Виявлення синдрому Дауна. Вагітність і пологи
08.05.2020Народження дитини з синдромом Дауна – це, звичайно ж, велике психологічне навантаження для батьків. Безумовно, від випадковостей не застрахований ніхто, але запобігти подібній цілком реально. Особливо, з огляду на сучасний рівень розвитку діагностичної медицини.
Народження дитини з синдромом Дауна – це, звичайно ж, велике психологічне навантаження для батьків. Безумовно, від випадковостей не застрахований ніхто, але запобігти ситуації подібну цілком реально. Особливо, з огляду на сучасний рівень розвитку діагностичної медицини.
Амніоцентез
Довгий час єдиним методом діагностики цього спадкового захворювання до народження дитини було дослідження навколоплідних вод, взятих за допомогою амніоцентезу – методики, що дозволяє брати амніотичну рідину за допомогою тонкої голки через мікроскопічний прокол в животі майбутньої мами. Однак, в силу ряду особливостей, цей метод не можна використовувати для обстеження всіх вагітних. Піддавалися – і піддаються – цій процедурі тільки жінки з груп ризику, наприклад, позднородящей.
Сучасні методи
Однак дитина з синдромом Дауна може народитися у будь-якої пари: навіть у 25-річних жінок є один шанс з 1250. Для тотального скринінгу вагітних були розроблені методики неінвазивної антенатальної (від лат. Ante – перед і natus – народження) діагностики, засновані на визначенні в венозної крові жінок різноманітних біохімічних маркерів.
- Порівняльний огляд різних скринінгових методик опублікував в жовтні 2004 року Британський медичний журнал (British Medical Journal, BMJ). Спираючись на вимоги Національного скринінгового комітету Великобританії (National Screening Committee, NSC), вчені вивчили кілька комплексів антенатальної діагностики.
- Перспективним методом ранньої діагностики є визначення за допомогою ультразвуку розміру воротнічкової зони плода (nuchal translucency, NT). При наявності синдрому Дауна між 11-ою і 13-ою тижнем у плода з’являється підшкірна рідина в задній частині шиї. Однак в огляді підкреслюється, що методика ще потребує експертної оцінки і досить рідкісного поки що обладнання. Число хибнопозитивних результатів, за оцінкою NSC, досягає 20%, і застосування його як самостійного методу дослідження не очікується.
- Найбільш ефективною виявилася, як і слід було очікувати, комбінована методика, що включає в себе ультразвукове дослідження товщини воротнічкової зони, а також визначення в сироватці крові ряду біохімічних маркерів. На 10-13 тижні визначалися асоційований з вагітністю плазмовий протеїн А (pregnancy associated plasma protein-A – PAPPA) і вільна β-субодиниця хоріонічного гормону людини (св. Β-ХГЛ, b-hCG). Після 14 тижня вагітності (оптимально – на терміні 16-18 тижнів) проводився так званий «потрійний тест»: досліджувалися рівень жіночого статевого гормону – вільного естріолу (unconjugated oestriol, uE3), сироваткового альфа-фетопротеїну (alpha-fetoprotein (AFP), а також загального ХГЧ або вільної β-субодиниці ХГЛ – хоріонічного гонадотропіну людини (beta-human chorionic gonadotrophin, b-hCG, бета-ХГЛ). Дана методика дала всього близько 1 відсотка псевдопозитивний спрацьовувань. В інших випадках діагноз підтвердився при дослідженні амніотичної рідини.
- Зі зменшенням кількості досліджень знижується і ефективність методик. Так, проведення тільки традиційного «потрійного тесту» – AFP, uE3 і b-hCG (альфа-фетопротеїн, вільний естріол і бета-хоріогіческій гонадотропін людини) на 14-20-ій тижнях вагітності, дає хибний результат в 9,3% випадків. Визначення в сироватці крові тільки альфа-фетопротеїну навіть не потрапило в огляд, так як виявилося непридатним для діагностики даного захворювання.
У вимогах до методикам антенатальної діагностики синдрому Дауна Національний скринінговий комітет Великобританії вказує, що прийнятною може вважатися та скринінгова програма, яка дає не менше 75% позитивних результатів і не більше 3% хибнопозитивних. Жінкам, у яких за допомогою подібних методик виявлено високий ризик народження хворої дитини, необхідно проводити інвазивні дослідження (амніоцентез і т.д.) для встановлення остаточного діагнозу.
Читати по темі: Синдром Дауна: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика