Кіста менісків

Кіста меніска – заповнена рідиною порожнина в товщі меніска. Захворювання частіше розвивається в молодому і середньому віці. Прийнято вважати, що причиною кістозного переродження менісків є постійна підвищене навантаження на колінний суглоб (при важкій фізичній роботі або заняттях спортом). Найчастіше уражається зовнішній меніск, рідше – внутрішній (співвідношення 5: 1). Основна скарга хворих з кістою меніска – біль, що виникає і посилюється при рухах в суглобі. При огляді на бічній поверхні коліна виявляється припухлість. Остаточний діагноз виставляється за даними артроскопії, УЗД або МРТ колінного суглоба. Лікування полягає в повному видаленні зміненої меніска.

Симптоми

У пацієнта виникають болі в області суглобової щілини, що посилюються при навантаженні на колінний суглоб і зникаючі в спокої. При огляді травматолога виявляється щільна, болюча при пальпації припухлість розміром від 0,5 до 3 см по боковій поверхні суглоба.

1. Дрібні кісти менісків розташовуються на рівні суглобової щілини, зникають при згинанні і знову з’являються при розгинанні коліна, іноді не промацуються. У міру збільшення кісти меніска пухлиноподібнеосвіта виходить за межі суглоба і поширюється по шляху найменшого опору.
2. Кіста зовнішнього меніска зазвичай виникає в середній третині зовнішньої частини меніска, рідше – в області переднього або заднього рогу. Кіста менісків не з’єднує з капсулою суглоба, яка під тиском зростаючого пухлиноподібного утворення поступово стоншується.

Лікування кісти меніска

Як правило, випинання розташовується ззаду від зовнішнього бічного зв’язування. Кіста внутрішнього меніска випинається ззаду або спереду від внутрішньої бокової зв’язки, рідше видається через товщу зв’язки. Тривало існуюча кіста меніска викликає дегенеративні зміни кісткової тканини і призводить до розвитку деформуючого артрозу.

Діагностика

У травматології діагноз кісти менісків виставляється на підставі клінічної картини, результатів УЗД колінного суглоба, артроскопії або МРТ колінного суглоба. При розвитку деформуючого артрозу виростка великогомілкової кістки виявляються характерні зміни на рентгенограмах (симптом Раубера-Ткаченко).

Зрозуміло, що не кожен пацієнт знає, до якого лікаря звертатися з подібними скаргами. Так ось, вам до травматолога, хірурга або ортопеда. Щоб поставити правильний діагноз, необхідно провести ретельну діагностику і для цього використовують такі методи дослідження:

• магніто-резонансну томографію (вельми поширена на сьогоднішній день, оскільки дає зображення в кількох проекціях, не піддаючи при цьому пацієнта опроміненню),
• комп’ютерну томографію (пошарове дослідження м’язової тканини, дає інформацію про її стан, розмір, розташування),
  

  Кіста меніска колінного суглоба

• артроскопію (метод діагностики та лікування шляхом введення інструментів через маленькі надрізи по 0,5 см),
• артрорентгенографію колінного суглоба в трьох проекціях (обстежуваний ділянку піддається рентгенівському випромінюванню, але в деяких випадках, цей метод дослідження доцільніше),
• ультразвукове дослідження,
• термополярографію.

Лікування

Пацієнту рекомендують зменшити навантаження на колінний суглоб. При вираженому больовому синдромі призначають знеболюючі та нестероїдні протизапальні препарати. Остаточне лікування кісти менісків неможливо без операції, проте повне видалення кістозно зміненого меніска призводить до швидкого розвитку деформуючого артрозу.

Кіста меніска – причини

Тому оперативне втручання повинно бути якомога більш щадним. Кращим варіантом є видалення меніска шляхом ендоскопічної артроскопії, що дозволяє зменшити травматичність операції і знизити ймовірність розвитку ускладнень. Залежно від локалізації і розміру кісти меніска виконується розтин кісти або видалення ушкодженої частини меніска.

Читати по темі: Кіста жовчного міхура