Легенева гіпертензія: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Являє собою загрожує життю патологічний стан, що характеризується стійким підвищенням кров’яного тиску в судинному руслі легеневої артерії.

Причини

Поки фахівцям не вдалося встановити істинні причини розвитку легеневої гіпертензії. Первинна легенева гіпертензія – це рідкісне захворювання з невідомою етіологією. Імовірно даний стан виникає на тлі автоімунних порушень, генетичної схильності і прийому оральних контрацептивів.

У виникненні вторинної легеневої гіпертензії важливу роль відіграють багато захворювань і аномалії серця, судин і легенів. Найчастіше вторинна форма недуги є:

• наслідком застійної серцевої недостатності,
• мітрального стенозу,
• дефекту міжпередсердної перегородки,
• хронічних обструктивних захворювань легенів,
• тромбозу легеневих вен і гілок легеневої артерії,
• гиповентиляции легких,
• ішемічної хвороби серця,
• міокардиту,
• цирозу печінки.

Фахівці вказують на той факт, що ймовірність розвитку легеневої гіпертензії вище у ВІЛ-інфікованих осіб, наркозалежних, а також у тих, хто приймає медикаментозні засоби для пригнічення апетиту, що пов’язано з тим, що кожне з цих станів може викликати підвищення кров’яного тиску в легеневій артерії.

Легенева гіпертензія у хворих на системну склеродермію

Симптоми

На стадії компенсації легенева гіпертензія відрізняється безсимптомним перебігом, в зв’язку з цим захворювання найчастіше діагностується у важких формах. Початкові симптоми патології виникають при підвищенні тиску в системі легеневої артерії в два і більше разів в порівнянні з фізіологічною нормою.

Для легеневої гіпертензії характерна поява:

1. задишки,
2. зниження маси тіла,
3. підвищеної стомлюваності при фізичному навантаженні, а також серцебиття,
4. кашлю,
5. захриплості голосу.

Ранніми проявами патології є запаморочення і непритомність, що виникають на тлі порушення серцевого ритму або розвитку гострої гіпоксії мозку. Більш пізніми симптомами легеневої гіпертензії вважається:

1. кровохаркання,
2. загрудинний біль,
3. набряки гомілок і стоп, болі в області печінки.

Малоспецифичними симптомів даної патології ускладнює постановку діагнозу в слідстві чого хвороба виявляється в більшості випадків вже при важких патологічних змінах. Найчастішими ускладненнями легеневої гіпертензії є розвиток правошлуночкової серцевої недостатності, що виявляється порушенням ритму серця. При тяжкому перебігу легеневої гіпертензії можливий розвиток тромбозу артеріол легенів.

Легенева гіпертензія – Сучасні класифікації та стандарти лікування

Діагностика

Найчастіше хворі, звертаються на консультацію до фахівця зі скаргами на задишку. При огляді хворого виявляється ціаноз, а при тривалому перебігу легеневої гіпертензії – деформація дистальних фаланг пальців за типом барабанних паличок і нігтів – у вигляді годинникових скелець. При аускультації серця визначається акцент II тону і його розщеплення в проекції легеневої артерії, при перкусії виявляється розширення меж легеневої артерії.

При підозрі на легеневу гіпертензію хворому може бути призначена:

• електрокардіограма,
• ехокардіографія,
• комп’ютерна томографія,
• рентгенографію легень,
• катетеризація легеневої артерії і правих відділів серця,
• ангіопульмонографія.

Лікування

Лікування легеневої гіпертензії направлено на усунення її причин, зниження кров’яного тиску в легеневій артерії і запобігання тромбоутворення в легеневих судинах. В комплекс лікування пацієнтів з легеневою гіпертензією входить прийом вазодилатуючих коштів, дезагреганти і антикоагулянтів непрямої дії.

Для усунення симптомів гіпоксії хворому можуть бути призначені інгаляції киснем. У важких випадках може знадобитися трансплантація серця і легенів. Незважаючи на те, що досвід подібних операцій поки що невеликий, є відомості вказують наеффектівность даної методики.

Профілактика

Профілактичні заходи полягають у своєчасному виявленні та лікуванні захворювань, які можуть спровокувати розвиток легеневої гіпертензії.

Читати по темі: Коарктация аорти: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика