Вивих нижньої щелепи
14.12.2018Вивих нижньої щелепи – патологічне зміщення суглобової головки нижньої щелепи за межі свого анатомічного ложа, що приводить до порушення функції СНЩС. Вивих нижньої щелепи супроводжується невиразністю мови, неможливістю змикання зубів (при задньому вивиху – неможливістю відкрити рот), слинотечею, вираженим больовим синдромом, зміщенням підборіддя і зміною конфігурації особи. Діагноз вивиху нижньої щелепи підтверджується даними рентгенографії або томографії скронево-нижньощелепного суглоба. Лікувальна допомога полягає у вправленні вивиху консервативним або хірургічним способом з наступною іммобілізацією нижньої щелепи.
Причини вивиху нижньої щелепи
Найчастіше механізм вивиху нижньої щелепи пов’язаний з різкими рухами самої щелепи або грубим зовнішнім впливом на неї. Самовільний вивих нижньої щелепи може бути викликаний:
- надмірним відкриванням рота під час позіхання,
- крику,
- кусання великого шматка їжі,
- блювання,
- співу,
- сміху та ін.
В деяких випадках вивих нижньої щелепи трапляється при проведенні різного роду медичних маніпуляцій – видалення зубів, зняття зліпків із зубів , зондування шлунка, бронхоскопії, гастроскопії, інтубації трахеї і т. п. Причиною вивиху нижньої щелепи можуть стати різні шкідливі звички: наприклад, звичка відкривати зубами пляшки, гризти горіхи або розкривати різні пакува вки.
Крім цього, гострий травматичний вивих може статися в результаті форсованого насильницького руху в суглобі: прямого удару в нижню щелепу, падіння на підборіддя і ін.
Патологічні і звичні вивихи нижньої щелепи зазвичай виникають у пацієнтів з супутніми захворюваннями (на подагру, ревматизм, ревматоїдний поліартрит, на епілепсію, хронічний артрит і деформуючим артрозом СНЩС, пухлинами і остеомієліт щелеп і ін.); при деформаціях щелеп, неправильному прикусі, перерозтяганні суглобової капсули, травматичним вправлении гострого вивиху або недостатніх терміни іммобілізації нижньої щелепи.
Для їх виникнення потрібна незначна зовнішній вплив; іноді такі вивихи виникають без видимих причин в результаті поступового зміщення суглобових поверхонь. Природжений вивих нижньої щелепи обумовлений аномаліями розвитку СНЩС.
Факторами, що призводять до виникнення вивиху нижньої щелепи служать:
- ослаблення зв’язкового апарату СНЩС,
- сплощення суглобової головки і зниження висоти суглобового горбка,
- гіпермобільність суглоба,
- повна адентія,
- похилий вік пацієнтів.
Класифікація вивихів нижньої щелепи
Перш за все, слід розрізняти повний і неповний вивих (підвивих) нижньої щелепи: в першому випадку зіткнення суглобових поверхонь порушується повністю і суглобова головка розташовується поза межами нижньощелепний ямки скроневої кістки; у другому (при підвивихи) – контакт суглобових поверхонь частково збережений. При поєднанні вивиху нижньої щелепи з переломом виросткового відростка говорять про переломовивіхах.
Залежно від часу і причин виникнення розрізняють вроджені та набуті вивихи нижньої щелепи; останні можуть бути травматичними, патологічними і звичними за походженням. З урахуванням напрямку зсуву голівки нижньої щелепи вивихи поділяються на передні і задні. За симетричності ураження виділяють односторонні та двосторонні вивихи нижньої щелепи.
Вивих нижньої щелепи, з моменту виникнення якого минуло не більше 5-10 днів, вважається гострим; від 1,5 тижнів і довше – хронічним (застарілим). Якщо вивих нижньої щелепи не супроводжується пошкодженням шкірних покривів, він розцінюється як простий; в разі розриву судин, сухожиль, м’яких тканин, шкірних покривів, вивих вважається ускладненим. Найбільш часто в клінічній практиці зустрічаються передні двосторонні підвивихи і вивихи нижньої щелепи.
Симптоми вивихів нижньої щелепи
При передньому двосторонньому вивиху нижньої щелепи рот хворого відкритий, губи і зуби не змикаються, мова утруднена і невиразна, тому пацієнт намагається порозумітися жестами.
Відзначається гіперсалівація, виражена біль в привушної області, зміна конфігурації особи за рахунок зміщення підборіддя вперед. Огляд виявляє напруга жувальних м’язів, сплощення щік; пальпаторно визначається зміщення головок мищелкових відростків.
Спроби насильницького закриття рота шляхом тиску на підборіддя знизу вгору безрезультатні і супроводжуються лише низькоамплітудними пружинистими рухами нижньої щелепи і посиленням больових відчуттів.
Клініка одностороннього вивиху нижньої щелепи аналогічна. Рот пацієнта відкритий, підборіддя зміщений в здорову сторону від середньої лінії, нижня частина обличчя перекошена. Звичний вивих супроводжується девіацій нижньої щелепи, хрускотом, клацанням і хворобливістю в суглобі.
На відміну від переднього вивиху, при зміщенні суглобової головки нижньої щелепи назад пацієнт не може відкрити рот, що також ускладнює ковтання, дихання і мова. Основні скарги пов’язані з різким болем в привушних областях. Положення хворого вимушене, з нахилом голови вперед. Відзначається зміщення підборіддя і кореня язика назад; при цьому нижні різці впираються в передній відділ твердого неба, а нижні моляри не замикаються з зубами-антагоністами. Можливо кровотеча з зовнішнього слухового проходу внаслідок пошкодження його кісткової стінки.
При ускладнених вивихах нижньої щелепи можуть виявлятися хворобливість і припухлість періартікулярно тканин, підшкірні гематоми, переломи нижньої щелепи і скроневої кістки. При пальпації головка нижньої щелепи визначається в області соскоподібного відростка.
Читати по темі: Альвеоліт