреїв. У більшості випадків одноразового прийому препаратів цієї групи досить для повного усунення проявів харчової алергії. При більш важкому перебігу фахівцем може бути призначено їх курсове застосування.

    Харчова алергія у дітей

    Харчова алергія у дітей

  2. Елімінації алергену з організму. Може забезпечуватися як призначенням спеціальної гіпоалергенної дієти, так і фармакологічними методами. У разі недавнього (кілька годин) попадання провокуючого продукту в шлунково-кишковому тракті ефективні ентеросорбенти – активоване вугілля, полісорб. Вони пов’язують антигени в просвіті кишечника, не даючи їм проникати в системний кровотік. Якщо після проникнення алергенів пройшло кілька днів, або вони надходили в організм протягом тривалого часу, то їх елімінація можлива тільки природним шляхом. Кілька прискорити її можна інфузійної терапією або призначенням діуретиків.
  3. Алерген-специфічної імунотерапії (Асіта). Цей етап лікування можливий тільки після повноцінної діагностики патології і точного визначення провокуючого антигена. Призначається в разі, якщо перелік заборонених продуктів занадто великий, або в нього потрапляють незамінні компоненти їжі. АСИТ полягає у введенні поступово підвищуються дозувань алергену з метою вироблення імунологічної толерантності до нього.

Читати по темі: Алергія на пеніцилін