Пульпіт: лікування та діагностика пульпіту

Що таке пульпіт і як протікає захворювання?

Пульпіт розвивається при кариозном руйнуванні цілісності зуба, коли їжа і мікроорганізми проникають порожнину зуба (пульпу).

Ще один шлях розвитку хвороби – це інфікування від сусідніх уражених зубів через кровоносні судини, що відбувається набагато рідше і носить назву ретроградний пульпіт. Розрізняють і інші, рідко зустрічаються, пульпіти:

1. Травматичний, розвивається в результаті тріщини, зламу, відколу зуба.
2. Конкрементозний виникає при надмірному відкладення мінеральних утворень, які починають заміщати внутрішні тканини зуба.
3. Запалення, розвивається через невірно проведеного лікування, застосування неякісних матеріалів, ненавмисного розкриття пульпи.
4. Незалежно від варіанту проникнення інфекції, запалення вимагає негайного лікування. Серед чинників, що збільшують ймовірність розвитку пульпіту виділяють: недостатню гігієну, остеопороз і цукровий діабет.

Існує три стадії пульпіту: гострий, хронічний і загострений хронічний пульпіт. Відповідно до класифікації МКБ-10, що використовується при постановці діагнозу, захворювання ділитися на кілька категорій.

Під ускладненим перебіг захворювання мають на увазі як запалення всієї пульпи, так і одноразова ураження кількох каналів. При дегенерації пульпи утворюються дентіклей – щільні мінеральні утворення (камені). Вони викликають болі при різкій зміні положення тіла, оскільки це викликає їх зміщення. Наприклад, такі пацієнти відчувають болю при авіаперельотах, підйомі в ліфті, заняттях спортом.

Під некрозом розуміють загибель клітин нервово-судинного пучка зубного кореня. По суті це завершальний етап захворювання. Некроз може виникнути через пульпіту, при пошкодженні системи кровопостачання зуба або під впливом токсичних компонентів пломбувального матеріалу.

Симптоми

Гострий пульпіт:

• Сильна пульсуючий біль, що віддає на сусідні зуби, в вухо, горло, скроню.
• Реакція на гаряче і холодне, в тому числі на холодну погоду.
• Больові напади виникають через певні періоди часу, посилюються в лежачому положенні.

Фіброзний пульпіт:

1. Біль ниючого характеру, що підсилюється ввечері і вночі.
2. Почуття «розпирання» і тяжкості в ураженому зубі.
3. Різка температурна реакція, яка продовжує і після видалення подразника.

Гангренозний пульпіт з відкритою порожниною поразки:

• Дискомфорт і важкість у районі ураженого зуба.
• Хворобливість при накусиваніі.
• Реакція на гарячі напої та їжу з тривалим збереженням ниючий біль.
• Сірий колір емалі, червона і набрякла ясна, є свищ.
• Гнильний запах з рота.

Гангренозний пульпіт із закритою порожниною поразки:

1. Інтенсивні больові напади.
2. Яскрава реакція на гарячі напої та їжу зі збереженням болю тривалий проміжок часу.
3. Ці симптоми допомагають попередньо діагностувати у себе наявність пульпіту і звернутися до стоматолога як можна швидше.

Діагностика захворювання

Під час прийому лікар проводить опитування пацієнта. З’ясовує характер больових відчуттів, умови прояву болю, інтенсивність і тривалість. Потім, проводить зовнішній огляд і постукування, використовуючи ручний інструментарій. Це дозволяє виявити наявність каріозної порожнини, щільність або, навпаки, розм’якшення пульпи, оцінити стан ясен. Після цього призначається рентген. Він показує стан внутрішніх тканин і каналів, локалізацію і масштаби запалення.

У деяких випадках призначають електроодонтодіагностіку- це аналіз реакції зуба на електрику. Дослідження дає уявлення про цілісність і функціональності нервової системи. У нормі пульпа відгукується незначним больовим сигналом на що проходить через неї електрику. При прогресуванні карієсу відбуваються дистрофічні процеси, що знижують чутливість нервових рецепторів.

Пульпіт: лікування та діагностика пульпіту

Лікування пульпіту

Пульпіт вимагає неодноразового відвідування стоматолога. Лікування початковій стадії ураження різців та іклів займає 1 – 2 прийоми, більш складні випадки 3 – 4 походу до лікаря. При серозному пульпіті можливо повне одужання із збереженням життєздатності тканин. Перший етап терапії – це розтин пульповой камери, видалення каріозних ділянок. Подальші етапи залежать від ступеня ураження тканин.

1. Консерватівное лікування
   Медикаментозна терапія рекомендована на початку захворювання, якщо воно не зморені запальним процесом. Можуть бути призначені антибіотики для купірування інфекційного процесу. На наступному прийомі, використовуючи рентген перевіряють, усунуто чи запалення. При позитивній динаміці встановлюють постійну пломбу. В іншому випадку потрібні більш кардинальні заходи: видалення всієї пульпи. Якщо зберегти пульпу в каналах, зуб продовжить харчуватися, зміцниться дентином.
2. Девітальной викорінення
   Під час першого прийому розкривається каріозна порожнина, щоб лікар мав доступ до пульпи. Туди поміщають девіталізуючої пасту. Саме, її сьогодні продовжують коротко називати «миш’як». Однак, насправді це паста на основі формальдегіду, резорцину і параформальдегіду. Вони безпечні в порівнянні з миш’яковистим сполуками і не токсичні. Ходити з девіталізуючої пастою, яка фіксується тимчасовою пломбою, можна один тиждень. Зазвичай протягом 7 днів вона повністю вбиває тканини пульпи. Після вказаного терміну стоматолог витягує пасту, довше залишати її в порожнині зуба не можна, інакше вона отруїть прилеглі тканини, і зуб незабаром розкришиться.

На наступному прийомі лікар видаляє пульпу. Великі, викривлені канали ретельно прочищаються спеціальними інструментами. Цю процедуру називають видалення нерва. Далі порожні канали дезінфікують і заповнюють пломбувальних матеріалів. Необхідно заповнити їх повністю, інакше є ризик повторного запалення, для цього лікар вимірює довжину каналу електродами апекслокатора. Вони опускаються в кожен канал, оскільки довжина їх може бути різною. Отримані дані звіряють з рентгенівським знімком.

Канал обробляють, знезаражують, сушать. Після лікар заповнює його спеціальним матеріалом. У нашій клініці використовується метод тривимірної обтурації кореневих каналів термічно модифікованої гуттаперчей. Штифти з гутаперчі поміщають в каналах так, щоб силер не доходив до верхнього отвору на кілька міліметрів. Частина штифта розігрівають і видаляють. Стоматолог може контролювати процес за допомогою рентгенодіагностики.

Коли канали заповнені стоматолог знову ставить тимчасову пломбу. Вона необхідна для того, щоб гутаперча повністю засохла і з неї вийшла вся волога. На це йде 4 – 5 днів, після цього можна встановлювати постійну пломбу і реставрувати зуб.

Головний недолік девітальной екстирпації – тривалість лікування, що складається з декількох відвідувань кабінету лікаря:

1. Перший прийом – розкриття пульпи, видалення каріозних поразок і постановки девіталізуючої пасти.
2. Друге відвідування – видалення нерва, очищення каналів і їх заповнення гутаперчею.
3. Заключний етап – пломбування та реставрація зуба.

Що можна зробити при болю, до відвідування лікаря?

Симптоматична терапія не замінить походу до стоматолога. Самостійно вилікувати пульпіт неможливо. Однак при нестерпним хворобливості, лише для зняття больового синдрому, до відвідування лікаря рекомендують прийняти препарат, що містить нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, нурофен, кетонал та ін.).

З чим можна зіткнутися після лікування?

Деякі пацієнти відзначають неприємні відчуття після пломбування. Важливо відрізнити чи правильна ця біль (у пупку) або та, яка вимагає негайного звернення до лікаря.

• Легка біль є практично нормою після лікування пульпіту. Це обумовлено тим, що було проведено серйозне втручання, особливо якщо раніше протікали запальні, патологічні процеси. Тимчасові болі турбують перші пару днів і виникають при жуванні. Звертатися до стоматолога не варто, почекайте якийсь, больові відчуття пройдуть.
• Біль різка, що підсилюється і виникає протягом тижня може свідчити про продовження запального процесу. Про те ж говорить набряклість ясен. В цьому випадку необхідно відвідати свого лікаря-стоматолога.

Читати по темі: Види зубного болю і її причини