Глибокий прикус

Глибокий прикус

09.01.2019 Off By admin




Глибокий прикус – вертикальна аномалія оклюзії, що характеризується збільшенням перекриття нижніх різців верхніми більш ніж на третину висоти їх коронок і порушенням режуще-бугоркового контакту. Глибокий прикус супроводжується порушенням естетики особи, утрудненням жування, дефектами язика, хронічної травматизацією слизової оболонки неба і ясна, підвищеної стертості зубів, дисфункцією СНЩС. Глибокий прикус діагностується за допомогою аналізу діагностичних моделей щелеп, ТРГ, ортопантомограми, фотографій особи. Лікування глибокого прикусу проводиться з використанням ортодонтичних конструкцій (вестибулярних пластинок, функціональних апаратів, трейнерів, брекет-систем та ін.).

Причини глибокого прикусу

Формування глибокого прикусу може бути обумовлено генетичними, внутрішньоутробними і післяпологовими факторами (загальними захворюваннями, стоматологічної та щелепно-лицьовою патологією, шкідливими звичками).

Найчастіше глибокий прикус успадковується від батьків разом з особливостями будови зубощелепної системи і лицьового скелета. Вроджені деформації особи (такі, як «вовча паща» і «заяча губа») також сприяють розвитку аномалії прикусу.

Серед пренатальних чинників найбільше значення мають захворювання вагітної, токсикози, внутрішньоутробні інфекції, механічні травми, гіпоксія плода, багатоплідність, затримка внутрішньоутробного розвитку і т. д.

Формування глибокої оклюзії в післяпологовому періоді може бути пов’язано з гіпотрофією, рахітом і рахітоподібних захворюваннями, негативно впливають на ріст і розвиток кісток дитини; порушенням термінів прорізування і зміни молочних зубів; захворюваннями шлунково-кишкового тракту і ЛОР-органів і ін. Глибокий прикус часто супроводжує вродженим і набутим дефектів опорно-рухового апарату: аномалій розвитку хребта, вродженої м’язової кривошиї, порушень постави, системним захворюваннями скелета.

Дистальний глибокий прикус

Дистальний глибокий прикус

У ряді випадків глибокий прикус має етіологічний зв’язок з раннім видаленням молочних або постійних молярів, аномаліями зубів: їх величини (макродентії) і кількості (Сверхкомплектнимі зубами), аномаліями прикріплення вуздечок мови і губ, наявністю діастеми, множинним карієсом, часткової адентії, патологічної стертості зубів , травмами і остеомієліт щелеп, анкілозом СНЩС і ін.

До шкідливих звичок, що сприяють виникненню неправильного прикусу у дітей, можуть бути віднесені:

  1. тривале смоктання пустушки,
  2. смоктання пальця і ​​різних предметів,
  3. закусиваніе губи і ін.

Класифікація глибокого прикусу

Критерієм відмінності глибокого різцевого перекриття, глибокого прикусу і глибокого травмуючого прикусу є локалізація режуще-бугоркового контакту.

При збереженні контакту ріжучих країв нижніх зубів з піднебінними горбками верхніх (тобто режуще-бугоркового контакту) говорять про надмірне (глибокому) різцьовим перекритті. Власне глибокий прикус характеризується значним перекриттям нижніх різців верхніми і відсутністю між ними режуще-бугоркового контакту. При наявності контакту ріжучих країв нижніх різців з небом або яснами, прикус розцінюється як глибокий травмує. Дані форми прикусу можуть розглядатися як стадії єдиного патологічного процесу, т. Е. За певних умов (видалення зубів, їх патологічної стертості) надмірне різцеве перекриття може трансформуватися в глибокий прикус, а останній – в глибокий травмуючий прикус.

За величиною перекриття коронок центральних різців в ортодонтії виділяють 3 ступеня порушення прикусу:

  • I ступінь – перекриття від 1/3 до 2/3 висоти (3-5 мм)
  • II ступінь – перекриття від 2/3 висоти до цілої коронки (5-9 мм)
  • III ступінь – перекриття перевищує величину коронки (понад 9 мм).

Залежно від положення передніх верхніх зубів (вестибулярного або орального характеру взаємовідносин фронтальних зубів) розрізняють дахоподібні і блокує форму глибокого прикусу. Остання форма комбінується з прогнатия. За характером взаємодії бічних зубів диференціюють глибокий дистальний і глибокий нейтральний прикус.

Читайте також:  Основні переваги нейлонових і гіпоалергенних протезів

Симптоми глибокого прикусу

Глибокий прикус супроводжується естетичними дефектами і серйозними функціональними розладами.

Зовнішніми проявами глибокого прикусу служать характерні лицьові і ротові ознаки. Особові прояви включають скорочення нижньої третини особи, різко виражену супраментальную складку, виворіт нижньої губи назовні. В цілому обличчя хворого іноді характеризується як «пташине». До числа ротових ознак глибокого прикусу відносяться:

  1. перекриття нижніх фронтальних зубів верхніми на величину коронки,
  2. переважання верхньої щелепи над нижньою,
  3. зменшення глибини передодня порожнини рота.

Хронічна травматизація слизової оболонки порожнини рота і перевантаження пародонта фронтальних зубів сприяють розвитку стоматиту, гінгівіту, пародонтиту та пародонтозу, підвищеної стертості зубів.

Глибокий прикус: причини та симптоми

Глибокий прикус: причини та симптоми

Функціональні зміни при глибокому прикусі представлені складнощами з відкусуванням і пережовування їжі, дефектами мови (пацієнт розмовляє «крізь зуби»), порушенням дихання. Глибокий прикус нерідко супроводжується порушенням тонусу жувальних м’язів, приводячи до розвитку дисфункції і артрозу СНЩС: ниючим болів, хрускоту, клацання в області суглоба, бруксизму, головних болів.

Діагностика глибокого прикусу

Наявність глибокого прикусу, причини його виникнення та шляхи виправлення визначаються на прийомі у лікаря-ортодонта в процесі ретельного вивчення скарг і огляду порожнини рота.

Для більш детальної оцінки характеру взаємовідносин зубних рядів здійснюється зняття зліпка альгинатной масою і виготовлення діагностичних моделей з їх подальшим ретельним виміром; вивчення фотографій обличчя в фас і профіль, отримання окклюдограмми.

Для діагностики глибокого прикусу важливе значення мають дані ортопантомографії і телерентгенографії (розрахунок і аналіз ТРГ), електроміографії.

Лікування глибокого прикусу

Лікування глибокого прикусу у дітей необхідно починати якомога раніше. В період молочного прикусу (до 5-6 років) рекомендується привчати дитину до жування твердої їжі, боротися зі шкідливими звичками (смоктанням пальця і ​​іграшок, закушування губи або щоки і т. Д.), Виконувати міогімнастику. Необхідно усунення факторів, що сприяють формуванню глибокого прикусу, – лікування карієсу, проведення пластики вуздечки губи і мови, профілактичного протезування.

На етапі зміни молочних зубів постійними (від 6 до 12-13 років) для роз’єднання прикусу можуть використовуватися знімні пластинки, трейнери, активатори (Андрезена-Гойпля, LM-активатор), апарат Френкеля, апарат Брюкль, каппа Биніна і ін.

Неправильний прикус: що робити?

Неправильний прикус: що робити?

Починаючи з 12-16 років, основним методом лікування глибокого прикусу стають незнімні ортодонтичні апарати – брекети. У дорослих ортодонтичне лікування глибокого прикусу може поєднуватися з хірургічним (компактостеотоміей).

При стійких порушеннях мови пацієнту може знадобитися допомога логопеда.

Прогноз і профілактика глибокого прикусу

Лікування глибокого прикусу – це тривалий, складний, що вимагає значних фінансових і тимчасових витрат процес. Тривалість виправлення глибокого прикусу вариабельна і залежить від віку початку ортодонтичного лікування, ступеня різцевого перекриття, наявності супутніх деформацій та ін. Правильно сплановане ортодонтичне лікування дозволяє повністю усунути естетичні та функціональні порушення. В іншому випадку глибокий прикус неминуче буде сприяти розвитку патології пародонту і СНЩС, ранньої втрати зубів.

Запорукою профілактики глибокого прикусу є благополучне перебіг вагітності, боротьба з шкідливими оральними звичками у дитини, регулярне відвідування стоматолога, попередження рахіту, сколіозу і інших захворювань, що несприятливо впливають на формування зубощелепної системи.

Читати по темі: Гіпоплазія емалі