Остеохондроз хребта

Остеохондроз хребта

05.12.2018 Off By admin




Остеохондроз хребта – це хронічне захворювання, при якому відбуваються дегенеративні зміни хребців і знаходяться між ними міжхребцевих дисків.

Залежно від місця ураження хребта розрізняють:

  • остеохондроз шийного відділу,
  • остеохондроз грудного відділу,
  • остеохондроз поперекового відділу.

Для діагностики остеохондрозу хребта необхідно проведення рентгенографії, а в разі його ускладнень (наприклад, грижі міжхребцевого диска) – МРТ хребта. У лікуванні остеохондрозу хребта поряд з медикаментозними методами широко застосовують, рефлексотерапію, масаж, мануальну терапію, фізіопроцедури і лікувальну фізкультуру.

Симптоми остеохондрозу хребта

Головним симптомом остеохондрозу хребта є біль. Біль може бути гострою з високою інтенсивністю, вона посилюється при найменшому русі в ураженому сегменті і тому змушує пацієнта приймати вимушене положення. Так при остеохондрозі шийного відділу хребта пацієнт тримає голову в найменш болючою позі і не може її повернути, при остеохондрозі грудного відділу біль посилюється навіть при глибокому диханні, а при остеохондрозі поперекового відділу пацієнту складно сідати, вставати і ходити. Такий больовий синдром характерний для здавлення корінця спинномозкового нерва.

Чому болить хребет?

Чому болить хребет?

Приблизно в 80% випадків спостерігається тупий біль постійного характеру і помірної інтенсивності. У подібних випадках при огляді лікаря необхідно диференціювати прояви остеохондрозу хребта від міозиту м’язів спини. Тупий біль при остеохондрозі обумовлена ​​надмірним компенсаторним напругою м’язів, що утримують вражений хребетно-руховий сегмент, запальними змінами або значним розтягуванням міжхребцевого диска. У пацієнтів з таким больовим синдромом вимушене положення відсутня, але виявляється обмеження рухів і фізичної активності. Пацієнти з остеохондрозом шийного відділу хребта уникають різких поворотів і нахилів головою, з остеохондрозом поперекового відділу – повільно сідають і встають, уникають нахилів тулуба.

Всі симптоми остеохондрозу, які проявляються тільки в районі хребта, відносяться до вертебральних синдром. Всі зміни, що локалізуються поза хребта, формують екстравертебральних синдром. Це можуть бути болі по ходу периферичних нервів при здавленні їх корінців на виході з спинного мозку. Наприклад, люмбоишиалгия – болі по ходу сідничного нерва при остеохондрозі поперекового відділу хребта. При остеохондрозі шийного відділу хребта це судинні порушення в вертебро-базилярному басейні головного мозку, викликані здавленням хребетної артерії.

Ускладнення остеохондрозу хребта

Ускладнення остеохондрозу пов’язані з грижею міжхребцевого диска.

До них відносять:

  1. Здавлення спинного мозку (дискогенна миелопатия), для якого характерно оніміння, слабкість певних м’язових груп кінцівок (в залежності від рівня стискання), що призводить до появи парезів, м’язова атрофія, зміна сухожильних рефлексів, порушення сечовипускання і дефекації.
  2. Міжхребцева грижа може стати причиною здавлення артерії, яка живить спинний мозок, з утворенням ішемічних ділянок (інфаркт спинного мозку) із загибеллю нервових клітин.
  3. Це проявляється появою неврологічного дефіциту (порушення рухів, випадання чутливості, трофічні розлади), що відповідає рівню і поширеності ішемії.
Читайте також:  Відкритий перелом

Діагностика остеохондрозу хребта

Діагностику остеохондрозу хребта проводить невролог або вертебролог. На початковому етапі виробляють рентгенографію хребта в 2-х проекціях. При необхідності можуть зробити зйомку окремого хребетного сегмента і зйомку в додаткових проекціях. Для діагностики міжхребцевої грижі, оцінки стану спинного мозку і виявлення ускладнень остеохондрозу застосовують магнітно – резонансну томографію (МРТ хребта). Велику роль відіграє МРТ в диференціальної діагностики остеохондрозу та інших захворювань хребта: туберкульозний спондиліт, остеомієліт, пухлини, хвороба Бехтєрєва, ревматизм, інфекційні ураження. Іноді у випадках ускладненого остеохондрозу шийного відділу хребта необхідно виключення сирингомиелии. У деяких випадках при неможливості проведення МРТ показана мієлографія.

Профілактика остеохондрозу

Профілактика остеохондрозу

Прицільне дослідження ураженого міжхребцевого диска можливо за допомогою дискографії. Електрофізіологічні дослідження (викликані потенціали, електронейрографія, електроміографія) застосовують для визначення ступеня і локалізації ураження нервових шляхів, спостереження за процесом їх відновлення в ході терапії.

Лікування остеохондрозу хребта

У гострому періоді показаний спокій в ураженому хребетно-руховому сегменті. З цією метою при остеохондрозі шийного відділу хребта застосовують фіксацію за допомогою коміра Шанца, при остеохондрозі поперекового відділу – постільний режим. Фіксація необхідна і при остеохондрозі шийного відділу з нестабільністю хребетного сегмента.

У медикаментозної терапії остеохондрозу застосовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): диклофенак, німесулід, лорноксикам, мелоксикам, кеторалак. При інтенсивному больовому синдромі показані анальгетики, наприклад, анальгетик центральної дії флупіртін. Для зняття м’язової напруги використовують міорелаксанти – толперизон, тизанидин. У деяких випадках доцільно призначення протисудомних препаратів – карбамазепін, габапентин; антидепресантів, серед яких перевага надається інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (сертралін, пароксетин).

Лікування остеохондрозу народними засобами

Лікування остеохондрозу народними засобами

При виникненні корінцевого синдрому пацієнту показано стаціонарне лікування. Можливе локальне введення глюкокортикоїдів, противоотечная терапія, застосування витягнення. У лікуванні остеохондрозу широко використовується фізіотерапія, рефлексотерапія, масаж, лікувальна фізкультура. Застосування мануальної терапії вимагає чіткого дотримання техніки її виконання і особливої ​​обережності при лікуванні остеохондрозу шийного відділу хребта.

Операції на хребті показані насамперед при значному здавленні спинного мозку. Воно полягає у видаленні грижі міжхребцевого диска і декомпресії спинномозкового каналу. Можливе проведення мікродискектомії, пункційної валоризації диска, лазерної реконструкції диска, заміни ураженого диска імплантатом, стабілізації хребетного сегмента.

Читати по темі: Деформуючий остеоартроз