Гломерулонефрит – причини, симптоми і лікування
01.03.2019Гломерулонефрит є імуно-запальну реакцію, яка вражає ниркові клубочки, при цьому є клінічні прояви як з боку нирок, так і з боку інших органів і систем.
Гломерулонефрит може класифікуватися за різними ознаками. Так, за характером перебігу виділяють:
- гострий
- хронічний
- латентний (виявляються тільки характерні зміни сечі і незначне підвищення артеріального тиску
- швидкопрогресуючий.
Патологічний процес може бути в залежності від причинних факторів:
- Первинним – ураження нирок є початковим
- Вторинним – є системні імуно-запальні захворювання, наприклад, системний червоний вовчак, ревматизм та інші.
Клінічні форми гломерулонефриту представлені таким чином:
- гематурична, при якій в сечі виявляється дуже велика кількість еритроцитів
- нефротична
- змішана
Виділяють також активну і неактивну фази захворювання.
Симптоми хвороби
Перші симптоми починають з’являтися приблизно через 2-3 тижні після епізоду стрептококової інфекції. Вони різні і залежать від клінічного варіанту гломерулонефриту. Однак все симптоми діляться на дві основні групи:
- Ниркові
- Позаниркових.
- Початок захворювання може мати класичну клінічну картину або проявлятися лише одним симптомом з трьох класичних:
- Підвищення артеріального тиску
- Поява набряків
- Зміни в сечі (найбільш типова ознака – це наявність еритроцитів в сечі вище норми).
Причини хвороби
Основним причинним фактором є бета-гемолітичний стрептокок, але можуть бути і інші мікроорганізми.
Імунна система при розвитку гломерулонефриту спочатку працює неправильно, що і призводить до пошкодження власних тканин організму. В даному випадку це ниркові клубочки. Таким чином, це захворювання є сенсибілізацію організму до тих чи інших мікроорганізмів. При вторинних гломерулонефритах є системні порушення в імунній системі. Це переважно дифузні захворювання сполучної тканини.
Прийнято виділять сприятливі фактори, які підвищують ймовірність розвитку аутоімунного запалення. До них відносяться:
- Вплив низьких температур на організм
- Прийом алкоголю у великих кількостях
- Введення імунних препаратів – це вакцини, сироватки, імуноглобулінів
- Попередні стрептококові інфекції – ангіна, ревматизм, ураження м’яких тканин і т.д.
Діагностика
Діагностичний пошук при підозрі на гломерулонефрит включає в себе наступні додаткові методи дослідження:
- Загальноклінічний аналіз сечі і аналіз сечі по Нечипоренко (зниження або збільшення обсягу сечі, поява в сечі білка (протеїнурія), мікрогематурія (еритроцити в сечі))
- Загальноклінічний аналіз крові (може бути підвищена ШОЕ, відзначається лейкоцитоз, еозинофілія)
- УЗД нирок
- Ревмопроби.
Ускладнення
Відсутність своєчасного лікування гострого гломерулонефриту призводить до наступних ускладнень:
Гостра недостатність функції нирок
- Поразка головного мозку (енцефалопатія), яке проявляється судомним синдромом, втратою свідомості, мимоволі що відбуваються актами сечовипускання і дефекації
- Гостра недостатність функції серця по левожелудочковому типу (дуже високий ризик смертельного результату).
Хронічний гломерулонефрит може ускладнитися:
- Злоякісним підвищенням артеріального тиску (еклампсією)
- Хронічною недостатністю серця, печінки і нирок
- Загостренням хронічних інфекційно-запальних захворювань
- Уремічний плеврит, перикардитом, перитонітом.
Лікування хвороби
- Лікування гломерулонефриту засноване на наступних принципах:
- Імуносупресія (призначаються глюкокортикоїди)
- Корекція наявних патологічних змін (зниження артеріального тиску, підвищення білка в крові і т.д.)
- Призначення антибіотиків, активних у відношенні стрептококів, якщо вони виявлені в організмі.
Читати по темі: Причини, симптоми і лікування гіперурикемії