Скронева епілепсія – це небезпечно?

Епілепсія – складне неврологічне захворювання з тисячолітньою історією. Однією з найпоширеніших (до 45% випадків) форм є скронева епілепсія, тобто патологічний осередок збудження локалізується в скроневій частці головного мозку.

Багато джерел навіть виділяють її, як окреме захворювання. Відмітна особливість скроневої епілепсії – ця форма найгірше піддається лікуванню, в 30% антіконвульсівнимі препарати не надають взагалі ніякого ефекту.

Причини розвитку скроневої епілепсії

Розділяють дві групи причин виникнення скроневої епілепсії (ВЕ):

1. Перинатальні (період внутрішньоутробного розвитку і пологи): внутрішньоутробна інфекція і багатоводдя, гіпоксія плода, передчасні пологи, кортикальна дисплазія задуха при пологах, пологова травма.
2. Постнатальні (з моменту народження і протягом життя): різні захворювання головного мозку (інфекції, запалення, кісти, пухлини), черепно-мозкові травми (конкретно, скроневої частки), алкогольна залежність (є навіть поняття алкогольної епілепсії), авітаміноз, гіпоглікемія, порушення кровообігу, інтоксикації і т.д.

Скронева епілепсія: симптоми, діагностика, лікування

У переважній більшості випадків скроневої епілепсії виявляється порушення в будові гіпокампу – склероз гіпокампа.
Існує думка, що епілепсія передається у спадок, проте це не відповідає реальності. Саме захворювання не є спадковим, однак, успадковується специфічна реакція нейронів на подразники, що і може спровокувати дебют захворювання.

Симптоми скроневої епілепсії

Перші ознаки скроневої епілепсії зазвичай проявляються з піврічного віку і до 6-7 років. Іноді прояви хвороби настільки непомітні, що батьки не реагують на них, вважаючи звичайним нездужанням. Такий стан може зберігатися все життя, а може і прогресувати і бурхливо проявитися в пубертате.

Найчастіше напади при ВЕ парціальні (локальні), але при тяжкому перебігу захворювання патологічна активність може поширюватися з однієї частини тіла на навколишні, і в підсумку повністю захоплювати організм, викликаючи так званий вторинно генералізований епілептичний напад.

Початок нападу при скроневої епілепсії зазвичай виражається:

• з боку моторики: мимовільні рух (поворот долоні, очей, голови в певну сторону), неадекватні дії (хворий починає перекладати речі з місця на місце, переодягатися і т.д.);
• з боку відчуттів: галюцинації (візуальні, слухові, нюхові, смакові) носять характер «здалося», чим відрізняються від справжніх галюцинацій;
• вестибулярні порушення: запаморочення, втрата рівноваги; психічні прояви: напади тривоги, панічні атаки, відчуття дереалізації і деперсоналізації;
• часто напад супроводжується неясними болями в області серця або розладом шлунково-кишкового тракту (болями в шлунку, слабкістю кишечника).

Скронева епілепсія – лікування

Ці симптоми можна вважати аурою перед складним парціальним приступом, який супроводжується неусвідомленими компульсивними діями:

• неконтрольоване ковтання,
• смоктальний рефлекс,
• жувальні рухи щелепою,
• гримасничанье,
• моргання, озирання на всі боки,
• потирання рук,
• прітопиванія.

Іноді епілептичний напад, навпаки, може виражатися в завмиранні хворого в неприродній позі. У деяких випадках відбувається втрата свідомості без судомного синдрому. Під час нападу хворий зазвичай не реагує на навколишні стимули, а після нападу не пам’ятає, що робив під час нього.

Діагностика і лікування скроневої епілепсії

Методи діагностування єдині для всіх форм епілепсії і виробляються, в першу чергу, за допомогою МРТ і енцефалографії. При медикаментозному лікуванні (застосовуються препарати карбамазепіну, вальпроати, барбітурати) спостерігається зменшення числа нападів в 2 рази у 60% хворих, а у 25% період ремісії досягає 5 років і більше.

При важких формах скроневої епілепсії показано хірургічне втручання – резекція скроневої частки ГМ або амігдалотомія (розсічення мигдалеподібного тіла). В такому випадку повне позбавлення від нападів досягає 80%.

Читати по темі: Аномалії розвитку головного мозку