Ларингіт

Ларингіт

16.01.2019 Off By admin




Ларингіт – гострий або хронічний запальний процес у слизовій оболонці гортані та голосових зв’язках, частіше вірусної природи. Проявляється відчуттям сухості, дряпання в горлі, осиплостью або відсутністю голосу, «гавкаючим» кашлем. У дітей молодшого віку становить небезпеку розвиток помилкового крупа – набряку слизової гортані, що перекриває надходження повітря. В основному прогноз сприятливий, можливий перехід гострої форми захворювання в хронічну.

Гострий ларингіт

Гострий ларингіт рідко розвивається, як самостійне захворювання. Зазвичай є одним із проявів ГРВІ, кору, грипу, коклюшу, скарлатини і ряду інших захворювань. Носить сезонний характер.

Як лікувати ларингіт у дорослих

Як лікувати ларингіт у дорослих

Ризик розвитку гострого ларингіту збільшується при загальному або місцевому переохолодженні, вдиханні запиленого повітря і подразнюючих речовин, перенапруженні голосових зв’язок, курінні, шлунково-стравоходу рефлюксі, зловживанні спиртними напоями. Як фактори ризику можуть виступати вікові зміни гортані (деформація голосових зв’язок, недостатнє зволоження слизової, атрофія м’язів).

Класифікація

Залежно від характеру і глибини ураження виділяють дві форми гострого ларингіту:

  • Гострий катаральний ларингіт. У процес втягується слизова оболонка, підслизовий шар і внутрішні м’язи гортані.
  • Гострий флегмонозний ларингіт. Гнійне ураження поверхневих шарів, м’язів і зв’язок гортані. Іноді уражаються хрящі і окістя.

Симптоми

Захворювання починається гостро на тлі повного здоров’я або невеликого нездужання. Пацієнти скаржаться на сухість, печіння, лоскотання, дряпання в гортані. Іноді виникає відчуття чужорідного тіла, з’являється судомний сухий кашель або хворобливість при ковтанні. Голос «сідає», стає грубим і хрипким.

Гострий ларингіт

Гострий ларингіт

Можливий розвиток афонії, при якій пацієнт може говорити тільки пошепки. Температура тіла нормальна або субфебрильна. Через деякий час кашель стає вологим, при кашлі відділяється велика кількість слизового або слизово-гнійного мокротиння. Тривалість гострого ларингіту – 7-10 днів. У більшості випадків настає одужання. Можливий перехід в підгострий або хронічний ларингіт.

Ускладнення

При поширенні запального процесу на Подсвязочное простір розвивається гострий стеноз гортані. У маленьких дітей гострий ларингіт іноді супроводжується вираженим набряком слизової оболонки гортані (помилковий круп). Доступ повітря утрудняється, дитина задихається, турбується, плаче. При тяжкому перебігу внаслідок гіпоксії може порушуватися робота мозку. Можлива втрата свідомості і навіть кома. Симптоми помилкового крупа є показанням для термінової госпіталізації.

Діагностика

Діагноз гострого ларингіту встановлюється отоларингологом на підставі характерної клінічної картини і результатів ларингоскопічного дослідження.

  1. При проведенні ларингоскопії виявляється набряк і розлита гіперемія слизової оболонки гортані, потовщення і гіперемія голосових складок.
  2. На поверхні голосових зв’язок – шматочки мокротиння.
  3. При грипі іноді з’являються крововиливи в слизову оболонку.
  4. В загальному аналізі крові визначається лейкоцитоз.
  5. При підозрі на бактеріальну природу інфекційного агента проводиться бактеріологічне дослідження виділень і змивів з ротоглотки.

Лікування

Лікування гострого ларингіту проводиться амбулаторно. При гострому ларингіті, що виник на тлі ГРВІ, пацієнту показаний постільний режим. В інших випадках звільнення від роботи видається тільки особам, характер роботи яких передбачає постійні виступи (диктори, артисти, педагоги, лектори і т.д.).

Читайте також:  Ларингоцеле

Пацієнтам з гострим ларингітом рекомендують по можливості не розмовляти. При розмові слід говорити якомога тихіше, але не пошепки, вимовляючи слова на видиху. З раціону виключають гостру, холодну і гарячу їжу. Забороняють курити або приймати спиртне. При густої в’язкої мокроті призначають відхаркувальні засоби (екстракт чебрецю рідкого, калію бромід, екстракт кореня алтея) і препарати, що розріджують мокротиння (амброкслол, бромгексин, ацетилцистеїн). Рекомендують пити теплу лужну воду. Для зменшення запалення застосовують парові інгаляції і зігріваючі напівспиртові компреси на область шиї. Місцево використовують аерозольні антибіотики. Виконують відволікаючі процедури (гірчичники, помірно гарячі ножні ванни). При тривалому перебігу гострого ларингіту та неефективності лікування проводиться антибіотикотерапія.

Прогноз сприятливий. В окремих випадках можливий перехід гострого ларингіту в хронічний.

Хронічний ларингіт

Хронічний ларингіт може стати результатом гострого ларингіту або розвинутися в результаті тривалого впливу дратівливих факторів (запиленість повітря, вдихання подразнюючих речовин, куріння і т. Д.). У людей деяких професій (дикторів, лекторів, артистів) ларингіт виникає в результаті постійного перенапруження м’язів і зв’язок гортані.

Класифікація

За характером ураження виділяють катаральний, гіперпластичний (обмежений або дифузний) і атрофічний хронічний ларингіт. У людей голосоречевих професій розвивається обмежений гіперпластичний ларингіт (вузлики голосових зв’язок, звані також вузликами співаків або вузликами крикунів).

Компрес при ларингіті

Компрес при ларингіті

Симптоми

Загальний стан не порушено. Пацієнти відзначають захриплість, відчуття саднения і першіння в горлі, швидку стомлюваність голосу. Періодично з’являється кашель з мокротою. Симптоми посилюються при загостренні процесу.

Діагностика

Підставою для постановки діагнозу «хронічний ларингіт» служить клінічна картина і дані ларингоскопічного дослідження. При ларингоскопії пацієнта з хронічним катаральним ларингітом виявляється застійний набряк і гіперемія слизової оболонки гортані.

Характерна ларингоскопічна картина дифузного гіперпластичного ларингіту включає в себе набряклість, гіперемію, потовщення слизової оболонки, веретеноподібне потовщення вільних країв голосових зв’язок. При обмеженому гіпертрофічному ларингіті спостерігаються симетричні вузлові утворення. Просвіт гортані заповнений густим слизом.

При ларінгосокопіческом огляді хворого з хронічним атрофічним ларингітом виявляється сухість і витончення слизової оболонки гортані, Гортань вкрита густим слизом, котра утворює кірки.

Лікування

Слід виключити підтримують запалення фактори, дотримуватися правильного голосовий режим. Пацієнти повинні відмовитися від куріння, вживання спиртних напоїв, гострої, гарячої і холодної їжі. Призначають тепле пиття, фізіопроцедури (кварц, УВЧ, магнітотерапію), лужні і масляні інгаляції.

Ділянки гіпертрофії при хронічному гіпертрофічному ларингіті припікають 5% нітратом срібла, великі вузлики видаляють хірургічним шляхом. Проводять операцію з видалення надлишкової тканини голосових складок. Пацієнтам, які страждають на хронічний атрофічним ларингітом, рекомендують щодня змащувати гортань гліцериновим розчином Люголя. Для пом’якшення корок і полегшення процесу їх відходження призначають аерозольні препарати протеолітичних ферментів (хімотрипсин, хімопсін).

Читати по темі: Ангіна