Сезонний афективний розлад. Як розпізнати і що робити

Причини розвитку

Існує кілька теорій розвитку цієї патології:

1. Хронобіологічна теорія, згідно з якою має місце молекулярно-біохімічне порушення циркадних ритмів («внутрішнього годинника» людини). Вважається, що не останнє значення в цьому процесі має зниження тривалості світлої доби в осінньо-зимовий час і нестача сонячного світла для організму людини.
2. Моноамінова теорія стверджує, що в основі сезонних депресій лежить зниження вироблення в осінньо-зимовий період біологічно активних речовин головного мозку (нейромедіаторів): серотоніну, норадреналіну та допаміну.
3. Теорія стрес-діатезу полягає у наявності схильності організму (діатезу) до цього захворювання, розвиток якого провокується зовнішніми несприятливими факторами.
4. Генетична теорія. Причиною сезонного афективного розладу може бути аномалія певних генів у 11 хромосомі, а також наявність генетичної схильності (спадковість).

Симптоми та прояви

Можна виділити два основні типи проявів сезонних депресій:

1. Перший тип характеризується сонливістю, вираженим апетитом, тягою до борошняного та солодкого, підвищенням маси тіла, метеочутливістю.
2. Другий тип, навпаки, проявляється зниженням чутливості (анестезією) до всього, що відбувається – зниженням потреби уві сні, відсутністю апетиту, пригніченням реакцій організму на будь-які зовнішні впливи та подразники.

Перший тип афективних розладів має більш сприятливий характер, періоди депресії при цьому більш короткі (до чотирьох місяців) і легше піддаються лікуванню.

Другий тип протікає значно важче. Для нього характерні тривалі епізоди «загострення», у яких період депресії може тривати до 6–9 місяців і більше. За відсутності адекватного лікування можливе виникнення про подвійних депресій. У разі сезонність не простежується, і має місце чи кілька тривалих періодів депресії друг за одним. Щоб не допускати таких станів, важливо вчасно звернутися за допомогою до фахівця.

Сезонний афективний розлад. Як розпізнати і що робити

Якщо говорити про конкретні прояви сезонного афективного розладу, його симптоми наступні:

• пригнічений настрій, відсутність позитивних реакцій у певну пору року – осінь, зиму чи весну;
• симптоми зберігаються два тижні та більше;
• зниження здатності до зосередження уваги, запам’ятовування, розсіяність;
• погане самопочуття в ранкові години та покращення самопочуття до вечора;
• швидка стомлюваність, зниження загального тонусу, відсутність сил, зниження рухової активності.

Симптоми сезонного афективного розладу збігаються з ознаками тяжких соматичних захворювань чи проявами серйозних психічних розладів. Своєчасна диференціальна діагностика у кваліфікованого спеціаліста дозволить встановити причини захворювання та оперативно розпочати терапію.

Як лікувати сезонний афективний розлад

В основі розвитку сезонних депресій лежить порушення обміну речовин у тканині головного мозку, а також порушення циркадних ритмів людини у зв’язку із нестачею сонячного світла. Тому основними методами лікування даної патології є фармакотерапія та світлолікування.

• Лікарська терапія полягає у призначенні антидепресантів. Сучасні антидепресанти мають гарну переносимість, є безпечнішими порівняно препаратами попередніх поколінь, але при цьому зіставні з ними за ефективністю.
• Світлолікування – це курс сеансів яскравого контрастного світла, спрямованого у вічі пацієнта. Яскраве світло впливає на сітківку ока і викликає рефлекторну активацію вироблення серотоніну.
• Психотерапія є допоміжним компонентом комплексного лікування та застосовується на всіх стадіях даної патології. Даний метод допомагає пацієнтові змінити ставлення до захворювання – полегшити суб’єктивне переживання симптомів, підвищити мотивацію до лікування.

Важливу роль лікуванні грає збалансована дієта, вітамінотерапія, помірні фізичні навантаження і ведення активного життя.

Сезонний афективний розлад успішно лікується. Самолікування не гарантує стійкий та тривалий результат. Кваліфіковані фахівці, які мають позитивний досвід у терапії даного захворювання, оперативно проведуть диференціальну діагностику, уточнять діагноз та призначать адекватне лікування.