Хвороба Пертеса (або остеохондропатия голівки стегна)

Хвороба Пертеса (або остеохондропатия голівки стегна) відноситься до числа найбільш часто зустрічаються захворювань кульшового суглоба у дітей у віці від 3 до 14 років

і є найпоширенішою в дитячому віці різновид асептичного некрозу головки стегнової кістки.

Діагностика та лікування дітей з хворобою Пертеса

Ознаки хвороби Пертеса

Термін «асептичний некроз» в даному випадку означає омертвіння кісткової тканини епіфіза (тобто верхньої півсфери) голівки стегна неінфекційної природи.

Як самостійне захворювання вперше була описана хірургами: англійською Легга [Legg A. Th., 1909], французьким Кальве [Calve J., 1910] і німецьким Пертеса [Perthes GG, 1910] і з тих пір називається іменами цих авторів, т. Е . хворобою Легг-Кальве-Пертеса.

Хвороба Пертеса виникає в диспластичних змін тазостегновому суглобі, причому порушення розвитку структури можуть зачіпати будь-який з його компонентів, включаючи судинну мережу і невральні структури. Необхідно підкреслити, що лікування даних пацієнтів тим успішніше, ніж в більш ранні терміни поставлений діагноз, тому що з кожним місяцем перебігу процесу методи лікування ускладнюються і функціональний результат запізнілою терапії погіршується.

Період дебюту захворювання в основному пропускається практичними лікарями поліклінічної ланки. У 80% пацієнтів з вираженими рентгенологічними проявами раніше зверталися в поліклініки за місцем проживання, де навіть припущення про можливий початок захворювання не виникало. Надалі основними скаргами є: кульгавість – непостійного характеру виникає до кінця дня або після фізичних навантажень, швидка стомлюваність, біль колінному і рідше в тазостегновому суглобі, обмеження руху в тазостегновому суглобі на стороні поразки. Нерідко, після стихання болів, пацієнти повертаються до колишнього режиму рухової активності, і при повторному виникненні болів на рентгенограмах відзначаються вже виражені ознаки остеонекрозу.

Майже постійно виявляються вегетосудинні порушення у вигляді мармурового малюнка шкіри, блідості, похолодання і пітливість стоп, уповільнення капілярного пульсу на пальцях стоп, зниження температури, асиметрія реакція потовиділення, порушення кровообігу у всій кінцівки. Перший «больовий епізод» найбільш важливий в діагностиці захворювання і багато в чому визначає подальшу тактику лікування і прогноз захворювання. Через 4-6 місяців не діагностованого захворювання з’являється гіпотрофія м’язів стегна, сідниць, стійка кульгавість, контрактура в тазостегновому суглобі, які служать причиною звернення до ортопеда. Найчастіше хворіють діти у віці від 5 до 12 років, хлопчики – приблизно в 4 рази більше, ніж дівчатка. Зазвичай уражається один суглоб, а в 70-20% випадків – два суглоба.

Хвороба Пертеса – причини

Класифікація хвороби Легг-Кальве-Пертеса

Загальновизнана класифікація остеохондропатии головки стегнової кістки, запропонована Аксхаузеном в 1928 р, найбільш повно відображає відомі процеси в перебігу хвороби Пертеса, виділяючи 5 стадій.

• I – стадія: первинний субхондральний асептичний некроз губчатого кісткової речовини і кісткового мозку голівки стегна.
• II – стадія: Імпресійна перелом.
• III – стадія: розчленовування деформованої голівки стегна на секвестри – фрагментація.
• IV – стадія: репарація, реконструкція кісткових балок.
• V – стадія: кінцева, відновлення структури губчастої речовини.

Хвороба Легга-Кальве-Пертеса

Діагностика Легга-Кальве-Пертеса

Діагностика на ранніх стадіях захворювання утруднена, особливо на стадії дорентгенологіческіх змін через відсутність патогномонічних симптомів. Наявні суб’єктивні відчуття при хворобі Пертеса настільки ж часто зустрічаються при інших захворюваннях тазостегнового суглоба.

Основним методом діагностики дистрофічних процесів тазостегнового суглоба залишається рентгенологічний. До перспективних сучасних методів променевої діагностики диспластичних захворювань кульшового суглоба отонсят комп’ютерну томографію, що дозволяє пошарово поліпозиційне досліджувати структуру головки і шийки.

Рентген-діагностика

При хвороби Пертеса досліджують таз і тазостегнові суглоби в двох проекціях: пряма і пряма проекція по Лауенштейну.

У більшості випадків клінічних симптомів часто не спостерігають на ранній стадії, яку визначають по розширенню суглобової щілини. Це можна пояснити розвитком синовіту і уплощением суглобового хряща.

Синовит протікає зі збільшенням суглобової рідини, яка витісняє головку стегна назовні. Другою причиною є збільшення суглобової щілини через потовщення хрящового покриву епіфіза. За отриманими даними (рентгенограммам) вивчали структурні зміни кісткової тканини, стадію захворювання і відновлення головки стегнової кістки. Для визначення просторових взаємовідносин в суглобі проводили рентгенометричних аналіз рентгенограм.

Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія при хворобі Пертеса

1. Проектується пошарове зображення, яке дає об’єктивну інформацію про ступінь рентгенівської щільності різних ділянок органів і тканин. В даний час цю методику досить широко застосовують при дослідженні захворювань кісток і суглобів.
2. МРТ дозволяє отримувати пошарові зображення від протонів води в трьох ортогональних проекціях. Даний метод дозволяє отримати мінімальні зміни кісток і суглобів (трабекулярной набряк кісток, випіт в порожнину суглоба) які не можна отримати при КТ дослідженні.
3. Комп’ютерну томографію та МРТ, проводиться в положенні лежачи на спині. Результат дозволяє оцінити стан кісткових структур і ступінь анатомічних порушень.

Читати по темі: Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба